(Уперше текст був опублікований 10 грудня 2020 року)
Із 8 до 24 січня 2021 року в Україні знову починає діяти жорсткий карантин – щоправда, все ще не такий жорсткий, як навесні. Відповідне рішення ухвалив Кабінет міністрів 9 грудня 2020 року. Які заклади не зможуть працювати на повну після свят і що уряд пропонує бізнесу натомість – у матеріалі Радіо Свобода.
«Зимові канікули заради безпеки», – так пояснив нові карантинні заходи прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду 9 грудня.
Анонсуючи постанову, він заявив, що карантин запровадять із 8 до 24 січня задля того, аби уникнути спалаху захворювання на COVID-19 після святкування Різдва та Нового року.
«Держава, звісно ж, залишає за собою право у випадку надзвичайних подій, різкого зростання, якихось непередбачуваних випадків звертатися до суспільства, Верховної Ради та запроваджувати карантин невідкладно, якщо цього вимагатиме ситуація», – сказав голова уряду.
Кабмін також подовжив термін загального карантину до 28 лютого. Як і раніше, не можна заходити в транспорт чи громадські будівлі без вдягнутих масок, масові заходи обмежені 20 учасниками, перетин кордонів, адміністративного кордону з анексованим Кримом і лінії розмежування з окупованою частиною Донбасу обмежений.
Які обмеження?
Основні відмінності від весняного карантину: працюватимуть дитячі садки та транспорт, за відвідини парків штрафи теж не передбачені.
На засіданні міністр охорони здоров’я Максим Степанов анонсував основні обмеження на період після свят:
Серед інших новацій, які запропонував Степанов:
- подовження роботи закладів харчування до 23-ї години на час дії «помаранчевої зони» загального карантину (але розрахунки мають завершуватися до 22-ї);
- у торговельно-розважальних закладах можна буде продавати тільки харчі, ліки, засоби гігієни, медичні товари, засоби зв’язку, корми й ліки для тварин та рослин.
У постанові релігійні заходи – серед тих, що підпадають під умови загального карантину. Богослужіння можуть відбуватися в приміщенні, де не більше однієї людини на 5 квадратних метрів, або на вулиці – з дистанцією 1,5 метра.
Що пропонується бізнесу?
Шмигаль ще перед Новим роком зазначив, що уряд планує витратити 12 мільярдів гривень на підтримку бізнесу – йдеться про ті ж таки 8 тисяч гривень допомоги, які президент України Володимир Зеленський обіцяв тим, хто втратить роботу через карантин.
Крім того, прем’єр анонсував:
- податкові канікули для фізичних осіб-підприємців першої групи оподаткування;
- списання приватним підприємствам податкового боргу в межах 3 060 гривень;
- подовження ліцензій;
- компенсацію єдиного соціального внеску.
4 січня прем’єр у Facebook повідомив, що держава виплатила 3,6 мільярда гривень допомоги для підприємців та найманих працівників: «31 грудня завершилося приймання заявок на отримання 8 тисяч гривень одноразової допомоги для тих людей, чия господарська діяльність страждає внаслідок карантинних обмежень. Загалом для отримання такої допомоги звернулися понад 480 тисяч осіб».
За його словами, Пенсійний фонд профінансував майже 456 тисяч заявок. Наразі кошти не перераховані переважно тим, хто зареєструвався в останні дні минулого року: «Можу запевнити, що ці громадяни отримають належну їм допомогу протягом першої половини січня».
Він нагадав, що ФОПи першої групи звільнені від обчислення та сплати ЄСВ за себе на період із 1 грудня 2020 року до 31 травня 2021 року.
А як же свята?
Анонсований карантин почався після Різдва за східним обрядом, але все ж накладається на період зимових святкувань – традиційно він починається 19 грудня і триває до 19 січня.
Раніше чиновники Київської міської адміністрації вже розповідали, як планують уникати скупчення людей. Замість традиційного фудкорту на Софійській площі киянам та туристам запропонували пройтися пішохідним маршрутом від «Арки дружби народів» до Контрактової площі. У переддень початку локдауну столична влада заявила, що на його період святкові локації припиняють роботу, ярмарки та концерти скасовуються.
Святковий Київ у пандемію: яким буде місто на Різдво та Новий рік (фотогалерея)
Обґрунтування й критика
«Ті заходи, які ми пропонуємо – для нас дуже важливо, щоб вони виконувалися в повному обсязі, але все ж таки, розуміючи, що ці заходи виконувати громадянам України, ми намагалися зробити найменші незручності, щоб усі ці заходи були такими, які можна виконати, і дуже розраховуємо на свідомість громадян», – підкреслив Степанов.
Утім, ініціатива «післясвяткового» карантину вже наразилася на критику. Наприклад, виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський озвучив іронічне припущення щодо мети карантину після сімейних свят.
«Створити всі умови, щоб на свята старенькі позаражалися в церквах та від родичів і полишили нас. Бо інакше економія витрат Пенсійного фонду 2021 року на 8 мільярдів гривень до першої версії бюджету ніяк не виходить», – написав він.
А інвестиційний банкір Сергій Фурса порівняв Україну з Німеччиною, де канцлерка Анґела Меркель підтримала карантин на свята.
«Тобто в Німеччині розуміють, які небезпечні масштабні святкування в період епідемії. В Україні розуміють, що людям не сподобається, якщо їх на Різдво змусять сидіти вдома, вони будуть незадоволені й рейтинг впаде. Ось і вся різниця», – міркує Фурса.
Утім, Максим Степанов висловив сподівання, що дотримання ухвалених обмежень протягом 16 днів після свят дозволить уникнути нового спалаху коронавірусного захворювання.
З даними Міністерства охорони здоров’я станом на ранок 8 січня, за час епідемії в Україні виявили 1 105 169 хворих осіб, 778 345 із них одужали, 19 588 померли.
