У Держдумі Росії оцінили збитки Криму, нібито завдані Україною за 23 роки, у півтора трильйона рублів. Про це повідомив депутат Держдуми від анексованого півострова Андрій Козенко на першому засіданні парламентської робочої групи з цього питання.
Під час візиту до Криму в середині березня голова Держдуми В'ячеслав Володін сказав, що Росія має вимагати від України компенсації за роки, упродовж яких півострів «перебував у її складі». На думку Володіна, Україна «фактично зробила анексію» та «зруйнувала економіку Криму й Севастополя», так що Росії необхідно вимагати через європейські структури відшкодування збитків.
Адвокат Московської колегії адвокатів, голова експертної ради з міжнародно-правових питань при російському уряді Криму Олександр Молохов розмірковує, чому про компенсацію якогось збитку в Росії заговорили саме зараз.
Я завжди був прихильником того, що нам є що висунути Україні й за те, що було до 2014 року, й післяОлександр Молохов
‒ По-перше, п'ять років ‒ це ювілей, по-друге, потрібний був час на інвентаризацію спадщини, яка була отримана. По-третє, тут свою роль зіграла активність української сторони, тому що Україна висуває різні претензії Росії з приводу Криму, зокрема й на юридичному полі. Настав час перестати виправдовуватися й переходити в наступ. Я завжди був прихильником того, що нам є що висунути Україні й за те, що було до 2014 року, й після. Робоча група щодо першого питання створена, відбулося перше засідання. Я думаю, що їх буде ще багато. Окрім депутатів, будуть залучені експерти, зокрема, сподіваюся, і ваш покірний слуга. Цифра в півтора трильйона ‒ просто точка відліку, і говорити про якісь висновки чи підсумки просто передчасно. Журналісти поквапилися. Там різні точки зору висловлювалися, була дискусія, як саме рахувати.
Олександр Молохов вважає, що за те, що було з Кримом після 1991 року, Україні треба виставити політичний рахунок, а не економічний.
‒ Це розмова про те, що було з російськомовним населенням Криму... Є декларація ООН про право на розвиток ‒ Криму, кримського народу. Назвемо це субетносом, як хочете. Йдеться про порушення права кримчан на розвиток як до 2014 року, так і після 2014 року. Так що відповідний юридичний механізм є, будемо працювати дуже щільно в цьому напрямку... У будь-якому випадку буде дана політична насамперед оцінка того, що відбувалося в Криму з 1991 до 2014 року ‒ таким мені мислиться підсумок.
Український адвокат, фахівець з міжнародного права Роман Шахматенко підкреслив, що згадана декларація ООН захищає право на розвиток людини, а не території.
‒ Олександр Молохов трохи плутає поняття: є право на самовизначення, а де він знайшов право на розвиток території? У Статуті ООН безпосереднього визначення такого права немає, інакше якась область могла б подавати до суду на країну, що якось не так вона розвивається. Насправді, аналізуючи заяви російської сторони, взагалі незрозуміло, до яких судів вони збираються подавати, на якій підставі. Нехай нарахують хоч 10 трильйонів рублів ‒ куди це подавати? У суду ООН немає такої компетенції в принципі, навіть щодо незаконно захоплених територій. Є повноваження щодо стягнення відшкодування, які виконує Європейський суд з прав людини. Але, чесно кажучи, я ще не зустрічав, щоб у такому ключі вимагали компенсації за збитки території, яка законно перебувала під юрисдикцією іншої країни. Не думаю, що у цього є перспектива.
Не зустрічав, щоб вимагали компенсації за збитки території, яка законно перебувала під юрисдикцією іншої країниРоман Шахматенко
Роман Шахматенко зазначає, що Україна зі свого боку може, наприклад, подати позов з вимогою репарацій за депортацію кримських татар, за їх вилучене комуністичним режимом майно.
Український політолог, керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович вважає, що ініціатива Держдуми про компенсації за Крим дозволяє підтримувати на плаву культивовану російськими ЗМІ тезу про те, нібито в усіх бідах Росії винна Україна.
‒ Привернути увагу громадян... що країна не так розвивається, тому що поруч є Україна, яка заважає. Цієї стратегії вони слідують останні п'ять років. Другий момент ‒ за допомогою таких тез Росія закидає певний гачок у міжнародне товариство, яке не визнає анексію й ніколи не визнає. Але спроби, зокрема й з подачею подібних божевільних заяв та позовів, робитися будуть для того, щоб на якійсь зустрічі голови Міністерства закордонних справ Сергія Лаврова або президента (Росії ‒ КР) Володимира Путіна згадати: «Ми ось тут вважаємо, що на насправді зробили добру справу, повернули Крим і збираємося Україні виставити рахунок». Третій момент ‒ цю божевільну ідею обговорюватимуть і в Росії, і в Криму, і поступово переводитимуть градус напруги на Україну ‒ від колосальної кількості проблем на півострові.
Ігор Рейтерович переконаний, що Україна може використовувати цей привід для того, щоб нагадати міжнародному товариству про свої позови проти Росії.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
