Російська армія не встигає поповнювати втрати радіолокаційних станцій в анексованому РФ Криму після ударів Сил оборони України. Які РЛС були уражені останніми місяцями, яка їхня ціна та як їх відсутність у системі протиповітряної оборони півострова вплине на відбиття українських атак, з’ясовували Крим.Реалії.
У зведеннях Генерального штабу Збройних сил України, а також у повідомленнях СБУ, ГУР і Сил безпілотних систем останніми місяцями значно частіше стали згадуватися уражені радіолокаційні станції в анексованому Криму. Водночас моніторингові пабліки зазначають, що на відновлення або заміну такої техніки іноді йдуть цілі місяці.
Так, телеграм-канал «Крымский ветер» оприлюднив 20 травня світлину пошкодженого купола РЛС на позиції 12-го зенітного ракетного полку на мисі Фіолент у Севастополі.
«Через два місяці після атаки в Севастополі так і не відновили РЛС у зенітному ракетному полку. Так зараз виглядає її купол. Під куполом була РЛС 64Н6Е – це радар розвідки та визначення цілей, що забезпечує роботу ЗРК С-300 і С-400», – йдеться у повідомленні.
11 березня Сили спецоперацій ЗСУ заявляли про знищення РЛС 64Н6Е в Севастополі.
«У Севастополі знищено РЛС 64Н6Е та її антену, які слугували очима для ворожих зенітних ракетних комплексів С-300 і С-400», – зазначено у повідомленні.
Радянська і російська РЛС 64Н6Е має в НАТО найменування Tombstone, що в перекладі означає «надгробок». Радар був спеціально розроблений для розвідки повітряних цілей і балістичних ракет і перебуває на озброєнні зенітного ракетного комплексу С-300, також працює спільно з С-400.
«64Н6Е – це радіолокатор виявлення з антеною у вигляді двосторонньої фазованої антенної решітки. У комплексі С-300 ця РЛС входить до системи управління 83М6Е2. 64Н6Е – це радянська розробка, що пройшла низку модернізацій і має зараз високі характеристики, ефективна у виявленні аеродинамічних і балістичних цілей, може одночасно вести до 100 цілей на відстані до 300 кілометрів. На її основі створена РЛС 91Н6Е для ЗРК С-400, зовні вони дуже схожі», – розповів Крим.Реалії на умовах анонімності військовий експерт із Криму, колишній український офіцер, підполковник запасу.
За словами експерта, у відкритих джерелах немає відомостей про точну вартість РЛС 64Н6Е. За оцінками, вона може становити десятки мільйонів доларів.
Осліплення російської ППО
Відповідно до зведень Генштабу ЗСУ, за неповні три місяці з початку березня і до 21 травня в анексованому Криму було уражено 24 радіолокаційні станції, з яких 22 у складі системи протиповітряної оборони працювали на виявлення повітряних цілей, а дві РЛС – берегові, на виявлення надводних цілей.
16 РЛС у березні:
- 2 березня – РЛС «Подлет-К1» неподалік Виноградного;
- 3 березня – РЛС «Каста-2Е2», місце дислокації не вказано;
- 9 березня – РЛС 5Н84А «Оборона-14», РЛС «Небо-У» та дві РЛС у радіопрозорому куполі в Євпаторії.
9 березня – РЛС «Надгробие» 64Н6 у селі Спокійному Сімферопольського району;
12 березня – РЛС 48Я6-К1 «Подлет», РЛС «Сопка-2», РЛС П-18 «Терек», РЛС 39Н6 «Каста-2Е2»;
13 березня – РЛС 55Ж6 «Небо-У» поблизу селища Гвардійського;
15 березня – РЛС під куполом на горі Ай-Петрі, РЛС 59Н6-Е «Противник-ГЕ» та РЛС 73Е6 «Пароль» поблизу Лібкнехтівки;
18 березня – РЛС «Валдай», місце дислокації не вказано.
6 РЛС у квітні:
- 2 квітня – РЛС П-37 «Меч» на аеродромі «Кіровське»;
- 4 квітня – РЛС 92Н6Е зі складу ЗРК С-400 «Триумф» у Феодосії;
- 14 квітня – РЛС «Небо-У» у Феодосії;
- 19 квітня – РЛС 48Я6-К1 «Подлет» у Севастополі;
- 26 квітня – РЛС МР-10М1 «Мыс-М1» у Севастополі;
- 27 квітня – РЛС під куполом на горі Ай-Петрі.
2 РЛС у період з 1 до 21 травня:
- 2 травня – РЛС «Мыс-1» у н.п. Маяк, РЛС 48Я6-К1 «Подлет» у Євпаторії;
- 8 травня – РЛС «Каста-2Е» поблизу села Мисового.
«Триває систематичне осліплення російської системи ППО в Криму. Деякі з уражених РЛС мають дальність дії 300-400 кілометрів і можуть працювати з великою кількістю цілей. Виведення їх з ладу позбавляє російську армію можливості своєчасно виявляти українські ракети та БпЛА і реагувати на ці загрози», – коментує результати роботи СОУ військовий експерт із Криму.
Коштовні та рідкісні РЛС
За словами офіцера запасу ЗСУ, серед цих РЛС є коштовні та рідкісні.
«Насамперед це РЛС «Небо-У», яка коштує близько 100 мільйонів доларів, а таких було атаковано три», – зазначає експерт.
Радіолокаційна станція 48Я6-К1 «Подлет» коштує менше, ніж «Небо-У»Військовий експерт із Криму
«Небо-У» – одна з найновіших російських РЛС. Це трикоординатна радіолокаційна станція середніх і великих висот чергового режиму метрового діапазону хвиль. Призначена для виявлення та видачі координат (дальності, азимута, висоти) під час роботи у складі автоматизованих систем (АСУ) протиповітряної оборони або автономно. Забезпечує трасову обробку інформації, високу точність вимірювання в умовах інтенсивної радіопротидії.
«Радіолокаційна станція 48Я6-К1 «Подлет» коштує менше, ніж «Небо-У» – п’ять мільйонів доларів, – розповідає підполковник запасу, – але дана РЛС виконує важливу функцію в системі ППО. Вона використовується для виявлення повітряних цілей на малих і гранично малих висотах у складній завадовій обстановці. Застосовується для видачі цілевказання для зенітних ракетних комплексів С-300 і С-400».
РЛС типу 48Я6-К1 «Подлет» за попередні три місяці було уражено чотири одиниці.
Ще одна цінна станція, яких було уражено три екземпляри, – це «Каста 2Е2», зазначає військовий експерт.
РЛС 39Н6 «Каста 2-2» застосовується в дивізійній ланці ППО сухопутних військ – на пунктах управління начальників ППО дивізій і на КП зенітних ракетних полків «Тор». Її головне завдання – своєчасне виявлення літаків, вертольотів, крилатих ракет, БпЛА, що летять низько. Вартість «Каста 2-2» залежно від комплектації стартує від 60 млн доларів.
Вперше дослідний екземпляр комплексу «Валдай» показали на виставці у 2018 роціВійськовий експерт із Криму
«Серед станцій, по яких відпрацювали Сили оборони України, є й унікальна – радіолокаційний комплекс «Валдай». Це новітній зразок російського озброєння, призначений для виявлення БпЛА та радіоелектронної протидії їм, – пояснює офіцер запасу. – Вперше дослідний екземпляр комплексу «Валдай» показали на виставці у 2018 році, а у 2021-му він надійшов на озброєння армії РФ. Унікальність «Валдая» полягає в тому, що він не лише може виявляти малорозмірні дрони, такі як Mavic або Phantom, а й придушувати сигнали управління та навігації таких безпілотників за допомогою спеціального модуля перешкод».
У РЛК-МЦ «Валдай» впроваджено нову адаптивну систему селекції рухомих цілей. Крім того, дані від локатора уточнюються за інформацією від засобів розвідки. Оптико-електронний модуль призначений як для збору інформації, так і для відстеження результатів протидії.
Замінювати вже просто нічим, єдиний варіант – перекинути в Крим сучасну станцію звідкись з-за УралуВійськовий експерт із Криму
Окрім перелічених, інші РЛС не менш важливі в системі ППО анексованого півострова, пояснює військовий експерт із Криму. «Одні з них виявляють цілі на далекій дистанції, другі – на ближній. Деякі з них спеціалізуються на малорозмірних цілях, а інші частіше застосовують для визначення цілей. Якщо з логічної та вибудуваної системи ППО «випадають» окремі елементи, вона вже не зможе в повному обсязі виконувати свої функції. А те, що в ракетному полку за два місяці не замінили важливу РЛС, свідчить про їх відсутність на умовному складі. Замінювати вже просто нічим, і єдиний для російського командування варіант – це перекинути в Крим сучасну станцію звідкись з-за Уралу, оголивши там зону ППО, або розмістити на півострові якісь застарілі РЛС», – констатує офіцер запасу ЗСУ.
Як приклад експерт наводить РЛС П-37 «Меч», уражену на аеродромі «Кіровське». «Ця станція прийнята на озброєння в СРСР 65 років тому – у 1961 році. Такі вже практично не застосовують. Цю, ймовірно, зняли з консервації на складах тривалого зберігання», – каже підполковник запасу.
