«Пробач мені, мамо». 26 лютого в Києві відбудеться прем'єра документального фільму, присвяченого історії Геннадія Афанасьєва – кримчанина, колишнього політв'язня Кремля та українського військовослужбовця, який посмертно отримав звання Героя України. Як Геннадій Афанасьєв боровся за Україну ще з часів кримського Майдану? Які періоди його життя згадуються у фільмі? І де його можна буде подивитися? Про це ведуча Олена Бадюк в ефірі Радіо Крим.Реалії поговорила з режисером фільму Євгеном Лесним і мамою Геннадія – Ольгою Афанасьєвою.
Фільм, прем'єра якого відбудеться 26 лютого, розповідає історію кримчанина, Героя України Геннадія Афанасьєва, через спогади близьких: дружини, побратима і, передусім, через погляд матері Геннадія – Ольги. Зняти фільм про сина було її ідеєю. Вона зателефонувала своєму товаришеві, журналісту та режисеру Євгену Лесному.
«Вона сказала: «Жень, у мене дуже багато зібралося архівів, і я хочу фільм про власного сина». І не довго думаючи, я прописав концепт. Олі він сподобався», – розповів в ефірі Радіо Крим.Реалії Євген Лесной.
«Женя мені одразу сказав, ми нічого причісувати не будемо. Тобто будемо показувати так, як є, яким він є, з його мінусами та плюсами», – каже мама Геннадія Ольга Афанасьєва.
Гроші на фільм дуже швидко знайшов продюсер Юрій Богданов, і зйомки розпочалися, згадує режисер. Умовно стрічка розділена на дві частини. Перша – це історія Геннадія. Друга – історія його мами, її життя після смерті сина.
Це фільм, зокрема, про наше життя тут і заразЄвген Лесной
«Це фільм, зокрема, про наше життя тут і зараз. Після того як він пішов, життя триває, і тут історія про крик крізь тишу. Історія про звуки, які наповнюють наше життя. І ми маємо розуміти, це звуки життя чи смерті», – розповів Євген Лесной.
Ольга Афанасьєва згадує, що її син активно включився в події Революції Гідності. У 2013 – на початку 2014 року поїхав до Києва на Майдан. Після повернення до Криму, за її словами, Гена вже був іншою людиною, «захопився українством».
Після появи «зелених чоловічків» у Криму, розповідає мама, молодь почала об’єднуватися та чинити спротив різними способами.
«Там були медичні курси, графіті, підпалювали офіс «Единой России», двері підпалювали», – розповіла Ольга Афанасьєва.
За її словами, саме тоді Гена опинився в полі зору російських спецслужб.
«Коли він з'являвся в проукраїнських рухах, мені було попередження, що може трапитися щось страшне. Але ми жили у вільній країні, мені навіть на думку не спадало, що його можуть затримати, тим паче катувати й засудити на стільки років у в'язниці, і заберуть його в Сибір відбувати покарання», – сказала Ольга Афанасьєва.
Один із ключових епізодів фільму – відмова Афанасьєва в російському суді від раніше наданих свідчень проти себе та Олега Сенцова, отриманих під тортурами. За словами Євгена Лесного, для нього цей момент став визначальним у розумінні характеру героя.
Людина обирає шлях свідомо до повторення тортурЄвген Лесной
«Для мене дуже важливо, коли людина відмовляється від свідчень, розуміючи, що ти знову, ти свідомо кажеш собі, що я готовий знову, щоб на мене націлили цей протигаз, я свідомо готовий до того, щоб до мене приєднали струм і катували. Тобто людина обирає шлях свідомо до повторення тортур», – каже Євген Лесной.
Режисер також звертає увагу на психологічний стан Афанасьєва після звільнення.
«Тема важлива для нас зараз – це ПТСР, який він не визнавав, але в певний момент сказав, що не витягує, і він почав займатися психологічною допомогою, арттерапією і таке інше. І наступне, він, як і багато людей, які пройшли полон у період з 2014 по 2022 рік, міг не йти воювати. І ніхто б, жодна людина в Україні, не засудила. Жодна», – сказав Євген Лесной.
Незважаючи на пережите, Геннадій Афанасьєв вирішив вступити до лав ЗСУ після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За словами матері, цей вибір був для нього принциповим.
Зі звичайної російськомовної родини він перетворився на справжнього українцяОльга Афанасьєва
«Для мене це було дуже важко, тому що я сама його везла до військкомату. І чому фільм називається «Пробач мені, мамо»: ми їхали в машині мовчки, і він так… він сказав мені, пробач мені, мамо, я знаю, тобі важко, але я не можу інакше», – згадує крізь сльози Ольга Афанасьєва.
Цей фільм – історія про особисту трансформацію та свідомий вибір, каже Ольга Афанасьєва.
«Мені здається, що його подвиг, його короткий життєвий шлях – це дійсно подвиг, тому що зі звичайної російськомовної родини він перетворився на справжнього українця. І це приклад того, як навіть в окупованому Криму можна бути відданим своїй країні Україні та любити її», – сказала Ольга Афанасьєва.
А ще історія Геннадія перегукується з історіями дуже багатьох жінок і матерів, які так само як і Ольга, втратили на війні своїх близьких і дітей.
«Є одна зі сцен, для мене дуже важких, коли на цвинтарі… Стукіт прапорів. На флагштоках там дзвін такий, і це дуже страшно. Коли Оля зустрічається зі своїми… я не знаю, як сказати, на цвинтарі, з тими, хто так само прийшов провідати могили», – розповідає Євген Лесной.
Геннадій був дійсно різкий і принциповийЄвген Лесной
Євген Лесной і Геннадій Афанасьєв були знайомі. У 2016 році журналіст брав у нього інтерв'ю, потім спілкувалися у Facebook.
«У 2018 році ми у фейсбуці на певних політичних поглядах розійшлися, і він, будучи різкою людиною, заблокував мене. І це теж нормально. Знову ж таки, у мене багато спогадів про те, що він був дійсно різкий і принциповий», – згадує Євген Лесной.
Саме тому, підкреслює режисер, для нього було важливо розповісти історію Геннадія, не схожу на причесані образи героїв Другої світової війни, які створювалися в Радянському Союзі.
«Про героїв Другої світової війни робили бронзову пам'ять. А я хочу, щоб люди були живі», – сказав Євген Лесной.
Леснлй прямо називає Геннадія – символом нового героя України.
фанасьєв увійшов до пантеону людей, які важливі для незалежності України, так само як і СтусЄвген Лесной
«Я усвідомив, що Афанасьєв увійшов до пантеону людей, які важливі для незалежності України, так само як і Стус. Тобто це людина з-поміж нових героїв, на яких міцно стоїть Україна. Україна як держава, Україна як країна, Україна як українська нація», – заявив Євген Лесной.
Прем'єра фільму відбудеться у київському кінотеатрі «Жовтень». Надалі автори планують фестивальне життя картини в Європі та США, а також сподіваються на підтримку МЗС України для широкого показу фільму з англійськими субтитрами в міжнародних інституціях.
