Доступність посилання

ТОП новини

«Інвестори є, їх просто не видно»: хто вкладає в Крим і що з цього виходить


У реєстрі кримських інвестпроєктів є «мертві душі», а сам список, судячи з усього, не оновлюють. До такого висновку дійшло російське інтернет-видання «Новый день». Реєстр розміщений на сайті підконтрольного Росії Мінекономрозвитку Криму, з ним може ознайомитися кожен охочий. Останній, 121-й інвестиційний проєкт датується 2016 роком.

Зокрема, «Новый день» звернув увагу на проєкт взуттєвої фабрики, яку планували збудувати в Євпаторії. 2016 року він був припинений, а нещодавно російське Міністерство економічного розвитку Криму подало в суд на групу компаній Zenden із вимогою розірвати договір про умови діяльності у вільній економічній зоні. Проте цей проєкт досі присутній у реєстрі інвестпроєктів.

У липні в інтерв'ю радіо «Спутник в Крыму» голова «Корпорації розвитку Криму» Наїль Габбасов розповів про те, які інвестиційні проєкти реалізуються зараз на півострові:

«На цьому етапі корпорація супроводжує близько 185 інвестиційних проєктів на різних стадіях реалізації у різних сферах. Найбільша кількість ‒ у будівельній, агропромисловій, промисловій, санаторно-курортній галузях. Також наші співробітники реалізують проєкт приватного індустріального парку в Сімферопольському районі. У Криму є велика проблема з інфраструктурою. У зв'язку з тим, що за п'ять років всю інфраструктуру складно відбудувати, ми пішли шляхом створення приватного індустріального парку ‒ знайшли приватного інвестора, який вкладається в цей парк, ми його супроводжуємо повністю. Буде майданчик близько 45 гектарів, де будуть розміщуватися виробничники... На один рубль інвестицій, вкладений в інфраструктуру, припадає 23,4 рубля інвестицій у виробництво».

Наїль Габбасов запевнив, що охочих інвестувати в Крим достатньо, а питання інфраструктури мають вирішити через будівництво таких індустріальних парків. До того ж, голова «Корпорації розвитку Криму» вважає, що на півострів приходять іноземні інвестори:

Інвестори є, просто їх не видно. Однозначно можу сказати: Італія, Туреччина, Сирія, навіть Україна, Німеччина
Наїль Габбасов

«Вони теж заходять, але зі зрозумілих причин не афішують, не заходять безпосередньо. Ті ризики, які мають у собі санкційні обмеження, не дозволяють їм у відкриту сюди заходити. Інвестори є, просто їх не видно. Однозначно можу сказати: Італія, Туреччина, Сирія, навіть Україна, Німеччина».

Засновниця клініки «Реацентр Крим», учасниця конкурсу інвестпроєктів у Криму зі створення реабілітаційного центру для дітей з ДЦП Наталія Комкова розповідає, як її компанія намагалася почати працювати на півострові.

‒ Мій інвестор запропонував мені поїхати туди (до Криму ‒ КР) і зробити реабілітаційний центр для особливих дітей. Це в нас історія сімейна, інвестор є моїм родичем, і він мені дав можливість їздити за кордон, Росією. Відсилає він мене до Криму ‒ їдьте, шукайте пансіонати або санаторії. Перша інвестиція була в 300 мільйонів, потім 500, потім 800. Я пережила дуже багато міністрів курортів, економічного розвитку, міністра охорони здоров'я, заступників Сергія Аксенова. Я з усіма ними спілкувалася, тому що загорілася ідеєю зробити цей реабілітаційний центр, зібравши всі можливі методики, які можуть покращити стан особливих дітей... Я виходила на один об'єкт двічі, тому що я дуже відповідально до цього підходжу.

За словами Наталії Комкової, за всіма параметрами для реабілітаційного центру підходила ділянка на Південному узбережжі Криму, проте вона досі перебуває в розпорядженні Державного унітарного підприємства «Сонячна Таврика».

‒ Санаторій називається «30 років Жовтня» ‒ дуже велика територія, багато будівель у дуже тяжкому стані. Ні в одне з приміщень не можна просто зайти й відразу влаштовувати клініку. Тільки після того, як я виграла цей конкурс, зайшли на кадастри, почалася оцінка об'єкта. Загалом, мені виставили рахунок: 36 мільйонів на рік я маю платити за зруйнований санаторій, причому з першого ж дня офіційного договору оренди. Тобто ні про які канікули та знижувальні коефіцієнти не йшлося. Їм усе одно, приїжджають здорові, дорослі люди, чи діти хворі. Це настільки стало нецікавим, що ми просто відмовилися від цієї ідеї. Можна цим займатися, напевно, викупивши об'єкт. Усе, що було зроблено попередніми керівниками, ‒ це те, що пішли інвестори. Інвестор не може знати, що буде в результаті. Вони кажуть: ви витратьте купу грошей, зробіть макет, а тільки після цього почнемо оцінку.

Наталія Комкова згадує, що в той час російські інвестори готові були вкладати гроші в Крим.

У цих умовах нічого не вийде. Я не хочу з цим урядом більше нічого мати спільного
Наталія Комкова

‒ А зараз нікого не залишилося ‒ настільки неграмотно були запропоновані об'єкти, для того щоб просто відбити будь-яке бажання. Кількість інвесторів заходила дуже велика, а якість роботи з ними нульова! Чому нічого не було зроблено? Недостатньо коштів, щоб зробити кадастрування і вже видавати інвестиційний майданчик з усіма цифрами? Чи це був якийсь умисел? На такі умови ніхто не піде. Ми говорили, що є вільна економічна зона в якихось інших регіонах, інвестиційні майданчики ‒ а тут нічого, по нулях. У цих умовах нічого не вийде. Я не хочу з цим урядом більше нічого мати спільного ‒ нічого.

Голова «Кримського антикорупційного комітету», проросійський активіст Ілля Большедворов вважає, що російська влада Криму іноді не дає інвесторам можливості вкладати в об'єкти на півострові.

Илля Большедворов
Илля Большедворов

‒ Історія з кінотеатром «Сімферополь», яку я особисто знаю: інвестор намагається більше ніж п'ять років відновити його за свій кошт, великі суми вкладень планувалися. Незважаючи на гнітючий стан кінотеатру, люди були готові його відремонтувати й запустити, зробити культурним центром. Але Сергій Аксенов сказав, що ніякого інвестора туди не пустить, буде робити за кошти держави. Мабуть, у держави грошей багато, тому інвестори Криму не дуже потрібні. За іншими інвестиційними проєктами теж багато різних суперечок, люди там ділять щось. Якщо якась вигідна пропозиція була отримана, це не означає, що вони продовжать, навіть незважаючи на свої зв'язки в Криму.

Керівник Центру журналістських розслідувань Валентина Самар нагадує, що приватні інвестори не поспішають заходити до Криму.

‒ У Криму як такого приватного інвестування майже немає. Якщо ми візьмемо відомості за минулий рік, то частка залучених коштів становила майже 85%, але 74% з них ‒ це бюджетні кошти, і левова частка з них, майже 69% ‒ з федерального бюджету. Найбільша частка в структурі інвестицій ‒ витрати, пов'язані з будівництвом нежитлових будівель та споруд, тобто великих інфраструктурних об'єктів. Ми знаємо, що на порядок зменшилася кількість приватних підприємств, фізичних осіб-підприємців порівняно з 2014 роком. Російські експерти говорять, що немає великих приватних інвестиційних проєктів ‒ є тільки великі вкладення з федерального бюджету. Вільна економічна зона, введена 2014 року, передбачає безліч преференцій, але все це обнуляється через дуже високий рівень корупції ‒ відкатів, хабарів.

Валентина Самар
Валентина Самар

Після анексії Криму Росією на півострові створили так звану вільну економічну зону для зареєстрованих у Криму компаній на період до 2039 року. ВЕЗ передбачає особливий режим здійснення підприємницької діяльності, зокрема податкові пільги та вільну митну зону. Єдиний реєстр компаній-учасниць ВЕЗ доступний в інтернеті.

XS
SM
MD
LG