«Путіна знесуть, коли він приєднається до переговорів про Крим»: як Україна має намір домагатися від Росії деокупації півострова

У травні 2021 року українська влада має намір провести в Києві міжнародний саміт з деокупації Криму, про це на брифінгу 5 листопада повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. За його словами, Київ отримує позитивні відгуки від різних країн про створення Кримської платформи для деокупації півострова.

Раніше зацікавленість в участі у Кримській платформі висловила низка країн, серед яких ‒ Туреччина, Польща, США та балтійські держави. Також Київ планує запросити за стіл переговорів Росію, хоча офіційні представники Кремля неодноразово говорили, що тема приналежності півострова після 2014 року для них закрита й не підлягає обговоренню. Про те, якими засобами Україна планує подолати цю перешкоду, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар розповіла Крим.Реалії, що анонсований саміт ‒ лише частина так званої Кримської платформи, яку розробляє Україна.

‒ Це дуже великий міжнародний проєкт, що вимагає високого рівня узгодженості. Кримська платформа створюється для координації тих зусиль, які вже є і які тільки мають бути зроблені на противагу російській позиції «обговорювати нічого». Ми хочемо розробити систему заходів, і на її найвищому рівні діятимуть перші особи держав ‒ це і є саміт у травні 2021 року, про який говорив міністр Дмитро Кулеба. Скоро почнеться розсилка запрошень лідерам країн, щоб вони запропонували свій політичний меседж і приєдналися до декларації, яку ми зараз опрацьовуємо. Вона фіксує політику невизнання російської окупації Криму, і країна, яка підпише цей документ, підтвердить цю позицію ‒ що події 2014 року були порушенням міжнародного права ‒ й інтегрує її у свою політику.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Наступ на Україну та деокупація Криму. 13 тез Дмитра Кулеби

Еміне Джеппар підкреслює, що, окрім цього, Кримська платформа також передбачає різні рівні ‒ експертний, парламентський тощо ‒ проте спочатку не передбачатиме участі Росії.

‒ Якщо ми у своїх діях будемо спиратися на участь або неучасть Росії, тоді жодна ініціатива не зможе навіть народитися. Нехай у Росії бачать ситуацію по-своєму, а ми будемо продовжувати свою діяльність. Найважливіші елементи боротьби за Крим ‒ це дискурс, публічність цієї теми, політичний тиск, санкційна політика, виявлення російських злочинів і наслідків незаконної окупації. Тут безліч аспектів ‒ від прав людини до мілітаризації півострова. Нам доведеться шукати нові форми підтримки теми Криму в міжнародному порядку денному, щоб зберігати життя та свободу кримчан. Зараз на півострові близько 120 політичних в'язнів, і мені здається, що без української активності їх було б у десятки разів більше. Кримська платформа покликана посилити цей дискурс. Звичайно, одні декларації та форуми не повернуть нам Крим, але публічність дуже важлива.

На думку Еміне Джеппар, щоб сподіватися на подальшу деокупацію, Україна, в першу чергу, має не допустити того, щоб інші країни примирилися зі статус-кво «російського Криму». Таким чином, перша заступниця голови МЗС України вважає, що Кримська платформа ‒ шанс України зайняти проактивну позицію й перехопити ініціативу.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Міжнародна платформа щодо Криму: проєкт до вимоги

Ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін переконаний, що президент Володимир Путін за жодних умов не обговорюватиме деокупацію Криму й тому пропонує впливати на самих росіян.

‒ Для нього це табуйована тема. Як тільки він починає обговорювати Крим, то не просто показує себе слабким президентом Росії ‒ це буде означати, що його скоро знесуть. Я не жартую і не перебільшую. Проте Україна має важелі, і їх необхідно використовувати для того, щоб зробити окупований Крим реальною проблемою як всередині Росії, так і поза нею. Згідно з останнім опитуванням «Левада-Центру», про яке я писав, зараз анексією Криму пишаються лише 30% росіян ‒ після 43% у 2018 році. Падіння у півтора раза! Тобто маразм вщухає, і це відкриває для нас нові до росіян у соцмережах, що окупація Криму приносить їм тільки проблеми. Кожен громадянин країни має зрозуміти це. Щодо санкцій, вони працюють добре, але треба всіляко перешкоджати спробам їх обійти.

Павло Клімкін вважає, що однією з обов'язкових умов деокупації Криму має стати ситуація, в якій Росії буде вкрай невигідно й надалі утримувати півострів під своїм контролем.

‒ Публічна дипломатія, Кримська платформа ‒ це все правильно, але приносить лише один результат: Крим залишається на порядку денному. А нам необхідно досягти того, щоб російська влада відчувала істотний тиск з усіх боків.

А редактор відділу політики російської «Новой газеты» Кирило Мартинов висловлює надію, що російська влада рано чи пізно піде на переговори щодо Криму заради того, щоб повернутися до цивілізованого діалогу з рештою світу.

‒ Мені хочеться вірити, що в Росії одного разу може виникнути уряд, який буде зацікавлений, у першу чергу, не в імперській експансії та привласненні територій, а в нормалізації відносин із сусідами і з тією країною, яка для Росії залишається важливою. Такому уряду потрібно буде не просто завершити війну на Донбасі, але й погодитися на вирішення кримського питання ‒ очевидно, шляхом повернення півострова в будь-якій формі відповідно до міжнародного права. На мій погляд, Росія в принципі не може відбутися як держава на пострадянському просторі без нормалізації відносин із Києвом. У нинішній ситуації Москва не може претендувати на статус миротворця, якогось морального авторитету тощо. Особисто я відчуваю деякий сором за своїх співвітчизників, які відмовляються визнавати суб'єктність цілого європейського народу.

При цьому Кирило Мартинов вважає, що цього року епідемія коронавірусу та пов'язані з нею економічні труднощі заступили росіянам усі інші проблеми ‒ тому перенести їхню увагу на тему анексованого Криму, як це пропонує Павло Клімкін, Україні буде проблематично.

(Текст підготував Владислав Ленцев)