Доступність посилання

ТОП новини

Вакцинація кримчан: нестача «Супутника» та можливості зробити щеплення в Херсонській області


Вакцинація від коронавірусу в Криму. Ілюстративне фото

У Криму та Севастополі у другій половині липня щодня фіксують приблизно 500 нових хворих на COVID-19, а тим часом темпи вакцинації наростити не вдається через постачання російських препаратів маленькими партіями, ‒ про це минулого тижня повідомили в російському Міністерстві охорони здоров'я Криму.

Загалом для вакцинації на півострові доступні три вакцини російського виробництва, жодна з яких досі не отримала схвалення Всесвітньої організації охорони здоров'я. Водночас Міністерство охорони здоров'я України пропонує кримчанам вакцинуватися на материковій частині України препаратами, які вже пройшли сертифікацію ВООЗ, у шести пунктах у Херсонській області.

У російському Міністерстві охорони здоров'я Криму у відповідь на запит Крим.Реалії повідомили, що вакцинація кримчан від коронавірусної інфекції на материковій частині України визнаватиметься на півострові у разі, якщо щеплення зроблене «офіційно зареєстрованими вакцинами й курс складався з отримання двох доз».

Про перебіг вакцинації в Криму та можливості для кримчан йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Голова російського Міністерства охорони здоров'я Криму Олександр Остапенко на нараді 21 липня повідомив, що план вакцинації на півострові виконаний уже майже наполовину, але визнав затримки:

«Поставлено 416 тисяч доз вакцини, вакциновано першим компонентом 392,5 тисячі осіб, другим ‒ 303,5 тисячі. Поставлена вакцина у нас використовується на 92%, це досить хороший показник у межах Російської Федерації. Залишок вакцини в медичних організаціях сьогодні ‒ 22,5 тисячі компонентів. На жаль, ми поки не можемо істотно наростити темпи вакцинації через надходження вакцини, як правило, невеликими партіями. Напередодні до нас зайшло ще шість тисяч доз «Супутника», але ми очікуємо найближчим часом збільшення постачання. Виконання плану вакцинації становить 42%, у нас продовжують функціонувати також 127 пунктів вакцинації, зокрема й мобільні».

Олександр Остапенко, російський міністр охорони здоров'я Криму
Олександр Остапенко, російський міністр охорони здоров'я Криму

Український вакцинолог та лікар-імунолог, співробітник Інституту мікробіології та імунології імені Мечникова Андрій Волянський розповів Крим.Реалії, як він оцінює темпи вакцинації в Росії, у Криму та на материковій частині України.

Вже приблизно місяць у Росії фіксується до 800 смертей від COVID-19 щодня. У Криму ж ситуація ще удвічі гірша
Андрій Волянський

– У Росії ситуація загалом несприятлива, тому що сьогодні введено приблизно 60 мільйонів доз. Це, безумовно, мало для країни, яка виробляє вакцину, де зараз іде велика хвиля захворюваності та подальшої летальності. Вже приблизно місяць у Росії фіксується до 800 смертей від COVID-19 щодня. У Криму ж ситуація ще удвічі гірша: якщо ми припускаємо, що населення півострова становить десь приблизно два мільйони осіб, то цих 400 тисяч доз вистачить лише на 20% населення. Утім, на материковій Україні ситуація ще гірша, тому що ми вакцинували першою дозою приблизно три мільйони осіб ‒ це 7,5% населення. Однак у нас є і відмінності: Україна все-таки вже пройшла другу хвилю у квітні-травні цьогоріч, і підйом захворюваності, який насувається, пов'язаний із варіантом «Дельта», ми чекаємо з оптимізмом: жертви будуть, але не такі, як у Росії.

Андрій Волянський зазначає, що темпи вакцинації на материковій частині України ростуть і щодня вдається прищеплювати вже понад сто тисяч осіб.

Україна теж близька до колективного захисту, от тільки не через вакцинованих, а через тих, хто перехворів, ‒ це десь 40% населення
Андрій Волянський

– Але якщо порівнювати з тими країнами, близькі до нас за населенням, за територією ‒ Іспанія, Польща ‒ вони обійшли нас на порядок і вже створили колективний захист враховуючи і тих, хто перехворів, і вакцинованих. Тому в тій же Іспанії хоча й домінує «Дельта» і хворіє багато людей, але ніхто не помирає. Утім, Україна теж близька до колективного захисту, от тільки не через вакцинованих, а через тих, хто перехворів, ‒ це десь 40% населення. Однак ще одна хвиля захворюваності – неминуча. З приводу того, чи варто вакцинуватися, коли вже перехворів, ‒ серед вчених є різні думки, але я вважаю, що не потрібно. Імунітет після захворювання ширший і тривало-напружений. Дослідження показують, що антитіла в тих, хто перехворів у квітні-травні 2020 року, все ж зберігаються.

Тим часом програмний директор «Громадського радіо» Тетяна Курманова стверджує, що, попри декларації українського МОЗ про можливості вакцинуватися для кримчан, на практиці скористатися ними може бути непросто.

Поки щеплюють тільки тих, хто в зоні ризику, а телефоном пропонують додати в якийсь перелік очікування
Тетяна Курманова

– Мої близькі з Криму не захотіли робити щеплення «Спутником», непокоячись через побічні ефекти. На початку липня вони вирішили вакцинуватися на вільній території України, але не змогли записатися самостійно. Вони телефонували за номерами, вказаними для одного з шести пунктів вакцинації, але не безрезультатно. Мої близькі припустилися помилки: вони телефонували не через міжнародний телефонний код, а його обов'язково потрібно вказувати. Загалом, у результаті їх записали в чергу, однак при цьому не змогли сказати номер. Поки щеплюють тільки тих, хто в зоні ризику, а телефоном пропонують додати в якийсь перелік очікування, але коли саме підійде ця черга, невідомо. Окрім того, просять надиктувати електронну пошту, і потім неможливо перевірити правильність відомостей. Маленька помилка ‒ і ти не опинишся ні в якому листі очікування, якого ще, може, й не існує.

Тетяна Курманова, програмний директор «Громадського радіо»
Тетяна Курманова, програмний директор «Громадського радіо»

Тетяна Курманова вважає, що особистий візит у центр вакцинації був би ефективнішим, однак не в усіх кримчан є можливість приїхати, не знаючи, чи вдасться вакцинуватися.

Не дуже зручно, що більшість із цих шести пунктів вакцинації розташовані далеко від адмінкордону
Тетяна Курманова

– При цьому запис через додаток «Дія» для багатьох жителів Криму, на жаль, неможливий, тому що там необхідний цифровий підпис, який треба оновлювати раз на два роки, і це складно. Тому мої близькі вирішили відкласти вакцинацію, напевно, до вересня, коли, можливо, вже трохи налагодять цей процес. Або ж мені доведеться їхати самостійно в один із пунктів і вже на місці записувати батьків, які приїдуть через кілька днів. До речі, не дуже зручно, що більшість із цих шести пунктів вакцинації розташовані далеко від адмінкордону ‒ тільки один на «Чонгарі», а решта – в Херсоні й біля нього. Це, на мій погляд, теж додаткова незручність для кримчан, які хочуть приїхати тільки для вакцинації, ‒ не так уже й дешево виходить у результаті.

Директор «Херсонського обласного будинку дитини» Тетяна Карчевич вказує на те, що для вакцинації в порядку появи є понад шість центрів, причому з трьома видами вакцин.

Кримчанам на 26 липня зроблено вже 45 щеплень, з них дев'ять осіб отримали вже другу дозу
Тетяна Карчевич

– Кримчани можуть отримати вакцинацію не тільки через «Дію» ‒ у нас в області дев'ять центрів вакцинації, зокрема в Генічеську, у Скадовську, у Голій Пристані, тобто в курортних зонах, де масово відпочивають туристи. У Херсоні зробити щеплення можна в торгово-розважальному центрі «Фабрика». Кримчанам на 26 липня зроблено вже 45 щеплень, з них дев'ять осіб отримали вже другу дозу. За записом через «Дію» зробили щеплення 30 осіб, решта чекають, із ними все узгоджують. Лікарі підтримують зв'язок із пацієнтами через Viber, однак троє кримчан не з'явилися на вакцинацію після контактів із медпрацівниками. Вакцинуються різними препаратами, у центрах вакцинації доступні й «Пфайзер», і «Коронавак», і «Модерна». Зараз Міністерство охорони здоров'я та Меджліс кримськотатарського народу вирішують питання про організацію масової вакцинації кримчан на території України.

Повна вакцинація відкриває українцям можливість подорожувати майже без обмежень, ‒ каже колишній головний фахівець відділу курортів і туризму Євпаторійської міськради, голова турагентства «Турклаб Сергія Вікарчука» Сергій Вікарчук.

Є низка європейських країн, які приймають документи про повну вакцинацію. Їх можна взяти у сімейного лікаря
Сергій Вікарчук

– Щодо туризму в нас уже все вивірене й налагоджене, є низка європейських країн, які приймають документи про повну вакцинацію. Їх можна взяти у сімейного лікаря англійською та українською мовами. Зараз мої знайомі полетіли до Іспанії. Щоправда, є маленький нюанс: деякі країни не дуже охоче приймають наші документи. Ось, наприклад, Туреччина ‒ наймасовіший зараз туристичний напрямок, однак ми не знаємо, як саме там ставляться до наших довідок. Це звичайний документ, витягнутий із системи, там немає QR-коду, тобто це звичайний аркуш A4 із печаткою й підписом сімейного лікаря. Низка країн Європи його приймає, а турецькі та єгипетські митники іноді ставляться до нього скептично й змушують наших туристів вже в аеропорту пройти додатковий швидкий тест, але він платний. Загалом ця сертифікація після щеплення ‒ дуже зручна річ.

Сергій Вікарчук, голова турагентства «Турклаб Сергія Вікарчука»
Сергій Вікарчук, голова турагентства «Турклаб Сергія Вікарчука»

Сергій Вікарчук наголошує, що у кожної країни Європи є свої критерії щодо допустимих вакцин, однак російський «Спутник V» поки не приймається в жодній із них.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Коронавірусна інфекція COVID-19

Коронавірус SARS-CoV-2, раніше відомий як 2019 nCoV, виявили в Китаї наприкінці 2019 року.

Він викликає захворювання COVID-19. У деяких випадках перебіг хвороби легкий, в інших – із симптомами застуди та грипу, в тому числі з високою температурою і кашлем. Це може перерости в пневмонію, що може бути смертельною. Більшість хворих одужує; помирають переважно люди з ослабленою імунною системою, зокрема літні.

11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я визнала спалах захворювання, що викликається новим коронавірусом, пандемією.

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG