«Люди впевнені, що влада не скаже правди»: Армянськ у коронавірусній облозі

В Армянську з 8 квітня на два тижні закрили Центральну районну лікарню через одного пацієнта з підтвердженою коронавірусною інфекцією. Його заразила родичка, яка прибула з Москви. Таким чином, без швидкого доступу до медичних послуг опинилося все населення більш ніж 20-тисячного міста.

Як повідомляє російська влада Криму, перші тести лікарів і пацієнтів, які контактували з інфікованим, дали негативний результат. Раніше через загрозу зараження на робочих місцях були заблоковані працівники кількох цехів заводу «Кримський титан». Загалом, з 405 осіб, яких 8 квітня лікарі взяли під спостереження в Криму, 305 живуть в Армянську. Про ситуацію в місті та реакцію російської влади на виклики пандемії йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Жителька Армянська Катерина Пивовар розповіла Крим.Реалії, що значна частина містян не вірить повідомленням російської влади про коронавірус.

‒ Загалом, незважаючи на карантин, нічого не змінилося: люди як гуляли, так і гуляють, паніки немає. Мабуть, мало хто вірить у те, що у нас знайшли зараженого. Просто влада рідко говорить правду, тому люди рідко їй вірять. Я маю на увазі різні ситуації з заводом «Кримський титан», коли адміністрація замовчувала масштаб проблем. Можливо, частина жителів все ж таки сидить вдома, але переважно ні ‒ дехто вважає, що влада просто хоче наганяти паніку. Є проблеми з інформуванням: заходи ніби й ухвалені, але правильно донести людям інформацію не виходить. При цьому лікарня повністю закрита ‒ і дитяче відділення, і доросле, всіх відсилають в інші міста. Породіль везуть у Джанкой, терапевти приймають у Красноперекопську.

Радіослухачка з Армянська ділиться іншою картиною Армянська:

«Я не згодна, інформування є скрізь: і канал «Крым 24», і місцевий міський. У місті у нас люди дуже свідомі. Мені 67 років, я виходжу тільки раз на три-чотири дні за продуктами та в аптеку. За моїми спостереженнями, людей немає, я ніби одна в місті. З самого першого дня, коли почали говорити про цю проблему, жителі Армянська виявили свідомість».

• Крим. Реалії

Кримський політолог, яка живе в Києві, Євгенія Горюнова вважає, що рівень довіри людей до повідомлень і заходів влади безпосередньо впливає на ефективність боротьби з пандемією.

‒ Кожен бачить те, що є в полі його зору: літня слухачка перебуває на самоізоляції, практично нікуди не виходить, і через це у неї дуже вузький кругозір. Молоді люди частіше виходять, у них є коло спілкування в Інтернеті та більше можливостей для оцінки ситуації. Якщо говорити не тільки про Армянськ, а й про Крим загалом, російська влада намагається вдавати, що все контролює. Однак жорсткий карантинний режим у тій же армянській лікарні свідчить про те, що контроль дає пробоїни. Дійсно, зупинити поширення коронавірусу складно: людина захворіла, до неї прийшли друзі провідати і таке іншеі. Страшне тут те, що влада недоговорює, намагається приховати інформацію від людей. Це викликає цілком розумне занепокоєння: люди не знають, чого їм очікувати, але впевнені, що влада не скаже їм правду.

Євгенія Горюнова нагадує, що російська влада Криму в 2018 році довго не визнавала проблем із кислотними викидами в атмосферу заводу «Кримський титан».

‒ Сьогодні повторюється та ж ситуація: люди не мають повної інформації про те, що відбувається, і від цього їм ще страшніше. В цьому випадку приховування інформації ‒ найстрашніший злочин, який тільки може зробити влада щодо населення. При цьому регулярно дають оголошення, де просять кримчан звертатися до лікарів, якщо вони контактували з хворими, повідомляти про щось. Хтось, може, дійсно зателефонує, а хтось не захоче зв'язуватися, побоюючись, що його заберуть на примусову обсервацію, тому я не думаю, що буде масова хвиля звернень. Щодо Армянська, якщо все ж таки вдасться зупинити зараження в межах лікарні, місто не закриватимуть. Якщо ж хворих буде багато, його, напевно, ізолюють від решти Криму.

Українська лікар-епідеміолог Людмила Мухарська розмірковує про те, як медики мають реагувати на пацієнта з COVID-19, який потенційно встиг рознести вірус у лікарні.

‒ Зазвичай у таких випадках всіх, хто контактував із хворим, поміщають на обсервацію та ізоляцію. Якщо приймати інших пацієнтів більше неможливо, то відділення або ціла лікарня зачиняються. Але в таких випадках мають бути передбачені резервні лікувальні установи, куди можуть надходити хворі, які не залучені в цій ситуації. Я не знаю, як саме працює санітарно-епідеміологічна служба, яка збереглася в Криму, але якщо вони дотримуватимуться стандартів епіднагляду, то тих, хто контактував з хворими COVID-19, знайдуть достатньо швидко, і спалах буде локалізований.

Так чи інакше, медикам треба ухвалювати рішення на місці. Поради для кримчан все ті ж самі: треба мінімізувати контакти, особливо з тими, хто нещодавно був в інших країнах, а також дотримуватися суворого режиму гігієни з тривалим миттям рук і використанням антисептика.

Координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник стверджує, що російська влада недостатньо підготувалася до пандемії.

‒ Наш моніторинг показує, що медична система Криму абсолютно не готова до реагування на виклики COVID-19. Навіть більше, щодо Армянська у нас є інформація, що частину людей, які могли контактувати з хворим, досі не протестували, але їх відіслали на самоізоляцію. Так що ми просто не знаємо реальної картини, скільки саме людей можуть бути заражені насправді як серед медиків, так і серед інших жителів. Така ситуація, в принципі, характерна для всього Криму. За нашими відомостями, цифри щодо заражених, які називає російська влада, не відповідають дійсності. Тих, хто контактував з інфікованими, не тестують, а тримають, як вони це називають, під наглядом.

Ольга Скрипник підкреслює, що згідно з нормами міжнародного права Росія як країна-окупант зобов'язана забезпечити всі заходи для боротьби з епідеміями в Криму.

‒ З огляду на те, що карантинні заходи недостатні, що медична база неукомплектована, що немає певного алгоритму реагування, ми можемо стверджувати, що Росія сьогодні не виконує свої зобов'язання країни-окупанта щодо захисту цивільного населення від пандемії COVID-19. Навіть більше, вона ігнорує рекомендації Ради Європи та ООН відпускати ув'язнених у СІЗО під домашній арешт, а в колоніях ‒ передчасно звільняти їх.

Якщо говорити про доступ до медицини, Україна залишила можливість впускати своїх громадян з Криму на материк в екстрених випадках ‒ наприклад, для лікування онкологічних захворювань. Однак на російському кордоні винятки роблять тільки для жителів Луганської і Донецької областей та у разі смерті. Таким чином, багато людей залишилися закритими на півострові без можливості отримати нормальне лікування.

(Текст підготував Владислав Ленцев)