У Сімферополі біля пам’ятника Тарасу Шевченку 7 березня 2014 року відбувся перший багатолюдний мітинг проти відокремлення Криму від України. Дванадцять років тому Росія окупувала Кримський півострів. Про те, як це відбувалося, розповідаємо у спеціальному циклі «Крим: щоденник окупації».
Картина дня
Рано-вранці Чорноморський флот Росії підірвав і затопив ще одне судно на озері Донузлав у районі Південної військово-морської бази (ПВМБ) ВМС України – корабель БМ 416 водотоннажністю 30-40 тонн.
У кримському парламенті призначили сімох «міністрів» та кількох інших посадовців нового, підконтрольного Москві уряду Криму.
Поблизу Чонгара жителі прилеглих сіл вийшли на акцію проти російської окупації Криму.
Чонгар, 7 березня 2014 року
Місія військових спостерігачів ОБСЄ знову спробувала проїхати до Криму, проте її так і не пропустили через блокпости.
Місію ОБСЄ не пропустили до Криму, 7 березня 2014 року
Делегація нової кримської влади на чолі зі спікером Верховної Ради Криму Володимиром Константиновим вилетіла до Москви.
На зустрічі з Володимиром Константиновим голова Ради Федерації Росії Валентина Матвієнко заявила, що підтримає «приєднання» Кримського півострова:
«Якщо народ Криму виявить свою волю і ухвалить таке рішення – про входження до складу Росії, – ми як верхня палата підтримаємо таке рішення».
Росія готова приєднати Крим, 7 березня 2014 року
Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин Астрід Торс вважає, що на Кримському півострові не росіяни, а українці та кримські татари перебувають під загрозою:
«Я тривожуся через ризик жорстокого конфлікту на Кримському півострові та наслідки, які він може мати для всіх громад, особливо для української та кримськотатарської груп. У кримських татар є позиція, яка відрізняється від позиції більшості населення, і це підвищує їхню вразливість. Відносини між етнічними групами на півострові характеризуються зростанням атмосфери страху».
Кримський парламент оприлюднив на своєму сайті бланк бюлетеня для голосування на «референдумі» 16 березня. У ньому вказано два питання трьома мовами (російською, українською та кримськотатарською): «Ви за возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта Російської Федерації?» та «Ви за відновлення дії Конституції Республіки Крим 1992 року та за статус Криму як частини України?».
Бюлетені «референдуму» готові до друку, 7 березня 2014 року
Перший заступник голови ВР АРК Григорій Іоффе вважає, що «організувати референдум» можливо і без допомоги Центральної виборчої комісії України, яка закрила на півострові доступ до реєстру виборців:
«У нас усі списки готові, референдум пройде з використанням усієї необхідної техніки. Списки виборців уже перебувають у районах. Люди, які працюють у ЦВК, м’яко кажучи, нерозумні, якщо зробили таку заяву. Вони не розуміють, що в Криму неодноразово проводилися вибори, тисячі копій списків виборців знаходяться у місцевих комісіях».
Виконувач обов’язків глави української держави Олександр Турчинов своїм указом скасував «рішення» Верховної Ради Криму та звернувся до Конституційного Суду України з проханням перевірити законність кримського «референдуму».
Акція «За мир і єдність України», 7 березня 2014 року
Митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар закликав кримчан не ворогувати:
«Але сьогодні, перед обличчям різноманітних політичних негараздів та відкритих викликів громадянського суспільства, хочу закликати всіх вас, попри ваші різні соціальні вподобання, виключити зі своєї суспільної діяльності будь-яке насильство, ворожнечу та дискримінацію за національною чи релігійною ознакою».
З ефірної мережі зникли українські телеканали «Перший національний» та «Інтер». Замість них кримська «влада» увімкнула російські «ТНТ» та «НТВ». До вечора припинилося мовлення «СТБ».
У Сімферополі біля пам’ятника Шевченку відбувся мітинг проти відокремлення Криму від України.
Акція «За мир і єдність України», 7 березня 2014 року
Мер Білогірська, колишній член Партії регіонів Альберт Кангієв відмовився підтримати голосування щодо входження автономії до складу Росії, заявивши, що «ця дія нічого спільного, крім назви, з референдумом не має»..
Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков закликав правоохоронців не піддаватися на провокації та гарантувати безпеку в Криму:
«Країна балансує на межі братовбивчої війни. У такий складний момент для вас немає нічого важливішого за виконання своєї основної функції – забезпечення правопорядку на вулицях міст, безпеки на дорогах і спокою в домівках жителів Криму».
Російський гелікоптер Мі-24 пролітає над кораблем «Генерал Рябиков» у гавані Севастополя, 7 березня 2014 року
У Москві пройшов мітинг-концерт на підтримку приєднання Криму до Росії.
Голова Бахчисарайської райдержадміністрації Ільмі Умеров відмовився визнавати «референдум» про статус Криму:
«Я вважаю, що найправильніша позиція – бойкотувати цей референдум. Тому що участь означає визнати цей референдум».
У село Гончарне, розташоване за 20 кілометрів від Севастополя, на запрошення козаків прибули п'ятеро сербів із націоналістичного руху «четників».
«Четники» в Криму, 7 березня 2014 року
У Севастополі російські солдати за підтримки місцевих сепаратистів пішли на штурм української військової частини. Російські військові пробили ворота армійським «КамАЗом» і прорвалися до командного пункту. Серед нападників були «козаки», а також місцеві радикали з битами та світлошумовими гранатами. Особовий склад військової частини забарикадувався в одній із казарм. Опівночі, після невдалого штурму командного пункту, російські військовослужбовці та місцеві радикали залишили територію військової частини. Сергій Аксьонов, своєю чергою, заперечує сам факт штурму.
Штурм військової частини в Севастополі, 7 березня 2014 року
Новопризначений «міністр юстиції Криму» разом із озброєними людьми намагався захопити приміщення органів юстиції. У відповідь український Мін’юст заблокував доступ до низки кримських реєстрів.
Голова Меджлісу Рефат Чубаров заявив, що результати «референдуму» будуть сфальсифіковані:
«Сьогодні я розумію, що на референдум не прийде більшість населення Криму, але, на жаль, вони намалюють. І тому будуть цим нібито результатом маніпулювати далі».
Російські військові обірвали радіозв’язок на аеродромі «Бельбек».
Перші випадки порушення порядку перетину кордону України Збройними силами Росії в Криму були зафіксовані 20 лютого 2014 року. Цього дня почалася військова окупація Кримського півострова Росією, що де-факто переросла в російсько-українську війну.
За матеріалами тексту, вперше опублікованого Крим.Реалії 7 березня 2017 року
