Доступність посилання

ТОП новини
Війна Росії проти України

«Иван Хурс» атакований далеко від українського узбережжя. Що відомо


Російський розвідувальний корабель «Иван Хурс», архівне фото
Російський розвідувальний корабель «Иван Хурс», архівне фото

Розвідувальний корабель Чорноморського флоту Росії «Иван Хурс» атакований українськими морськими дронами та, можливо, отримав ушкодження. Українська сторона офіційно не повідомляла про атаку, російське Міноборони відзвітувало про знищення безпілотників. Що це за корабель і навіщо призначений – у матеріалі Крим.Реалії.

24 травня у соціальних мережах та російських ЗМІ з'явилося багато повідомлень про те, що розвідувальний корабель Чорноморського флоту РФ «Іван Хурс» був атакований морськими дронами. Зокрема, про це написав телеграм-канал «Рыбарь», який, як стверджують російські ЗМІ, пов'язаний із силовиками Росії. Це нібито сталося після проходження протоки Босфор близько 5:30 ранку за 40 морських миль від протоки. Також повідомлялося, що російським морякам вдалося відбити атаку, судно пошкоджень не зазнало.

Лише увечері, о 17.12, у Міноборони Росії підтвердили повідомлення про атаку на розвідувальний корабель РФ «Иван Хурс» морськими дронами. Пресслужба російського відомства продемонструвала відео ймовірної атаки на російський корабель. Стверджується, що російським морякам вдалося відбити атаку, вразивши усі безпілотні апарати.

За словами представника Міноборони РФ Ігоря Конашенкова, три морські дрони були знищені зі штатного озброєння російського судна за 140 кілометрів на північний схід від Босфору. Як стверджує Конашенков, судно не постраждало. Він звинуватив в атаці на корабель РФ Збройні сили України. Українська сторона не коментувала ці заяви.

За версією росіян, корабель «охороняв» газопроводи «Турецький потік» та «Блакитний потік» - в економічній зоні Туреччини. Журналіст Радио Свобода Марк Крутов зазначив, що, якщо вірити росіянам, атака сталася за 400 км від українського узбережжя.

Український військовий експерт Олег Жданов вважає, що російський військовий корабель контролював біля Босфору проходження суден у рамках «зернової угоди», щоб жодні інші судна, окрім цих, не проходили в порти України.

Одне із завдань розвідувального корабля ЧС РФ «Иван Хурс» – стежити за комплексами протиракетної оборони Patriot
Андрій Риженко

«Одне із завдань розвідувального корабля ЧС РФ «Иван Хурс» – стежити за комплексами протиракетної оборони Patriot, які нещодавно були встановлені в Румунії», – каже експерт Центру оборонних стратегій, капітан 1-го рангу запасу ВМС України Андрій Риженко.

Після інциденту 24 травня Туреччина підняла в повітря літак-розвідник, який зробив, як мінімум, одне велике півколо над акваторією Чорного моря, що оперізує північний вхід у протоку Босфор. Літак вимкнув транспондер до того, як Крим.Реалії встигли зробити скріншот траєкторії польоту з порталу відстеження авіаперельотів Flightradar.

Через добу, ввечері 25 травня, у низці українських телеграм-каналів з'явилося відео, на якому знято атаку морського БПЛА на російський розвідувальний корабель «Иван Хурс» у Чорному морі. Зйомка ведеться із надводного безпілотника, він наближається до корабля. Відео закінчується, коли безпілотник наближається до борту корабля на дуже близьку відстань, і зіткнення неминуче.

Український політик Антон Геращенко, який також опублікував відео, стверджує, що безпілотник «вибухнув прямо біля борту корабля і дуже серйозно його пошкодив». Провоєнний російський телеграм-канал «Записки мичмана Птичкина», що спеціалізується на військово-морській тематиці, та інші подібні російські канали пишуть, що корабель «на ходу» – тим самим не заперечуючи, що він міг отримати пошкодження.

«Російський військовий корабель «Иван Хурс» благополучно пережив атаку морських дронів і без пошкоджень повернувся назад», – написали низка російських воєнкорів і як підтвердження опублікували відео. Однак, як з'ясували пізніше розслідувачі – це відео дворічної давнини, коли корабель проходив через протоку Босфор.

Не затонув, але влучення було, є значні пошкодження корпусу та обладнання
«Українська правда»

«Иван Хурс» пошкоджено внаслідок атаки українських дронів, повідомила 25 травня «Українська правда» з посиланням на джерела у військових колах. Неназваний співрозмовник підтвердив справжність відео, на якому морський дрон атакує корабель, та зазначив, що той отримав пошкодження.

«Не затонув, але влучення було, є значні пошкодження корпусу та обладнання. Зараз росіяни поспішно ремонтують», – повідомив співрозмовник видання.

Вранці 26 травня низка російських ЗМІ повідомила, що «Иван Хурс» зазнав серйозних пошкоджень, і зараз є загроза того, що він затоне.

Зокрема, пишуть, що розвідувальний корабель після зустрічі з морськими дронами зазнав серйозних пошкоджень корпусу та обладнання, а також, що є загиблі. Його ремонт триватиме від пів року до року.

«Рятувальне судно ВМС РФ зараз транспортує підбитий корабель до Новоросійська. Швидкість мінімальна – 0,8 вузлів за годину, що ще раз підтверджує серйозні пошкодження», – транслюють повідомлення українські телеграм-канали.

У небі над Чорним морем 25 та 26 травня перебував американський розвідувальний безпілотник RQ-4B Global Hawk, свідчать дані сервісу Flightradar24. Імовірно, БПЛА міг спостерігати за буксируванням «Ивана Хурса».

Телеграм-канал «Крымский ветер» оприлюднив вдень 26 травня фото корабля, схожого на «Иван Хурс», що перебуває на траверсі Стрілецької бухти Севастополя. Стверджується, що стовідсоткової гарантії немає, «оскільки тральщики проєкту 12700 «Александрит», яких на ЧФ три штуки, мають схожий силует».

Відео корабля у тому ж районі опублікував телеграм-канал «Романов лайт».

Що за корабель «Иван Хурс» і для чого призначений

«Иван Хурс»проєкту 18280 (судно зв'язку) – російський середній розвідувальний корабель ближньої, далекої морської та океанської зони. Перший серійний та один із двох кораблів проєкту 18280. Корабель названий на честь начальника Розвідувального управління Головного штабу ВМФ СРСР у 1979-1987 роках – віцеадмірала Івана Хурса.

Російський розвідувальний корабель «Иван Хурс»
Російський розвідувальний корабель «Иван Хурс»

Закладка судна «Иван Хурс» відбулася 14 листопада 2013 року на головному стапелі «Північної верфі» у Санкт-Петербурзі. Спуск на воду відбувся 16 травня 2017 року. Акт про завершення державних випробувань корабля було підписано 18 червня 2018 року. Прийнятий до складу Військово-морського флоту 25 червня 2018 року. За даними російських ЗМІ, у будівництві «Ивана Хурса» взяли участь понад 900 російських компаній.

У будівництві «Ивана Хурса» взяли участь понад 900 російських компаній

Початковий план передбачав передачу судна Тихоокеанському флоту. Однак у квітні 2017 року в Чорному морі затонув середній розвідувальний корабель «Лиман», зіткнувшись із судном-скотовозом Youzarsif H. Як заміну флоту було надано «Иван Хурс».

У грудні 2018 року після міжфлотського переходу навколо Європи Іван Хурс прибув до Севастополя. Корабель входить до складу 519-го окремого дивізіону розвідувальних кораблів Чорноморського флоту.

За офіційною версією, у Чорному морі судно забезпечує безпеку функціонування трубопроводів «Турецький потік» і «Блакитний потік».

Розробники припускали, що такий корабель, як «Иван Хурс», може виступати в ролі «флагмана сетецентричної війни»

Кораблі проєкту 18280 розроблені в ЦКЛ «Айсберг» для забезпечення зв'язку та управління флотом, ведення радіорозвідки та радіоелектронної боротьби, стеження за компонентами американської системи ПРО та ЗРК.

Розробники припускали, що такий корабель, як «Иван Хурс», може виступати в ролі «флагмана сетецентричної війни» і стати координатором дій для цілої ескадри або корабельної ударної групи (КУГ), що перебуває у взаємодії з авіацією та сухопутною армією. До комплексу забезпечення навігації, зв'язку та радіорозвідки входять:

  • навігаційна РЛС МР-231-3;
  • місткова радіоелектронна система позиціонування, локалізації, виявлення та орієнтування «Мостик-18280»;
  • система забезпечення електронної сумісності (ЕМС) радіолокаційних виявних та навігаційних станцій, систем управління зенітними артилерійськими та ракетними комплексами і систем взаємного обміну інформацією «Підзаголовок-23».

Як озброєння кораблі серії мають від двох до чотирьох тумбових установок (МТПУ) з великокаліберними кулеметами Володимирова 14.5-мм, розрахованими на ураження легкоброньованих цілей та роботу як зенітної установки. Також «Иван Хурс» комплектується переносними зенітно-ракетними комплексами «Ігла».

Втрата «Ивана Хурса» буде серйозним ударом для Чорноморського флоту Росії, оскільки суттєво знизить розвідувальні можливості
Максим Паламарчук

На слабке озброєнння такого цінного для флоту корабля звернув увагу відставний полковник ФСБ, колишній командир збройного угруповання ДНР Ігор Стрєлков (Гіркін). «Як так вийшло, що такий дорогий та цінний корабель має для самооборони лише кулемети на тумбах? Відповідь на це питання, як і на будь-яке інше, звучить так: командування ВМФ не здатне зрозуміти те, що флот призначений для війни», – написав він у своєму телеграм-каналі.

«Втрата «Ивана Хурса» буде серйозним ударом для Чорноморського флоту Росії, оскільки суттєво знизить розвідувальні можливості», – пояснив експерт Національного інституту стратегічних досліджень Максим Паламарчук в інтерв'ю Radio NV.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Сергій Коваль

    Севастопольський журналіст, військовий експерт. Співпрацює з Крим.Реалії з 2017 року. З міркувань безпеки публікується під псевдонімом.

XS
SM
MD
LG