Доступність посилання

ТОП новини

«У «Слуги народу» немає конкретної ідеї щодо Криму»: Ліза Богуцька – про політику і деокупацію півострова


Чи є в українській партії «Слуга народу» консолідована позиція щодо анексованого Криму? Що її представники насправді думають про подачу води на півострів і кримськотатарську національно- територіальну автономію? І який шлях деокупації Криму бачить монобільшість Верховної Ради і Офіс президента?

На ці та інші теми в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Ельвіна Сеїтбуллаєва розмовляє з народним депутатом України від фракції «Слуга народу», кримчанкою Лізою Богуцькою.​

– Лізо, ви часто згадуєте про Крим, живучи в Києві? Що відчуваєте?

Дуже боляче для всіх, хто прожив більшу частину життя в Криму, а потім був змушений дуже швидко виїхати

– Дуже часто. Відчуваю біль, тому що це велика психотравма. Я не була там шість років, і щороку ця біль тільки загострюється. Буквально сьогодні (8 травня – КР) написала пост про своїх батьків, про те, як кожен рік ми відзначали в Криму День перемоги. Тепер я не можу поїхати до них навіть на могилу. Це дуже боляче для всіх, хто прожив більшу частину життя в Криму, а потім був змушений дуже швидко виїхати. Для багатьох це – найбільша психотравма в житті.

– Чи працюєте ви зараз у парламенті над конкретними питаннями, які стосуються Криму?

– Вчора (7 травня – КР) у нас була відеоконференція з приводу децентралізації та подальшого регіонального розвитку Криму. Зараз в Україні проходить ця реформа – буде новий розподіл країни, створюються нові райони і громади. Спочатку багато хто з посмішкою поставився до нового регіонального розподілу Криму: мовляв, у сучасних умовах це те ж саме, що провести децентралізацію на Місяці. Але потім ми вирішили підійти до цього питання як до політичного. Провівши реформу децентралізації України і не торкнувшись півострову, ми ніби відмовляємося від нього. Деоккупація все одно відбудеться, і після неї ми вже повернемося в нові кримські реалії. Я попросила, щоб мене обов'язково вписали в робочу групу із децентралізації – туди також увійдуть Рефат Чубаров, Ахтем Чийгоз, Наталя Лютікова і інші.

Ліза Богуцька
Ліза Богуцька

– Зараз ви єдина представниця Криму у фракції «Слуга народу»?

– Є ще Віталій Безгін, який очолює комітет регіонального розвитку та займається саме реформою децентралізації. Скажімо так: я єдина кримчанка в «Слузі народу», яка покинула півострів в зв'язку з його анексією.

– За вашою оцінкою, яке місце в порядку денному фракції займає Крим?

Деякі наші депутати висловилися за подачу води до Криму

– Ви знаєте, ось тут усе сумно. Я б не сказала, що якась інша тема займає більше місця, ніж тема Криму, просто їх дуже багато, вони йдуть калейдоскопом. Про Крим ми іноді згадуємо. Ми говорили про нього глибоко і серйозно перед парламентськими виборами, ми говорили про те, що треба змінювати статус півострова на національно-територіальну автономію, ми говорили про воду. Деякі наші депутати висловилися за подачу води до Криму, обґрунтовуючи це тим, що там живуть наші українські громадяни. Але справа в тому, що ця тема була сприйнята в нашій фракції дуже неоднозначно – вона практично розділилася навпіл. По-моєму, для тих людей, які виступали за подачу води, тема анексії чужа. Не можна йти на такі поступки, при тому що навіть сім'ї засуджених кримських татар, які чекають звільнення, просять ні в якому разі не робити такий крок.

– Але чи є єдина офіційна позиція «Слуги народу» щодо Криму?

Складно сказати, що наша фракція має конкретну ідею щодо Криму – її як такої немає

– Наша фракція – не «Батьківщина» або «Опозиційна платформа – За життя», не «Європейська солідарність», де існує нехай шкутильгаючи, але ідеологія, тобто вони дотримуються конкретної теми. Нещодавно політконсультант Сергій Гайдай дуже добре охарактеризував «Слугу народу»: на його думку, вона схожа на глядачів у студії програми «Шустер Live».

Зазвичай кажуть, що це люди з усієї України, різних політичних поглядів, тобто клуб за інтересами. На превеликий жаль, у нашій фракції присутня велика кількість людей, які мають протилежні моїм ідеологічні погляди. Вони, скоріше, мають більше спільного з Віктором Медведчуком, із «ОПЗЖ» – у них проросійські настрої. Є депутати з радикально проукраїнськими настроями, і з питання кримськотатарської національно-територіальної автономії вони солідарні з тими, хто має проросійські погляди. Вони вважають, що Крим повинен повернутися в Україну тільки як звичайна область без будь-якої автономії. Тому складно сказати, що наша фракція має конкретну ідею щодо Криму – її як такої немає.

Є, скоріше, особиста думка кожного депутата. Взагалі, у нас у фракції сформована демократична платформа, яка підтримує курс на національно-територіальну автономію, посилення санкцій проти Росії, деокупацію Криму і ні в якому разі не підтримує подачу води до його звільнення. У цьому відношенні нас підтримує Володимир Зеленський, разом із нами він має абсолютно конкретну точку зору щодо Криму: повинна бути деокупація, а потім ми подамо воду. В цілому не було такого, щоб, коли у мене є важлива заява щодо Криму, я не могла вийти з нею на трибуну, тому що хтось у фракції проти.

– Вас особисто все влаштовує у фракції «Слуга народу»?

Не повинно бути такої різниці в мисленні у депутатів однієї фракції

– Питання складне. Я думаю, що в будь-якої фракції є щось, що всіх не влаштовує. У мене, звісно, теж є якісь питання до нашої фракції. Я просто дуже командний гравець. Поки я незалежна людина, блогер, я можу говорити все що завгодно. Коли я перебуваю всередині команди і не згодна з дуже багатьма питаннями, я не можу виносити їх на публіку з критикою, навіть якщо мене розриває зсередини несправедливість.

Є у нас персонажі на кшталт Олександра Дубінського, який говорить усе, що думає, причому з обсценною лексикою – і про фракцію, і про депутатів, і про президента, і про Офіс президента. Я так не можу. Якщо я хочу говорити все, це означає, що потрібно виходити з фракції і говорити. У будь-якому випадку, питання моралі для мене первинні...

Ідеологічно партія вибрала напрямок центризму. Мабуть, вони вважають, що якщо зібрати людей абсолютно різної ідеологічної спрямованості, ми таким чином зберемо Україну. Я думаю, що це неправильно, оскільки завжди виникатимуть питання, претензії, суперечки ідеологічного характеру. Мені все-таки здається, що якщо ми йдемо чогось добиватися, у нас повинна бути приблизно зрозуміла для всіх позиція. Не повинно бути такої різниці в мисленні у депутатів однієї фракції.

Чи вистачає води Криму? (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:25:03 0:00
Завантажити на комп'ютер


– У нас є запитання від слухача з Москви:

«Я як росіянин можу вас запевнити, що з нашим керівництвом ви ні про що не домовитеся ні щодо Криму, ні щодо Донбасу. Вони бачать Україну тільки в одній ролі – як свою територію. Чи розуміє це президент Зеленський?»

– Дійсно, з Кремлем про щось розмовляти марно. Там збочене мислення, вони вважають себе єдино правими і що «Росія ніде не закінчується», у неї немає меж і так далі. Тому я абсолютно підтримую цю точку зору, і у нас з президентом вона одна: тільки після того як Росія виводить із Криму всі свої війська, свою окупаційну адміністрацію, на півострів подається вода і ми заходимо туди, в нову територіально-адміністративну одиницю.

– Чи є все-таки у вашій фракції депутати, які виступають проти деокупації Криму?

Напевно, саме по собі питання «Чий Крим?» вже застаріло

– Ні, я думаю, що вони не проти деокупації, але вони проти кримськотатарської національно-територіальної автономії – це точно. Але я не називатиму прізвища, оскільки ці депутати самі проявлять себе на різних ефірах під час обговорення теми Криму. Напевно, саме по собі питання «Чий Крим?» вже застаріло. Кожен із депутатів відповість, звісно ж, що Крим український, але деталі цього українського Криму розуміються ними по-різному.

– Коли, за вашою оцінкою, може бути розглянутий законопроєкт про внесення змін до Конституції України з питання створення кримськотатарської національно-територіальної автономії?

– Президент не сперечається з цією ідеєю, він підтримує її. Цілком ймовірно, є все-таки пріоритетні питання, а питання Криму – тривале, воно не вирішиться ні сьогодні, ні завтра. Депутати думають, що вносять важливіші закони.

Зараз у нас завис законопроєкт про скасування вільної економічної зони в Криму. Його готую особисто я. Причина затримки в тому, що поки тривають переговори щодо Донбасу, краще не створювати напругу навколо повернення наших полонених, у тому числі кримських татар. Будь-які законодавчі акти щодо Криму можуть нашкодити процесу звільнення, враховуючи, як Росія на це реагує.

Якщо говорити про автономію, триста голосів для змін до Конституції набрати достатньо складно, тому потрібно провести серйозну роз'яснювальну роботу. Коли ми розглядатимемо питання децентралізації, я думаю, тема автономії буде піднята, і законопроєкт нарешті може бути винесений до Верховної Ради. Але гарантій, що за нього успішно проголосують, немає. Мені здається, величезна кількість українців не розуміють важливості цього питання. Насправді це одне із найсерйозніших історичних питань для нашого майбутнього.

– Ще один дзвінок, цього разу з Керчі:

«Пані Богуцька, то яка у вас генеральна лінія фракції щодо Криму? Ви хочете переконати кримчан, що Україна – краще, ніж Росія? Або ви хочете з залученням придушуючих сил повернути Крим?»

Військового шляху повернення Криму немає, ми його не розглядаємо

– Військового шляху повернення Криму немає, ми його не розглядаємо. Ми розуміємо, що означає створити гарячу точку, де будуть десятки тисяч загиблих – і українців, і росіян. Це жодним чином не наблизить мир. Наша позиція така: повернення територій можливе після зміни влади в Росії. При нинішній владі, при її ставленні до України ні про які домовленості з нею не йдеться – і тим більше, ні про які військові аспекти. Тим часом ми робитимемо поступальні рухи, для того щоб українці Криму, жителі Криму захотіли емоційно підтримати зв'язок з Україною і повернутися в Україну. Я думаю, що в будь-якому випадку деокупація неминуча, але все вийде не так, як ми думаємо. Можна продумати сто варіантів успіху або провалу, а в дійсності буде інше. Але ми точно не хочемо війни і кровопролиття.

– Як ви оцінюєте інформаційну політику України щодо Криму? На початку цього року провідні українські телеканали закодували свої супутникові сигнали і стали недоступними на півострові.

– Наскільки я знаю, на окуповані території, включаючи Донбас і Крим, транслюється телеканал «Дім». Особисто я була дуже обурена тим, що канали Медведчука з відверто проросійською спрямованістю залишаються незакодованими. Проте сталося те, що сталося. Зараз відбувається пошук варіантів, як можна змінити цю ситуацію, оскільки обурена нею не одна я.

– Нещодавно президент Росії Володимир Путін вніс майже всю територію Криму в список земель, якими за російськими законами не можуть володіти особи без російського громадянства – тобто фактично це стосується громадян України. Якщо зараз почнуться вилучення, як потім повертати ці ділянки?

– З точки зору українського законодавства, вся земля в Криму – українська. У нас залишається право за законом про окуповані території і поки ще наявним законом «Про вільну економічну зону «Крим» допомогти громадянам, які недоофрмили землю в Криму, завершити процес на материку і отримати документи. Звісно ж, ми розуміємо, що це право власності не буде дійсним у російській юрисдикції, але для нашого законодавства будь-які акти російської влади в Криму – незаконні, і вони не будуть прийняті до уваги після деокупації. Як тільки це відбудеться, всі угоди за цей період за законами Росії будуть анульовані. А все, що робить і декларує Путін, – це його хвора уява.

– У вас особисто є земля в Криму?

– Так. Поки Крим анексований, я, зрозуміло, не зможу її повернути. Якщо хтось вирішить на ній побудуватися, ймовірно, після деокупації Криму діятимуть якісь компенсації – чи грошима, чи за рахунок іншої ділянки. До того ж росіяни, які приїхали до Криму, так само і виїдуть із нього. Загалом, я поки відпустила це питання.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ



XS
SM
MD
LG