Андрій Долгополов, Віктор Можелянський та Михайло Бєлоусов ‒ ось імена тих людей, які ухвалили рішення про арешт українських моряків, захоплених російськими силовиками в Чорному морі. Після анексії півострова колишні українські служителі Феміди перейшли на бік російської влади. Їхні судові рішення щодо моряків незаконні ‒ це визнала ООН ‒ адже справи військовополонених мав розглядати тільки військовий суд.
Крим.Реалії з'ясовували мотиви тих, хто тепер судить українців у Криму.
Ображений на Україну
У листопаді 2018 року голова підконтрольного Росії Київського районного суду Сімферополя Андрій Долгополов на два місяці заарештував капітана третього рангу українського флоту Володимира Лісового. Тоді ж відіслав у СІЗО українського мічмана Юрія Будзила, який страждає на цукровий діабет та серцеву недостатність.
Той же Долгополов у 2015 році не визнав українське громадянство Олександра Кольченка й назвав в інтерв'ю виданню «Наш.Крым» його справу найбільш дивною у своїй кар'єрі.
«Він (Кольченко ‒ КР), перебуваючи в слідчому ізоляторі в Москві, написав через адвоката до Києва заяву з проханням визнати його громадянином України. Тільки він промовчав, що вже подав усі документи на отримання російського, але отримати його не встиг, бо його заарештували», ‒ сказав тоді суддя.
Сам Кольченко стверджує, що жодних російських документів ніколи не замовляв. Але при цьому відбуває покарання як росіянин, тільки тому що сам він із Криму. Відсидівши п'ять років, Кольченко не відмовляється від українського громадянства.
Долгополова зняли за рік до анексії. Він перестав бути головою й напевно був ображенийЮрій Шофаренко
Андрій Долгополов перейшов під російський прапор через особисту образу, так вважає Юрій Шофаренко. Він працював з Долгополовим та іншими суддями в Сімферополі. Але на відміну від колег, у 2014 році Шофаренко перевівся до суду в Дніпрі.
«Його зняли за рік до анексії. Він перестав бути головою й напевно був ображений. Проти нього порушили кримінальну справу», ‒ згадує нині голова Індустріального районного суду Дніпра Юрій Шофаренко.
«Готовий життя віддати»
У 2018 році суддя Віктор Можелянський відіслав у СІЗО старшого лейтенанта Небилицю. Богдан був серед курсантів Нахімовського училища, які відмовилися присягати Росії в 2014-му й співали гімн України.
У 2015 році Можелянський показово, у присутності на той момент підконтрольного Росії прокурора Криму Наталії Поклонської, засуджує активіста Євромайдану Олександра Костенка нібито за замах на «беркутівця» під час Революції Гідності.
«Призначити йому покарання у вигляді чотирьох років і п'яти місяців позбавлення волі у виправній колонії загального режиму без штрафу», ‒ пролунав вирок.
Він був один із перших суддів у Криму, які за власним бажанням переходили під юрисдикцію Росії.
«Я якось заходжу до його кабінету, це 20 березня було, а позаду в нього вже російський прапор висить. Я йому кажу: «Ти в своєму розумі?! Що ти робиш?». А він: «Усе, я за цю країну готовий життя віддати. Це все заради Росії», ‒ згадує діалог із колишнім колегою з цеху Юрій Шофаренко.
На сторінці в соцмережі кримський суддя ‒ в футболці «Армія Росії», відкрито підтримує угруповання «ЛДНР», був знайомий із Моторолою, якого українська влада звинувачувала в тероризмі. А з лютого 2014 року Можелянський ‒ активний учасник анексії.
«Ось його немає на роботі, я його питаю: «Де ти був»? А він: «Я вступив у самооборону». Він ‒ колишній афганець, і ось він уже десь на передових, ось вночі був у самообороні», ‒ розповідає Юрій Шофаренко.
«Ніколи не відчував себе українцем»
Суддя Михайло Бєлоусов «засвітився» менше, але й він потрапив у кадр російського телеканалу якраз у момент обрання запобіжного заходу старшому матросу буксира «Яни Капу» Володимиру Варимезу.
У 2016 році Бєлоусов виконав інше замовлення російської влади. Він погодився з вимогою прокуратури засудити до десяти років колонії суворого режиму активіста Андрія Коломійця.
«Це хлопець, який взагалі навіть не з Криму. Його затримали в Росії, перевезли до Криму й потім теж за Майдан засудили, нібито він завдав якісь пошкодження «беркуту», ‒ розповідає координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
Суддя Бєлоусов народився в Росії і зрадив, тому що ніколи не відчував себе українцем, так вважає Шофаренко.
«Після інституту в Крим розподілили, йому українська мова не давалася взагалі. Ось ми всі переходили на українську мову, а він не міг. І ми сміялися, мовляв, «ти там сидиш, як Азаров» ‒ не дано людині. Прихід Росії він сприйняв нормально, без патріотизму», ‒ зазначає голова Індустріального районного суду Дніпра.
«Проповідники Кремля»
Правозахисники проаналізували справи, які трійка кримських суддів вела в 2018 році.
Під час анексії 85 відсотків усіх кримських суддів перейшли на бік російської влади
«Зі 168 постанов виходить трійка лідерів: Бєлоусов більше, ніж інші ухвалив постанов, на другому місці йде Можелянський, а потім Долгополов. Вони найчастіше ухвалюють політично вмотивовані рішення, як «проповідники Кремля», ‒ аналізує Ольга Скрипник.
Приклади Долгополова, Можелянського та Бєлоусова ‒ не рідкість. Під час анексії 85 відсотків усіх кримських суддів перейшли на бік російської влади.
«У 2014 році в Криму та Севастополі працювали 490 суддів. За період з 2015-го до березня 2019 року звільнені понад 400 суддів. Приблизно 50 суддів звернулися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявами про переведення їх на посаду суддів України», ‒ наводить статистику член Вищої ради правосуддя України Лариса Швецова.
Прокуратура Криму в Києві повідомила про підозру п'яти особам, причетним до судилищ над українськими моряками. Це кримські прокурори та судді, які після анексії служать окупаційній владі півострова.
Заарештований лише один кримський суддя ‒ Валерій Чорнобук. Його підозрюють у державній зраді
«Їхні дії кваліфіковані за статтею 438 Кримінального кодексу України ‒ порушення прав доступу до правосуддя. Це порушення Третьої Женевської конвенції про права військовополонених», ‒ пояснює прокурор Автономної Республіки Крим Гюндуз Мамедов.
Сьогодні заарештований лише один кримський суддя ‒ Валерій Чорнобук. Його підозрюють у державній зраді. За версією слідства, в 2014 році Чорнобук закликав колег переходити на сторону Росії. У київському СІЗО він пробуде як мінімум до 24 травня.
