Технології зіграли неабияку роль у стримуванні коронавірусу у таких країнах, як, наприклад, Тайвань та Південня Корея. Проте вони мають і зворотній бік. Попит на роботів у часи пандемії викликає занепокоєння щодо пришвидшення автоматизації, а відстеження пересування людей за допомогою мобільних застосунків супроводжується питаннями щодо безпеки особистих даних.
Від початку пандемії коронавірусу в інтернеті можна було побачити чимало відео, на яких роботи роз’їжджають китайськими шпиталями чи вулицями і пропонують людям дезінфікувати руки, самі дезінфікують вулиці або ж закликають людей йти додому.
Але розвозити чи розпилювати дезінфектор – не єдине, на що здатні сучасні машини. На вулицях Шанхаю, наприклад, роботи частково виконували функції поліцейських, скануючи обличчя людей.
У Китаї роботів також активно застосовували для доставки або простої діагностики. Наприклад, компанія Pudu Technology розмістила своїх роботів в більш ніж 40 лікарнях по всій країні для допомоги медикам. Інша компанія MicroMultiCopter використовувала дрони для доставки медичних зразків та термального сканування, повідомляли в «Бі-бі-сі».
На відео нижче можна побачити, як робот доставляє їжу ізольованим подорожнім в одному з китайських готелів у січні:
На думку деяких оглядачів, саме криза коронавірусу призведе до пришвидшення інтеграції роботів у суспільство, що, згідно з оцінками багатьох аналітичних центрів, має позбавити мільйони людей робочих місць.Тепер це може статися не через 10 умовних років, а набагато швидше.
І це стосується не лише Китаю. Магазини Walmart в Америці, наприклад, використовують роботів для очищення підлог.
«Оскільки фахівці сфери охорони здоров’я попереджають, що заходи соціального дистанціювання можуть залишитися до 2021 року, роботи можуть мати ще більший попит», – припускає оглядач «Бі-бі-сі».
Мобільні застосунки
Одними з найбільш успішних прикладів у боротьбі з коронавірусом вважають Тайвань і Південну Корею. Невід’ємною частиною зусиль обох держав стало активне використання сучасних технологій для відстеження поширення вірусу, зокрема – застосунків на смартфонах.
Тайвань, який нещодавно повідомив про відсутність нових випадків інфікування більше місяця, змушував людей, які прибували з-за кордону, завантажувати на телефони анкету та звітувати про те, звідки вони прибули та про свою 14-денну історію подорожей і стан здоров’я.
Якщо людина потрапляла до групи низького ризику, їй надсилали текстове повідомлення з дозволом подорожувати. Ті, хто у групі високого ризику, мали по приїзду ізолюватися на два тижні. А те, наскільки сумлінно вони виконують правила карантину, перевіряли за допомогою тих самих додатків на телефоні, які повідомляли відповідні відомства про місце їхнього перебування.
Те ж саме роблять у Південній Кореї – коли пасажири прилітають у міжнародний аеропорт столиці, їм не лише вимірюють температуру, але й просять завантажити застосунок для самодіагностики від Міністерства охорони здоров’я. Люди повинні використовувати його щодня, щоб повідомляти про будь-які симптоми COVID-19. Пересування інфікованих відстежують, повідомляючи іншим про місце їхнього перебування, йдеться у статті видання Foreign Affairs.
Китай, серед іншого, мав систему персональних QR-кодів. Наприклад, для того, щоб залишити місто Ухань після закінчення карантину, люди повинні були мати «зелений код». Без сканування цих кодів в Китаї також не пускають у публічні місця скупчення людей.
У США це точно не сподобалося б, адже це суперечить західним принципам охорони приватності
Якби таке суворе стеження зробили у США, людям би це точно не сподобалося, припускають автори, адже це суперечить західним принципам охорони приватності.
Насправді в Європі також використовують подібні технології для відстеження поширення коронавірусу та моніторингу людей на карантині.
«Від Гельсінкі до Мадрида розробляють програми для того, щоб люди повідомляли про свої симптоми лікарям та дослідникам, щоб простежити та змоделювати поширення грипоподібного вірусу, а також забезпечити, щоб особи, які перебувають під карантином, залишалися вдома», – йдеться в статті Reuters.
У Польщі, наприклад, уряд у березні запустив застосунок для смартфонів під назвою «Домашній карантин», для громадян, які повертаються з-за кордону, яким з 15 березня потрібно було самоізолюватися протягом двох тижнів.
«Для реєстрації вони завантажують особисті дані та фотографію. Потім їм надсилають нагадування за допомогою текстового повідомлення, і вони повинні відповісти протягом 20 хвилин, завантаживши нове селфі. Це підтверджується за допомогою розпізнавання обличчя, а штамп місця перебування перевіряється відповідно до зареєстрованої адреси», – пояснює агентство.
Україна теж не стала виключенням з використанням застосунку для моніторингу тих, хто перебуває в самоізоляції чи обсервації. Мандрівники, які прибули до України, отримують SMS із проханням встановити на смартфон застосунок «Дій вдома».
Подібні застосунки використовують у багатьох державах на карантині, проте в Європі вони стикаються з критикою, мовляв, це все «шпигунські програми» які порушують право на приватність. Ті, хто виступає на захист таких технологій, наголошує: це тимчасові заходи для подолання смертельного вірусу.
Штучний інтелект
Штучний інтелект також привернув більше уваги з початком пандемії. Китайська компанія Alibaba, наприклад, стверджує, що її нова система діагностики на основі штучного інтелекту здатна ідентифікувати коронавірусні інфекції з 96% точністю.
Провідна компанія з розбробки штучного інтелекту SenseTime повідомила, що її безконтактне програмне забезпечення для виявлення температури тіла людей було розміщено на підземних станціях, школах та громадських центрах у Пекіні та Шанхаї. Компанія також стверджує, що має інструмент, який може розпізнавати обличчя, навіть у масках, з «відносно високим ступенем точності», – пише «Бі-бі-сі».
Соціальні мережі
На інформаційному полі до боротьби з коронавірусом долучилися і соціальні мережі. «Фейсбук», наприклад, буде повідомляти користувачам, коли вони реагуватимуть (ставитимуть «лайк», ділитимуться чи коментуватимуть) на недостовірну інформацію про коронавірус.
Як повідомляє соціальна мережа, вона надсилатиме користувачам спеціальне повідомлення з посиланням на розділ сайту Всесвітньої організації охорони здоров’я, присвячений викриттю фейків про COVID-19.
Запровадили більш жорсткі правила, щоб зупинити поширення в інтернеті дезінформації щодо вірусу
Через негативний вплив дезінформації на стримування хвороби, «Фейсбук», «Гугл» і «Твітер» запровадили більш жорсткі правила, змінені алгоритми і тисячі перевірок фактів, щоб зупинити поширення в інтернеті дезінформації щодо вірусу.
Компанії «Гугл» та «Епл», у свою чергу, домовились про спільну розробку технології, яка може сповільнити поширення коронавірусу у світі.
Техлонологія передбачає, що власники смартфонів використовуватимуть спеціальний застосунок, через який потенційно заражені люди зможуть дізнатись, що їм краще здати тест на коронавірус та самоізолюватися. За планом, телефони використовуватимуть Bluetooth для обміну інформацією з іншими телефонами поблизу.
