В угрупуваннях «ЛДНР» заявили, що жителі окупованої частини Донбасу будуть голосувати на виборах до Держдуми Росії. Заплановані вони на вересень цього року. За останніми даними, жителям нині непідконтрольних уряду України територій видали вже кілька сотень тисяч паспортів Російської Федерації, і число потенційних виборців продовжує зростати. Для чого Кремлю на виборах знадобилися голоси Донбасу, хто збирається представляти в Держдумі інтереси місцевих жителів і які загрози для України несе такий крок з боку Росії?
За даними, які поширюють підконтрольні бойовикам ЗМІ, щоб проголосувати на виборах в Держдуму Росії, жителям окупованої частини Донбасу достатньо мати російський паспорт і подати заяву, щоб їх включили до списку виборців. В українському МЗС вважають – такими діями Кремль руйнує Мінські домовленості про врегулювання конфлікту на Донбасі.
«Беззаперечно йде поступове розірвання усіх зв’язків із населенням окупованих територій, з українськими громадянами, які там живуть, і поступове втягнення їх в законодавчий, в культурний простір Російської Федерації. Все це означає, що Росія від політики впливу на Україну не відмовляється і закладає бомбу уповільненої дії для того, щоб зберегти свій вплив», – вважає колишній міністр з питань тимчасово окупованих територій Вадим Черниш.
Жителів Донбасу Кремль вже залучав до голосування. Так, влітку 2020-го, людей із російським паспортом організовано вивозили в Ростовську область Росії для голосування за поправки до російської конституції. Тоді для цього виділили 12 спецдільниць. За словами правозахисників, число учасників вимірювалося тисячами і не було добровільним.
«Збирають на шахті, або профспілка, чи в адміністрації: з міста Єнакієва потрібно 300 людей, щоб поїхало голосувати. Голові адміністрації поставили таке завдання і він починає: 10 людей з лікарні, 10 людей з міліції і таке інше. Зібрали і відправили, для того, щоб виконати ту квоту, яку їм поставив Пушилін, а йому поставили в Кремлі», – розповідає засновник «Східної правозахисної групи» Павло Лисянський.
Видача російських паспортів мешканцям Донбасу почалася в червні 2019-го. До кінця року, за даними МВС Росії, документи отримали понад 100 тисяч людей. Ще через рік ця цифра досягла вже 400 тисяч. В Україні така паспортизація вважається незаконною.
«Паспортизація сама по собі підриває процес врегулювання. Вона не відповідає духу переговорного процесу. Коли, з одного боку, Російська Федерація погоджується, що це частина української території, а дії робить у зворотному напрямку. Це в принципі опозиційна або підривна діяльність Російської Федерації, направлена на те, щоб будь-яке врегулювання конфлікту поставити під сумнів, бо в довгостроковій перспективі це і є головна із загроз», – наголошує ексміністр Вадим Черниш.
«У них є завдання збільшувати їх кількість постійно для того, щоб на міжнародній арені казати, що в окупованому Донбасі живуть громадяни Російської Федерацїі. І потім вони будуть спекулювати тим, що ми можемо в будь-який час ввести війська, тому що там живуть громадяни РФ, яких ми повинні захищати», – додає Лисянський.
Ми запитали у мешканців окупованих територій, як вони самі ставляться до можливості проголосувати на виборах до російського парламенту. Ось відповіді, які ми отримали на вулицях Донецька:
– Це прекрасно. Це перспектива для багатьох наших жителів, які хочуть внести свій вклад в розвиток як «республіки», так і всієї Російської Федерації.
– Окрім Росії, нам ніхто не допомагає, тому потрібно ставитися до їхніх виборів позитивно.
– Це означає, що ми ближче і ближче будемо до Росії.
– Я поки не громадянин, не отримав паспорт російський, але я думаю, може, це дасть нам якусь стабільність. Якщо будемо разом, то краще буде.
Також у виборах до російської Держдуми братимуть участь бойовики, що воювали на Донбасі. Але не як виборці, а в ролі кандидатів. В першу чергу, йдеться про Захара Прилєпіна, який до 2018 року був заступником командира батальйону угруповання «ДНР».
«Що б там не казали, я керував бойовим підрозділом, який вбивав людей у великих кількостях. З донецьких батальйонів за показниками рідко хто міг зрівнятися з моїм батальйоном. Все, що ми робили – це, просто, повниий «голімий бєспрєдєл», – говорив Захар Прилєпін в інтерв'ю проєкту «Редакція» про свою участь у бойових діях на Донбасі.
Партія «За правду», лідером якої є Прилєпін, в лютому цього року для походу в Держдуму об'єдналася з «Патріотами Росії» і «Справедливою Росією». Остання – вже представлена в російському парламенті. З чотирьох думських фракцій вона найменша – 23 депутати.
«За поглядами Прілєпін – націонал-соціаліст, тобто це така фашистська партія, яка була створена Кремлем і спочатку був план, що вони підуть в Держдуму самостійно. Але плани змінилися і в Кремлі вирішили, що вони не будуть розмивати виборця чотирьох основних думських партій, тому змусили їх злитися. Тим самим Прілєпін отримує гарантоване місце в Думі», – зазначає колишній депутат російської Держдуми Ілля Пономарьов.
За даними соціологічного опитування, яке провели в Росії в лютому, за партію «Справедлива Росія – За правду» можуть проголосувати понад 10 відсотків росіян, і це більше аніж до об'єднання. Таким чином, на думку аналітиків, Прилєпін повинен також вирішити деякі політтехнологічні завдання Кремля.
«Завдання основне «Справедливої Росії – За правду» на цих виборах буде полягати в тому, щоб відтягувати голоси у комуністів. Тому що з Компартією склалася така ситуація, що її керівництво й інші старці з політбюро КПРФ, вони дуже лояльні і прагнуть всіляко показати Кремлю свою лояльність. Але в низах партії і в регіонах вона стає ключовою опозиційною силою. Все це дуже сильно владу дратує, лякає і відповідно вони хочуть зробити таку 100-відсоткову лояльну партію з лівим ухилом», – пояснює аналітик Московського центру Карнегі Костянтин Скоркін.
Після створення партії Прілєпін не раз заявляв – виступає за приєднання окупованої частини Донбасу до Росії. Але, як вважають експерти, це не означає, що після виборів політика Кремля щодо непідконтрольних територій, які зараз російське керівництво визнає частиною України, якось зміниться.
«Це Кремль вирішує, які партії потраплять до Державної думи, а які не потраплять. Тобто, ті партії, які йдуть на вибори, вони вже відібрані, як такі, що влаштовують Кремль з точки зору своїх поглядів. Які будуть деталі відсотків, які вони отримають, дійсно ж люди будуть голосувати, і та ж «Справедлива Росія» може отримати 5%, а може 10%, але це ні на що не вплине. Тому що контрольний пакет все одно буде повністю у Кремля», – вважає Пономарьов.
Вибори до російської Держдуми мають відбутися 19 вересня 2021 року. В українському МЗС закликали жителів окупованих територій не брати участі в голосуванні, інакше результати – не визнають.
