Доступність посилання

ТОП новини

Мати Теймура Абдуллаєва: «Сину сказали, гнитимеш у ШІЗО»


Діляра Абдуллаєва на одиночному пікеті біля Офісу президента України в Києві

Мати засуджених у Росії фігурантів кримської «справи Хізб ут-Тахрір» Теймура та Узеїра Абдуллаєвих – Діляра Абдуллаєва 28 липня провела одиночний пікет біля Офісу президента України в Києві. Вона вимагала від влади звіту про те, яка робота ведеться державою в питанні звільнення її синів ‒ громадян України.

Діляра Абдуллаєва висловила намір продовжувати одиночні пікети доти, поки їй не дадуть відповідь чиновники Офісу президента. Узеїр Абдуллаєв отримав 12 років і 6 місяців ув'язнення, Теймур Абдуллаєв ‒ 16 років і 6 місяців колонії. Правозахисний центр «Меморіал» визнав усіх фігурантів цієї справи політичними в'язнями.

Теймур Абдуллаєв утримувався у штрафному ізоляторі колонії №2 міста Салават понад рік, оскільки, за версією адміністрації, «систематично порушував режим утримання». На початку червня Теймура Абдуллаєва все ж випустили з ШІЗО, завдяки зусиллям його адвокатів та родичів. В ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Тарас Ібрагімов обговорює умови в ШІЗО та зусилля щодо звільнення ув'язнених кримчан разом із самою Ділярою Абдуллаєвою та адвокатом з Криму Рустемом Кямілєвим.

‒ Діляро, як пройшов сам пікет 28 липня?

Абдуллаєва: Мета моя була – привернути увагу, щоб президент почув мене. Донести до влади України проблему моїх синів і залучити до цієї важливої справи всю громадськість. Мені ніхто не перешкоджав, зі мною приблизно годину стояв СБУшник, розмовляв зі мною, навіть узяв мій другий плакат і теж зі мною його потримав.

‒ Чи спілкувалася з вами Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова, яка займається питаннями обміну?

Абдуллаєва: Особисто зі мною зв'язок вона не тримала. Я сама до неї часто звертаюся через Facebook, надсилаю повідомлення на її сторінку. Але я відчуваю, що коли я підіймаю шум, реакція є... Мій син перебуває у штрафному ізоляторі не просто понад рік, а рік і три з половиною місяці. Відомі випадки, коли після 130 днів у штрафному ізоляторі, якщо людина прийшла туди своїми ногами, виносили її вже на ношах.

‒ Як Теймур витримав це?

Відомі випадки, коли після 130 днів у штрафному ізоляторі, якщо людина прийшла туди своїми ногами, виносили її вже на ношах
Діляра Абдуллаєва

Абдуллаєва: Він не зламався. За всіма медичними показниками він уже взагалі інвалід. Єдине, що його тримало, це, напевно, тільки молитва та Коран. Він мені навіть сказав, що вже став розмовляти сам із собою, з Аллахом, із Кораном. Я йому кажу, ти не хвилюйся, це не порушення психіки, це природна реакція. Це було психологічне насильство, воно дуже згубно діє на здоров'я людини, а Теймур до того ж переніс там коронавірус. Я як лікар його прослухала, оглянула ‒ я не лякала його, але в нього спостерігається стільки змін шкірних покривів, зневоднення. Я в питних пляшках пронесла йому дуже багато медичних рідин ‒ електроліти, ізотонічний розчин, фізрозчин, глюкозу. У підсумку я була з Теймуром понад три доби, за що дуже вдячна начальству колонії. Там новий начальник, і мені здалося, що він людяніше поставився до мене.

Теймур Абдуллаєв
Теймур Абдуллаєв

‒ Чому, за версією Теймура, його туди помістили?

Абдуллаєва: Він приїхав до цієї колонії 7 березня 2020 року, а вже о 8 ранку 10 березня був поміщений у штрафний ізолятор. До нього за ці два дні приходили з центру з протидії екстремізму, двічі навідувалися співробітники ФСБ, проводили бесіди, пропонували співпрацювати. Тобто, напевно, розповідати про своїх земляків, які перебувають на волі, про всіх друзів, рідних та близьких. Нехай у нього 17 років перебування в суворому режимі, але мій син ніколи не виторгує ні рік, ні два. Він категорично відмовив їм і попросив, щоб до нього більше з такими проханнями не підходили. Тоді йому дали зрозуміти й навіть відкрито сказали: мовляв, гнитимеш у ШІЗО. Після шести місяців до нього знову приходили співробітники з ФСБ, пропонували полегшити долю в зоні.

Йому відкрито сказали: мовляв, гнитимеш у ШІЗО
Діляра Абдуллаєва

Теймур запитав, скільки він ще перебуватиме в ШІЗО, адже стільки тримати там людину протизаконно. Можна відсилати тільки на 15 діб і повторювати п'ять разів, але тільки треба обов'язково повертати ув'язненого в зону між ними. Але йому весь час продовжували без цього. Всього Теймур був у трьох штрафних ізоляторах, це карцери. Пів року він був у підвалі без вікон, у напівтемряві та холоді. Там грає гучна музика з ранку до ночі, цілодобово. Це дуже діє на психіку людини. Тримають на хлібі, баланді, вівсяній каші та воді, ще дають теплу воду, але не чай. Коли був Рамадан, піст у мусульман, цю кашу приносили в обід і потім забирали, якщо він не поїв. Вони прекрасно розуміють релігію, але не залишали йому перші два тижні кашу, потім стали залишати. Теймур каже, що серед усього іншого в ШІЗО неможливо звикнути до холоду.

‒ Який одяг можна носити в штрафному ізоляторі?

Чотири рази на добу в штрафному ізоляторі обшук. Постає питання: що вони там шукають, якщо вони туди помістили людину без усього й вона абсолютно ізольована від усіх
Діляра Абдуллаєва

Абдуллаєва: Там нічого свого не видають, тільки робу. Вона страшна, вицвіла. Можливо, колись вона й була чорного кольору, а зараз стала вже якоюсь коричневою, з написами всюди ‒ «ШІЗО». На голе тіло брезентова тканина, взимку в ній холодно, та й влітку неможливо бути. Ні опалення, ні розеток, щоб зробити гарячий чай. Дозволили взяти Коран, але не намазний килимок. Ліжка там ніякого немає, тільки якась ганчірка, на якій потрібно лежати. Постійне відеоспостереження, туалет ‒ дірка в підлозі. Потім перевели в камеру з трьома нарами й двічі підселяли Мусліма Алієва, чому Теймур був дуже радий... Чотири рази на добу в штрафному ізоляторі обшук. Постає питання: що вони там шукають, якщо вони туди помістили людину без усього й вона абсолютно ізольована від усіх ‒ але це просто для того, щоб чинити тиск, щоб він не міг спокійно навіть сидіти й стояти, щоб постійно мучився.

‒ І все ж чим адміністрація колонії формально аргументувала приміщення в ШІЗО?

Абдуллаєва: Вони кажуть, що він порушує внутрішні правила КПК. Але правила написані так, що не порушити їх не можна, і нічого ти не зможеш довести. Мені здається, діє це тільки на ту людину, яку хочуть ізолювати й на яку хочуть чинити тиск. Наприклад, у Теймура в таблиці написано, що він звернувся на «ти» до адміністрації, не привітався, тихо привітався. Цьому немає доказів! Я кажу, я скаржитимуся, а мені відповідають: треба було раніше писати заяву, адже записи відеокамер спостереження тримають всього два тижні, потім знищують. Теймур каже мені, що скаржитися марно, тільки гірше стає. У колоніях немає захисту для ув'язнених.

‒ Рустеме, ви днями відвідали в колонії Теймура Абдуллаєва. Що він вам розповів?

Кямілєв: Загалом зараз у нього стан, як він сказав, задовільний. Єдине ‒ він постійно п'є таблетки від тиску, тобто, він став гіпертоніком, тиск постійно скаче. Зараз на Теймура адміністрація не тисне, його утримують у суворих умовах, але в ШІЗО знову поки не поміщають. Загалом кожен із політв'язнів розповідав, що порушення можуть навіть не те що вигадати ‒ грубо кажучи, до людини можуть доколупатися. Сподіваємося, що Теймура переведуть до загального табору, але з огляду на те, що він понад рік перебував у штрафному ізоляторі за так звані порушення, я думаю, це буде складно. Наше завдання – приділити цьому належну увагу, щоб Теймур більше не потрапляв у ШІЗО. Звісно, пильна увага до його персони вже зіграла свою певну роль, резонанс був.

‒ Як можна відстояти права ув'язненого, якщо на нього чинять такий тиск у російській колонії?

Коли зверху приходить вказівка «обробити людину», плювати вони хотіли на всі скарги, позовні заяви тощо
Рустем Кямілєв

Кямілєв: Адвокат Еміль Курбедінов неодноразово писав скарги й подавав позовні заяви за кодексом про адміністративне судочинство на УФСВП Башкортостану, але це не мало позитивних результатів. Однак колонію все одно перевіряла прокуратура, і ця увага, можливо, дала Теймуру певний імунітет. Звісно ж, коли зверху приходить вказівка «обробити людину», плювати вони хотіли на всі скарги, позовні заяви тощо. Відбуваються банальними, абсурдними відписками. Ми подамо скаргу до Європейського суду з прав людини на незаконне переміщення Теймура, на те, що він далеко від родичів і вони не мають можливості відвідати його. Там цілий пласт порушень, щоб ще більше уваги привернути. Я під час візиту підписав у нього багато паперів, ми поспілкувалися, він усім передавав привіт і подяку тим, хто його підтримував. Політв'язням приходять листи з Німеччини, з Англії та США, і працівники колонії цьому дивуються. Теймур каже, ця підтримка дуже відчувається.

Рустем Кямілєв, адвокат
Рустем Кямілєв, адвокат
В'язнична система в Росії так організована, що там нестерпно, навіть якщо у співробітників немає завдання замучити ув'язнених
Діляра Абдуллаєва

Абдуллаєва: Так, спасибі всім правозахисним організаціям і Росії, й України, які пишуть моєму синові ‒ це необхідне йому, як повітря. Видавали листи дуже рідко, по два-три рази на місяць, по 16-20 штук, з усіх країн світу... Взагалі, в'язнична система в Росії так організована, що там нестерпно, навіть якщо у співробітників немає завдання замучити ув'язнених. Немає установки на подальше повернення людей у суспільство ‒ є установка, що їх немає, не існує. Хочуть закрити й забути про них, тому суди й дають такі жахливі терміни. У Росії у в'язницях позбавляють не тільки свободи, а вибудовують принизливі відносини для людської гідності. Розчавленою людиною легше керувати.

‒ Ще в березні Офіс Генерального прокурора України розпочав кримінальне провадження за фактом порушення законів і звичаїв війни представниками органів влади на території країни-агресора за частиною першою статті 438 Кримінального кодексу України через утримання Теймура Абдуллаєва у штрафному ізоляторі. Як ви вважаєте, Діляро, виходячи зі свого досвіду, ‒ чи можна дійсно допомогти кримським політв'язням?

Абдуллаєва: Це має вирішуватися на найвищому політичному рівні. Це можливо, тому що Росія реагує. Мені здається, тут потрібно залучати громадськість, потрібно зробити питання кримських політв'язнів медійним на весь світ, кричати про те, що це пов'язане з репресіями. Я дуже хотіла б узяти участь у «Кримській платформі» ‒ це велика політична арена, де можна дискутувати... Можливо, мені як матері, здається, що робота зі звільнення кримських політв'язнів іде в дуже уповільненому режимі, але вона має реалізуватися, а не бути постійно на стадії дискусії.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

Кримчани в російському ув'язненні

Після анексії Криму Росією навесні 2014 року на півострові почалися арешти російськими силовиками незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненими в Росії організаціями «Хізб ут-Тахрір» і «Таблігі Джемаат».

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв'язнів, які перебувають у російському ув'язненні: від 113 до 115, з яких понад 80 – кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.

Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за політичною, національною чи релігійною ознакою. Влада Росії заперечує ці причини переслідувань.

XS
SM
MD
LG