Доступність посилання

ТОП новини

Затоплена пам'ять: Аджимушкай та кургани Керчі після повені


Повінь у Керчі не пощадила й історичні пам'ятники – в тому числі знаменитий Царський курган

Повінь, що затопила Керч у середині серпня, завдала шкоди кільком об'єктам культурної спадщини, говорить підконтрольна Росії кримська влада. З чотирьох постраждалих пам'яток дві закриті для відвідування через небезпеку обвалів. Що відбувається з ними зараз, з'ясовували Крим.Реалії.

Керч зіткнулася вже з другою повінню за останні два місяці. Перша сталася там у середині червня ‒ у результаті зливи з берегів вийшла місцева річка Мелек-Чесме, яка й затопила місто. Та подія запам'яталася переважно кадрами з російським главою Криму Сергієм Аксеновим у човні та плавцями на його тлі. Однак тоді в місті постраждали багато об'єктів інфраструктури, будинки та автомобілі.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Другий потоп стався в Керчі та на сході Криму в середині серпня ‒ знову в результаті дощів, що пройшли в регіоні з 11 до 18 серпня. Тепер місцева влада оголосила про пошкодження декількох об'єктів культурної спадщини.

Зачинено через НС

Сповзання ґрунту та локальні обвали в Аджимушкайських каменоломнях, Царському та Мелек-Чесменському курганах, а також у склепі Деметри зафіксувала комісія Міністерства культури російського уряду Криму, яка проінспектувала пам'ятки після повеней.

За інформацією відомства, зараз «ведеться оцінка стану об'єктів».

23 серпня в російському уряді Криму повідомили про режим надзвичайної ситуації на двох об'єктах культурної спадщини Керчі, закритих для відвідування.

«Запроваджено режим функціонування «надзвичайна ситуація» об'єктового рівня на території об'єктів культурної спадщини федерального значення «Царський курган» та «Меморіальний комплекс «Аджимушкай» у зв'язку зі збільшенням площі провалля та зсуву на них. Відвідування екскурсантами цих об'єктів до усунення небезпеки припинене», ‒ йдеться в повідомленні.

Сплять кургани мокрі

Так, зокрема, виглядає обвалення на Царському кургані ‒ усипальниці правителів стародавнього Боспорського царства, що існувало на території сучасної Керчі ще до нашої ери. Його унікальність у тому, що cклеп викладений насухо з добре обробленого вапняку.

Царський курган у Керчі
Царський курган у Керчі

Поруч споруджений і його «брат» ‒ Мелек-Чесменський курган. Обидва вони пережили багато історичних епох, включаючи війни, і збереглися до наших днів. Але не витримали випробування нинішніми потопами.

Судячи з фото Мінкультури Криму, вода потрапила всередину кургану, заливши стіни.

Царський курган у Керчі після повені, серпень 2021 року
Царський курган у Керчі після повені, серпень 2021 року

А ось так виглядав Царський курган до цих подій.

Аварійні каменоломні

Музеєм історії оборони Аджимушкайських каменоломень у Керчі увічнена пам'ять про радянських військових і місцеве цивільне населення, які в роки Другої світової війни оборонялися там від фашистських загарбників. Це одна з найтрагічніших сторінок історії цієї війни, оскільки більшість із тих, хто намагався врятуватися в цих каменоломнях, у результаті загинули.

Керченський потоп зробив у цю історію свій внесок. Наразі музей потребує протиаварійних заходів.

«Меморіальний комплекс «Аджимушкай» у Керчі після повені, серпень 2021 року
«Меморіальний комплекс «Аджимушкай» у Керчі після повені, серпень 2021 року

«Підводний» склеп

Ще одного постраждалого від повені об'єкта ‒ склепу Деметри ‒ на фото кримських чиновників немає. Раніше Крим.Реалії розповідали про нього, оскільки стародавній гробниці античної богині родючості Деметри, що збереглася до наших днів, всупереч багатьом історичним обставинам, загрожувало будівництво торгового центру.

Мітрідатські сходи і склеп Деметри в Керчі
Мітрідатські сходи і склеп Деметри в Керчі

Сам склеп уже переживав затоплення ґрунтовими водами. Це сталося у 60-70 роках минулого століття у результаті будівництва автовокзалу та будинків неподалік. Воду тоді вдалося відкачати за допомогою дренажних установок, що діють досі. Зберегти склеп вдалося завдяки зусиллям місцевих активістів, вони збирали пожертви для його потреб. Після цього пам'ятку законсервували й вона доступна тільки фахівцям і археологам.

Для туристів же у 1998 році біля підніжжя гори Мітрідат спорудили технологічну модель склепу Деметри в реальних розмірах, пропорціях і з розписами, максимально наближеними до оригіналу. Виглядає вона так:

«Історична подія»

В якому стані постраждалі об'єкти зараз, надійної інформації немає. Крим.Реалії намагалися з'ясувати це у місцевої російської влади. Але в російській адміністрації Керчі та Міністерстві культури російського уряду Криму не змогли надати оперативну інформацію про це, рекомендувавши звернутися з інформаційним запитом.

Для запобігання повторним підтопленням у Керчі місцева російська влада почала чистити річище Булганака, про що в місті говорять як про «історичну подію», оскільки раніше не пам'ятають подібного.

Також керченська влада повідомляє, що розпочала зведення дамби на цій річці у селі Бондаренкове Ленінського району.

Будівництво дамби на річці Булганак у селі Бондаренкове Ленінського району, серпень 2021
Будівництво дамби на річці Булганак у селі Бондаренкове Ленінського району, серпень 2021

«Штучна дамба у разі підйому рівня води в річці Булганак, не дасть «великій воді» потрапити в місто, підтопити міські території та об'єкти», ‒ сподіваються чиновники.

Будівництво дамби на річці Булганак у селі Бондаренкове Ленінського району, серпень 2021 року
Будівництво дамби на річці Булганак у селі Бондаренкове Ленінського району, серпень 2021 року

Дамбу будують фахівці Керчі та Ленінського району під керівництвом Держкомводгоспу російського уряду Криму.

  • 16x9 Image

    Вікторія Веселова

    Кримська журналістка, оглядач політичних, економічних і соціальних тем в анексованому Росією Криму. З Крим.Реалії співпрацює з 2014 року. З метою безпеки справжнє ім'я та інші відомості про автора не розкриваються.

XS
SM
MD
LG