В анексованому Криму російська влада вперше скасувала масові заходи на 9 травня, у тому числі ходу «Безсмертного полку» та військові паради, обґрунтувавши це рішення міркуваннями безпеки. Як кримчани ставляться до скасування цих російських пропагандистських акцій, які стали майже ритуальними для кримської дійсності, з'ясовували Крим.Реалії.
Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) повідомив, що скасування масових заходів «не зіпсує кримчанам свято».
«Упевнений, що нашим ворогам не вдасться зіпсувати свято кримчанам. Масові заходи, присвячені Дню Перемоги, скасовано, проте наші дорогі ветерани не залишаться поза увагою. Депутати, представники молодіжних і громадських організацій готують подарунки та привітання. І, звичайно, окремо ми привітаємо учасників СВО (так у Росії називають повномасштабну війну проти України – КР)», – заявив Аксьонов.
А ось проросійський громадський діяч, голова громадської організації «Громадянський актив Коктебеля», «похідний отаман» Спілки «казаків» регіону Феодосії Борис Яремко повідомив, що поліція взяла з громадських осіб підписку про недопущення проведення масових заходів на 9 травня.
Викликали до відділку поліції... І вперше довелося підписувати документи про заборону проведення ходи «Безсмертного полку»Борис Яремко
«Я брав участь у всіх заходах у День Перемоги в Коктебелі. До цього дня ми завжди збирали оргкомітет з проведення Дня Перемоги. Викликали до відділку поліції... І вперше довелося підписувати документи про заборону проведення ходи «Безсмертного полку», про збір громадськості та проходження урочистої колони, покладання вінків та квітів до пам'ятників... Знаю, що є заборона на проведення всіх заходів, пов'язаних з Днем Перемоги. Підписав... Але серцем всього цього зрозуміти не можу. Ну, як же так? Зараз найнеобхідніший час згуртуватися, піднімати патріотичне виховання молоді, бойовий дух в армії...» – повідомив на своїй сорінці в соцмережі громадський активіст.
Кримський громадський діяч Рагім Гумбатов розповів Крим.Реалії, що «кримчани з розумінням поставилися до рішення про скасування масових заходів».
Усі розуміють, що в умовах, що склалися, проведення масових заходів недоцільнеРагім Гумбатов
«Кримчани сприйняли скасування масових заходів до Дня Перемоги з розумінням, здається, навіть, як у колишні радянські часи, з великим задоволенням. Усі розуміють, що в умовах, що склалися, проведення масових заходів недоцільне через міркування безпеки. Адже якщо «бавовна» буде на об'єкті, що найбільш охороняється в країні, то на інших майданчиках перебувати набагато небезпечніше, вважають люди. Що тут скажеш – аргумент сильний, заперечувати нема що», – розповів громадський діяч.
Кримська активістка Еміне Ібраїмова також відзначає спокійну реакцію кримчан на це рішення російської влади.
Хтось засмутився, хтось зрадів, але загалом усі сприйняли цю заборону без особливих емоційЕміне Ібрагімова
«Кримчани вже звикли, як скаже їм влада – так і буде, вони змирилися з тим, що від них нічого не залежить. Тому особливих обговорень щодо цього немає. Хтось засмутився, хтось зрадів, але загалом усі сприйняли цю заборону без особливих емоцій, розуміючи, що час справді неординарний», – зазначила активістка.
Кримський активіст Олександр Русаков у коментарі Крим.Реалії підтвердив, що в його середовищі спілкування з розумінням поставилися до рішення про скасування всіх масових заходів на 9 травня. «У нинішніх умовах це актуально», – зазначив активіст.
Ольга Вечер, яка має досвід роботи у Громадській палаті Росії, неоднозначно оцінює рішення про скасування параду в Криму.
«У наш час, у період нав'язаної нам глобалістами так званої повної невизначеності, таке скасування заходів можна оцінювати подвійно: і як намір стерти історичну пам'ять, і як турботу про народ та його безпеку», – прокоментувала своє бачення ситуації Крим.Реалії громадська діячка.
Кримськотатарський активіст Осман Османов розповів Крим.Реалії, що його знайомі «не відреагували на це рішення».
«У моєму оточенні ніяк не відреагували на це рішення, тому що 11 травня 1944 року був підписаний Сталіним наказ про депортацію кримських татар, а 18 травня наш народ у вагонах для худоби вислали на Урал, Сибір та до Середньої Азії. Травень – це нерадісний місяць для нашого народу», – розповів активіст.
Російський блогер Олександр Горний, який переїхав після анексії до Криму, вважає, що весь «патріотичний галас» з приводу 9 травня все більше нагадує «глибокий ідіотизм і невігластво».
Контури майбутнього не те, що туманні, їх просто немаєОлександр Горний
«Відбувається повільне, але неминуче вигоряння росіян, які просто втомилися від нинішньої реальності. Контури майбутнього не те, що туманні, їх просто немає, а силіконовий патріотизм, навернення до духу наших славетних предків більше нагадує нову релігію. Мене коробить від усіх цих патріотичних акцій та волонтерів, які незаслужено чіпляють георгіївські стрічки не те, що на груди, а на сумки, рюкзаки, антени і дзеркала автомобілів, тим самим підкреслюючи не свій патріотизм, а глибокий ідіотизм та невігластво», – поділився своєю думкою з підписниками блогер.
Паради на 9 травня 2023 року скасували більш ніж у 20 містах Росії. Жителів Криму закликають брати участь в акції «Безсмертний полк на твоєму автомобілі».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
