Доступність посилання

ТОП новини

Капелани в українській армії: чому досі немає закону про капеланську службу?


Військові капелани на Марші захисників України у День Незалежності України. Київ, 24 серпня 2020 року

Історія душпастирської служби в українському війську першої половини минулого століття мала приклади організованого служіння капеланів у легіоні Українських Січових Стрільців, Галицькій армії, в Армії УНР та Українській повстанській армії (навіть в умовах партизанської війни, яку вела УПА). У 2014 році – із початком агресії Росії проти України, священники українських конфесій пішли капеланами у різні підрозділи, щоб бути разом із бійцями на передовій. Розпочався нови етап історії українського капеланства. Проте, і на восьмому році війни – законодавчої бази для нього досі немає. Чому?

Перший офіційний документ на рівні держави щодо служіння військового духовенства в Збройних силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі України датовано 2 липня 2014 року. Це було розпорядження Кабінету міністрів за підписом тодішнього прем’єра Арсенія Яценюка.

Згідно з цим документом, Міністерства оборони та внутрішніх справ, а також Адміністрація Держприкордонслужби мали:

  • затвердити положення про капеланську службу;
  • відібрати священників із запропонованих релігійними організаціями;
  • укласти з ними трудові договори;
  • забезпечити капеланам військово-гуманітарну та військово-психологічну підготовку.

На ділі штатні посади військових священників (капеланів) з’явилися лише в 2016-му – спочатку в Національній гвардії, потім у Збройних силах України.

До того панотці їздили на фронт з душпастирським служінням як волонтери. І несли служіння у найгарячіших точках фронту, зокрема у Донецькому аеропорту.

В березні 2017 року протоієрей Андрій Кулицький (зліва) офіційно став капеланом навчального центру НГУ, що на Львівщині. Фото зі сторінки у фейсбуці навчального центру Національної гвардії України
В березні 2017 року протоієрей Андрій Кулицький (зліва) офіційно став капеланом навчального центру НГУ, що на Львівщині. Фото зі сторінки у фейсбуці навчального центру Національної гвардії України

«Рішення про введення капеланства як структури в армії (наказ Міноборони №685 від 14 грудня 2016 року – ред.) було не дуже досконалим, але бодай нам надали якийсь юридичний статус. Відтоді капелани присутні у Збройних Силах як цивільні працівники ЗСУ. Тобто капелан укладає трудовий договір з конкретною військовою частиною», – розповів Радіо Свобода національний директор Морського Апостоляту Української греко-католицької церкви капелан Військово-морських сил України отець Олександр Смеречинський.

Військовий капелан о. Олександр Смеречинський на борту флагмана ВМС України фрегата «Гетьман Сагайдачний», липень 2016 року
Військовий капелан о. Олександр Смеречинський на борту флагмана ВМС України фрегата «Гетьман Сагайдачний», липень 2016 року

Капелани – є, а закону немає

Ухвалити закон щодо військового капеланства парламент України досі не спромігся – попри те, що законопроєктів за цей час було розроблено аж три.

  • Перший – за № 10244-1 Верховна Рада попереднього VIII скликання в червні 2019 року навіть ухвалила у першому читанні. Проте, після позачергових парламентських виборів законотворчий процес щодо цієї теми в Раді нового скликання розпочався наново.
  • У вересні 2020 року законопроєкт №4148 «Про військове капеланство у Збройних Силах України» авторства депутатів Сергія Шахова (група «Довіра») та Михайла Волинця («Батьківщина») зареєстрували в парламенті, але згодом відкликали.
  • Ще один проєкт «Закону про Службу військового капеланства» – №4626 було подано до Верховної Ради вже в січні 2021 року. Документ розглянув парламентський комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки. До його обговорення в складі робочої групи долучився, зокрема, духовний наставник 36-ї бригади морської піхоти отець Андрій Зелінський.

В інтерв’ю виданню «Главком» військовий капелан УКГЦ зауважив, що «одного лише наказу міністра оборони, яким затверджується положення про службу військового духовенства, недостатньо». Також отець Андрій Зелінський нагадав, що відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, військові капелани залишаються некомбатантами.

Капелан о. Андрій Зелінський разом із морпіхами пройшов смугу перешкод на здобуття штормового берету морського піхотинця. Фото зі сторінки у фейсбуці
Капелан о. Андрій Зелінський разом із морпіхами пройшов смугу перешкод на здобуття штормового берету морського піхотинця. Фото зі сторінки у фейсбуці

«Після ухвалення відповідного закону ми набудемо певного статусу в армії, бо нинішній – не зовсім той, на який церква заслуговує та на який розраховує», – додав в розмові з Радіо Свобода отець Олександр Смеречинський. «Скажімо, наші капелани, які разом із особовим складом перебувають на лінії фронту, не мають статусу учасника бойових дій, бо УБД дають лише військовослужбовцям», каже він.

З яких конфесій?

Крім військових священиків Української греко-католицької церкви, в Збройних силах України представлені капелани церков християн віри євангельської та Православної церкви України.

Власне, саме військових священників від ПЦУ найбільше за чисельністю: 59 станом на жовтень 2020 року. Такі дані навело видання «Новинарня» з посиланням на управління зв’язків з громадськістю ЗСУ.

Усього, як йшлося у відповіді на інформаційний запит «Новинарні», в Збройних силах України на той момент (жовтень 2020 року – ред.) було укомплектовано понад 90 посад військових священників з близько 130 введених за штатом.

Військовий капелан. Фото зі сторінки у фейсбуці Синодального управління військового духовенства Православної церкви України. Квітень 2021 року
Військовий капелан. Фото зі сторінки у фейсбуці Синодального управління військового духовенства Православної церкви України. Квітень 2021 року

Про важливість на законодавчому рівні закріпити в Україні інститут капеланства військового (а також медичного) говорив в ефірі Радіо Свобода предстоятель Православної церкви України, митрополит Епіфаній. «Переконаний, що знайдуться голоси (у Верховній Раді – ред.), він буде ухвалений», – сказав він.

Підтримку законопроєкту №4626 владика Епіфаній висловив і на зустрічі представників Всеукраїнської Ради Церков і релігійний організацій з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем 23 квітня.

Предстоятель Православної церкви України тоді зауважив: «На жаль наша Рада не могла висловити спільну позицію підтримки через критичну позицію одного з членів Ради щодо норми обмеження допуску її представників до військових формувань. Але ця норма не вводиться законопроектом, а передбачена вже чинним Законом про свободу совісті.

На моє переконання законопроект про капеланство слід підтримати. Бо хоча він не є абсолютно досконалим, проте вирішує значну частину проблем, які існують у цій сфері, зокрема щодо статусу і соціального захисту капеланів».

Розглянути законопроєкт №4626 збиралися на пленарному засіданні Верховної Ради 29 квітня 2021 року, але через зміни в порядку денному розгляд було відкладено.

Глава ПЦУ, митрополит Київський і всієї України Епіфаній освятив та передав 5 тисяч пасок для військових у зону ООС. Фото Синодального управління військового духовенства Православної церкви України
Глава ПЦУ, митрополит Київський і всієї України Епіфаній освятив та передав 5 тисяч пасок для військових у зону ООС. Фото Синодального управління військового духовенства Православної церкви України

Від Української євангельської церкви працівниками Збройних сил України наразі є 12 військових священиків, вони працюють по трудовому договору. Про це Радіо Свобода розповів пастор Геннадій Валуєв – сам він свого часу 35 років відслужив у армії:

На забезпеченні вони не стоять – вважається, оскільки церква в Україні відділена від держави, то й утримуватися капелани мають церквами. Але чому? Наша церква маленька й дозволити такого фінансово ми не зможемо. До того ж капелани працюють над поліпшенням морально-психологічного стану особового складу українського війська, а ця справа – державна.

І до речі, не всім командирам з морально-психологічного забезпечення це подобається. Мабуть, бачать в нас конкурентів, тому дехто з них вважає, що капелани війську не потрібні взагалі.

В Українській євангельській церкві ми стоїмо на позиції, що капеланом має бути офіцер або людина з відповідною підготовкою на офіцерській посаді. Тоді, виходячи на пенсію, капелан може розраховувати на соціальні гарантії.

Наприклад, в американській армії капелан працює як помічник командира підрозділу, батальйонний священик зазвичай має військове звання капітана.

Військовий капелан Геннадій Валуєв
Військовий капелан Геннадій Валуєв

– Делікатне питання: боєць хрещений, скажімо, як православний, а капелан його підрозділу – з іншої конфесії, наприклад, вашої. Чи не заважає це обрядам – сповіді, причастю?

– Якщо це важливо для солдата і є така можливість, капелан може запросити священика іншої християнської конфесії. Військовий капелан повинен не створювати міжконфесійну конфронтацію, а навпаки – прибирати перешкоди, демонструючи рівність всіх конфесій.

  • 16x9 Image

    Ірина Назарчук

    З 2017 року пишу та знімаю для Української редакції Радіо Свобода. З матеріалом «Попри стереотипи: жінки на військовому флоті» стала переможницею конкурсу ООН для журналістів «Публікації для змін. Україна на шляху сталого розвитку». Закінчила Одеський національний університет. Працювала на радіостанціях, телеканалах, в інформаційних агентствах Одеси. Пройшла кілька навчальних курсів «Інтерньюз-Україна».

XS
SM
MD
LG