Доступність посилання

ТОП новини

Керч та Армянськ: уроки для Криму


Ремонт корпусу Керченського політехнічного коледжу, де відбулися вибух і стрілянина

Викиди на заводі «Кримський титан» під Армянськом та стрілянина в Керченському коледжі ‒ події, що вплинули на життя кримчан у 2018 році. Наслідки аварії на кислотонакопичувачі в Армянську відчуваються в місті з кінця серпня, коли відбулися перші викиди, і досі. За інформацією російської адміністрації міста, програма з ліквідації наслідків розрахована на 4 роки, а на її виконання планують витратити більше ніж 1 мільярд рублів.

Заняття в корпусі Керченського політехнічного коледжу, в якому 17 жовтня 2018 року сталися вибух і стрілянина, розпочнуться 14 січня 2019 року, про це 25 грудня повідомив російський глава Криму Сергій Аксенов (Аксьонов). Російська влада Криму стверджує, що виплатила компенсації всім постраждалим, хоча раніше представники кількох сімей стверджували, що компенсацій не дочекалися.

Активістка з Армянська Катерина Пивовар чекає на погіршення екологічної ситуації вже навесні 2019 року.

Думаю, що з потеплінням з ґрунту випарується все, що вона увібрала, і буде ще гірше, ніж було
Катерина Пивовар

‒ Зараз у місті вже немає таких яскравих проявів неприємного запаху, тому багато людей заспокоїлися. Проте здоров'я дуже погіршилося, багато хто скаржиться, і навіть лікарі кажуть, що ситуація непорівнювана з минулим роком і що дуже багато хворих дітей. Спалахнули просто всякі хронічні захворювання, особливо маленькі діти постраждали. Ми найбільше зараз хвилюємося, що буде після потепління. Води як не було, так і немає, а проблему може вирішити тільки вона. Думаю, що з потеплінням з ґрунту випарується все, що вона увібрала, і буде ще гірше, ніж було. Кислотонакопичувач не так заповнений водою, щоб була якась гарантія, що завтра він знову не висохне. У північній частині в нас дуже жарко, дощів майже не буває, а завод зараз працює на повну потужність.

Катерина Пивовар переконана, що російська влада Криму пустила проблему на самоплив і відреагувала тільки через мітинги місцевих жителів.

‒ Зараз влада нам явно не допомагає ‒ допомагають волонтери з Сімферополя: і багатодітним сім'ям допомагають, і ліки збирають. Ми просили дати нам соціальну аптеку, щоб малозабезпечені люди могли отримувати медикаменти безкоштовно, але цього не зробили. Вся допомога йде від благодійних фондів, які не від держави.

Кримський еколог Маргарита Литвиненко вважає, що в Армянську вже не буде безпечно жити, поки зберігається нестача води.

Жити в Армянську небезпечно, викиди можуть повторитися
Маргарита Литвиненко

‒ «Кримський титан» ніколи не буде в безпеці. Сума в 1 мільярд на ліквідацію наслідків аварії буде витрачена фактично даремно, тому що ліквідувати їх важко, а запобігти новій аварії можна, тільки маючи достатню кількість прісної води. Звичайно ж, завод працюватиме, тому що владі це виробництво потрібне. Вони досі мовчать щодо того, чому раптом стався такий різкий викид, і мовчатимуть й далі. Жити в Армянську небезпечно, викиди можуть повторитися. Якщо у когось є можливість, думаю, найкращий варіант ‒ виїхати з міста. Звичайно, далеко не всі можуть собі це дозволити. Тому потрібно спостерігати за ситуацією й уважно перевіряти повідомлення та зведення місцевої влади.

Перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Юсуф Куркчі наводить свою версію події на «Кримському титані».

‒ Власники та керівництво заводу пішли шляхом неякісної підготовки води, а це один з основних елементів практично на кожному етапі виробництва діоксиду титану. Фільтри, що працюють на неякісній воді, засмічуються швидше і виходять з ладу. Саме засмічення газовідвідних фільтрів призвело до аварійного викиду забруднювальних речовин. Зараз там планують будівництво нового цеху, завданням якого буде очищення цих відходів. Однак відсутність води в будь-якому випадку не дозволить дотриматись технології. Вихід, який ми бачимо, ‒ зупинка заводу, але влада на це не піде, тому що 20-тисячне місто зав'язане на «Кримський титан». Тому людям треба обирати самим ‒ немає гарантій того, що вдасться налагодити виробництво без викидів. Але ми однозначно виправимо цю ситуацію після деокупації Криму.

Жовтнева трагедія в Керченському коледжі, де було вбито 21 людину й поранено близько 80, вплинула на заходи безпеки в навчальних закладах усього Криму. У грудні на «Радио Спутник в Крыму» заступник голови підконтрольного Росії кримського парламенту, голова комітету з освіти, науки, молодіжної політики та спорту Володимир Бобков розповів про серйозні проблеми з охороною учнів:

«У нас не до кінця школи оснащені системами відеоспостереження, школи і дитячі садки ‒ системами протипожежної безпеки. Лише невеликий відсоток навчальних закладів охороняється спеціалізованими охоронними структурами. Ми зараз навіть не говоримо про якість, просто у багатьох закладах в принципі у шкільного бюджету немає можливості потягнути повноцінну охорону. А коли її немає, то ми маємо усвідомлювати те, що чинити спротив потенційно небезпечним елементам просто буде нікому. Ця дискусія продовжиться... У Москві перед законодавцями будуть ставитися зокрема й ці питання, й ініціативи від Криму щодо підвищення віку придбання зброї, та багато інших».

На думку Володимира Бобкова, важливо займатися не тільки оснащенням навчальних закладів системою безпеки, а й вихованням нового покоління, зокрема, «посилити контроль деструктивних проявів у площині інформаційної політики».

Російський політолог, колишній консультант фонду «Антитерор» Руслан Мартагов впевнений, що на тлі загальної депресії подібні заходи не убезпечать кримських дітей.

З цієї історії можна винести тільки один урок ‒ російські спецслужби мають займатися тільки своєю роботою, а не кришуванням комерційних структур
Руслан Мартагов

‒ Я не думаю, що обмеження соцмереж допоможе запобігти таким випадкам. Загальний занепад у внутрішній політиці керівництва Росії, у зовнішній політиці природним чином позначається на житті суспільства. Воно впадає в стан депресії, тому що не бачить виходу з ситуації, що склалася, не бачить можливості дати нормальну освіту дітям, отримати нормальні умови життя для себе. Все це породжує негативні фактори як у суспільному житті, так і в усій інфраструктурі ‒ наприклад, у промисловості, як ми спостерігали в Армянську, і в транспорті тощо. Зв'язок тут абсолютно прямий, а розмірковувати, скільки там зброї продавати ‒ це замилювання проблеми. Не дарма говорять, що риба гниє з голови. З цієї історії можна винести тільки один урок ‒ російські спецслужби мають займатися тільки своєю роботою, а не кришуванням комерційних структур.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG