Доступність посилання

ТОП новини

2019-й рік стане знаковим у справі звільнення Криму ‒ експерт


Олівер Лооде

До проблеми звільнення Криму все активніше долучається міжнародне громадянське суспільство. Про те, чому це дуже важливо та як це відбувається, в інтерв'ю Крим.Реалії розповідає міжнародний правозахисник, експерт Естонського інституту з прав людини, один з ініціаторів створення міжнародного руху звільнення Криму #LIBERATECRIMEA Олівер Лооде.

‒ Олівере, коли започаткували рух #LIBERATECRIMEA?

‒ Розуміння того, що кримські татари потребують більше міжнародної підтримки з боку громадянського суспільства, з'явилося під час реалізації проекту кримськотатарської публічної дипломатії (2015-2017 років). У проекті я брав участь як експерт Естонського інституту з прав людини.

‒ А в чому відмінність підтримки громадянським суспільством, наприклад, від політичної підтримки?

‒ Підтримка громадянським суспільством дещо відрізняється від політичної підтримки іноземних держав. Насправді, вони мають одна одну доповнювати. Наприклад, чим більше громадянське суспільство у Великій Британії вимагає від свого парламенту та уряду певної політики або конкретних дій щодо Криму, тим більше ця держава зобов'язана враховувати голос своїх громадян, в усякому разі, так воно має бути в демократичних країнах.

‒ На Ваш погляд, як міжнародного експерта-правозахисника, в України сильна міжнародна політична підтримка в питанні Криму?

‒ Зараз я б сказав, що Україна має досить потужних геополітичних партнерів на Заході.

‒ А підтримка з боку громадянського суспільства Заходу?

‒ У громадянському суспільстві ця підтримка ще не достатня. Один інструмент для зміни ситуації ‒ це створення громадянського руху солідарності, що, є загалом, зрозумілим форматом і має історичні прецеденти й навіть результати.

‒ І коли ж народилася ідея створення такого руху?

Потім ідея набагато розширилася ‒ від солідарності з кримськими татарами до підтримки звільнення, тобто деокупації Криму

‒ Ідея міжнародного руху солідарності з кримськими татарами була спершу напівпублічно обговорена в березні 2017 року в Лондоні (в Інституті міжнародних зв'язків Chatham House) за участі провідних світових правозахисних організацій. А потім ідея набагато розширилася ‒ від солідарності з кримськими татарами до підтримки звільнення, тобто деокупації Криму.

‒ А чому вирішили розширити завдання руху?

‒ Це дає руху ширшу базу підтримки та фокусує на конкретній меті, яка має бути в інтересах не тільки кримських татар, а всього цивілізованого світу, всіх тих, хто поважає міжнародне право й заперечує агресію.

‒ Хто є організаторами руху? Яка модель управління рухом?

‒ Рух #LIBERATECRIMEA не має одного лідера, офіційно або неофіційно. Це неформальний громадянський рух, який працює на основі спільної мети ‒ звільнення Криму, і без жодної ієрархії.

Координація руху відбувається з Києва, а також створюється мережа національних і регіональних координаторів у різних країнах

Швидше, ми можемо говорити про ініціаторів та координаторів руху. Тут основна роль у Ескендера Барієва ‒ керівника Кримськотатарського Ресурсного Центру, члена Меджлісу кримськотатарського народу. Але Ескендер, як і ніхто інший, не керує рухом #LIBERATECRIMEA. Це насправді великий плюс, тому що не дає нікому ‒ ні одній державі, ні Росії, ні Україні чи кому завгодно можливості контролювати рух.

#LIBERATECRIMEA відкритий до діалогу та співпраці з усіма державами, що поділяють нашу головну мету, але не сприймає інструкцій від жодної. Але з іншого боку, #LIBERATECRIMEA необхідно мати якусь структуру. Зараз така модель, що координація руху відбувається з Києва, а також створюється мережа національних і регіональних координаторів у різних країнах Європи й не тільки.

Правозахисники Олівер Лооде, Зарема Барієва та Ескендер Барієв (зліва направо) на заході в Києві. 12 жовтня 2018 року
Правозахисники Олівер Лооде, Зарема Барієва та Ескендер Барієв (зліва направо) на заході в Києві. 12 жовтня 2018 року

‒ Які основні завдання ставить перед собою рух?

‒ Звичайно, було б наївно думати, що саме цей рух і звільнить Крим. Але я впевнений, що він може зробити свій певний внесок у цей процес. Рух може тиснути на кілька важелів.

У міжнародному плані це мотивування та мобілізація громадянського суспільства, щоб дати своїм політикам чіткий сигнал, що питання Криму хвилює їхніх громадян, що їм не однаково. В демократичних країнах це може мати якийсь дієвий результат.

Але також рух має завдання для України. Це можна осмислити як якийсь «лінгвістичний активізм». Ми хотіли б, щоб і Українська держава більше використовувала риторику звільнення, а не тільки «невизнання окупації», чи навіть «деокупацію».

‒ А в чому принципова різниця цих термінів у нашому випадку?

‒ Дивіться, «деокупація» ‒ це технічно правильний термін. Але деокупація як політична мета, як гасло, не надихає маси. Сьогодні навіть в українському суспільстві питання Криму не надто пріоритетне, це підтверджують також опитування. У такій ситуації і політики, можливо, не відчувають досить великого тиску щодо кримського питання.

Я вважаю дуже важливою політичну риторику, бо саме мовлення формує наші думки, бажання, цілі

Особисто я вважаю дуже важливою політичну риторику, бо саме мовлення формує наші думки, бажання, цілі. Сподіваюся, що #LIBERATECRIMEA робить також свій внесок у те, щоб в обговореннях Криму звучала б також риторика визволення та свободи, тому що саме це є універсальною моральною цінністю, яка може мобілізувати суспільство, як в Україні, так і за її межами.

Правозахисник Олівер Лооде і радник міністра з інформаційної політики України Еміне Джеппар на презентації проекту «Захист прав кримських татар засобами публічної дипломатії». Київ, 6 жовтня 2015 року
Правозахисник Олівер Лооде і радник міністра з інформаційної політики України Еміне Джеппар на презентації проекту «Захист прав кримських татар засобами публічної дипломатії». Київ, 6 жовтня 2015 року

‒ Окрім стандартних методів впливу громадянського суспільства на політиків, які ще методи використовує рух у своїй діяльності?

‒ #LIBERATECRIMEA використовуватиме різні креативні методи для того, щоб передати свої посили цільовим групам: перформанси, флешмоби, і т.і. На важливому місці також візуальне мовлення (плакати, банери), що має бути на високому рівні.

‒ Які успіхи вже є у руху?

‒ Перші публічні акції #LIBERATECRIMEA були проведені в лютому 2017 року в різних містах Європейського Союзу (Гельсінкі, Рига, Вільнюс, Мадрид тощо) та в Україні. Це були вуличні акції з єдиними посланнями та плакатами. Резонанс був хороший, ці акції висвітлювалися в національних ЗМІ цих держав і в Україні.

Після того основною подією став «Табір волі» в Херсонській області, де активісти #LIBERATECRIMEA провели флешмоб у день незалежності України поблизу адмінкордону з Кримом.

Олівер Лооде
Олівер Лооде

У вересні була проведена акція в Криму, де на водних об'єктах з'явилися листівки руху про неможливість вирішення водної проблеми Криму без його звільнення.

У жовтні була ініційована кампанія «Об'єднані прапором» ‒ #LIBERATECRIMEA», в межах якої кримськотатарський прапор подорожує усім світом і також підвищує впізнаваність руху #LIBERATECRIMEA.

Але найбільші досягнення ‒ непублічні. Формується команда волонтерів, як в Україні, так і в інших країнах, і в основному ‒ це молодь. До руху залучені експерти міжнародного рівня. Сподіваємося, що це буде позначатися на якості майбутніх акцій.

‒ Які найближчі плани?

Готуємо план міжнародних акцій на наступний рік, який буде знаковим для кримських татар і Криму

‒ Готуємо з координаторами та з командою волонтерів стратегію руху, проводимо тренінги для волонтерів. Паралельно готуємо план міжнародних акцій на наступний рік, який буде знаковим для кримських татар і Криму: зокрема, 5 років окупації (а також спротиву окупації), 75 років депортації та геноциду кримських татар, 25 років «Будапештського меморандуму». Ми маємо використовувати ці й не тільки ці дати для того, щоб не тільки інформувати міжнародну спільноту (зокрема, громадянське суспільство), але й активізувати його для звільнення Криму.

‒ Як долучитися до руху #LIBERATECRIMEA?

‒ Mи дуже чекаємо в нашу команду нових волонтерів, як з України, так і Європейського Союзу та всього світу. Особливо чекаємо волонтерів, готових стати координаторами руху в своїй країні, регіоні або місті. Також чекаємо в команду фахівців різних сфер ‒ дизайну, маркетингу/комунікації, інфотехнологій, інформаційної безпеки тощо. З нами можна зв'язатися через сторінку Facebook: https://www.facebook.com/liberatecrimea/, яка також є архівом нашої публічної діяльності.

XS
SM
MD
LG