Воду, яку російська влада виявила під Азовським морем, можна використати як резервний запас на випадок посушливого періоду в усьому світі, заявив кримським ЗМІ експерт з питань водопостачання та водовідведення Анатолій Копачевський.
Чому російські чиновники знову говорять про наявність прісної води під Азовським морем, але не уточнюють її якість? Чи може вода з-під Азовського моря бути питною? Які приклади використання прісної води з-під морів є у світі? Чи можливе використання води з підвищеною кількістю солей у сільському господарстві? Ці питання у студії Радіо Крим.Реалії, у ток-шоу «Кримський вечір», обговорили ведучий Олександр Янковський та його співрозмовники: російський незалежний експерт, кандидат геолого-мінералогічних наук Юрій Медовар, ГІС-фахівець Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон, директор українського Інституту водних проблем і меліорації Михайло Ромащенко та представник Крайової Ради Українців Криму, голова Регіонального центру прав людини Сергій Мокренюк.
«З огляду на складність її (прісної води з дна Азовського моря – КР) видобутку, цей ресурс є резервним. Ми чудово розуміємо, що весь світ відчуває нестачу води. І ця криза наростає. За даними вчених, до 2050 року з нестачею питної води по всьому світу стикатиметься практично кожен четвертий житель Землі. Тому як резервний ресурс треба мати на увазі», – заявив Копачевський.
10 січня 2022 року віцепрем'єр Росії, куратор Криму в російському уряді Марат Хуснуллін повідомив, що вода, виявлена під час бурових робіт в акваторії Азовського моря, технічна і може бути використана як питна тільки після «необхідної водопідготовки» (фільтрації – КР ).
Оскільки поки що немає точних відомостей про мінеральний склад знайденої води, складно сказати, які технічні засоби знадобляться для її очищення.
У листопаді 2021 року Марат Хуснуллін стверджував, що під Азовським морем знайдено «кілька пластів» води, частина її «з домішкою мінералізованої солі», але проби нібито показали, що вода питна.
Про видобуток прісної води з дна Азовського моря у Криму заговорили після заяви президента Росії Володимира Путіна. У 2020 році він розповів про знахідку вчених.
«Запасів хорошої прісної води у Криму достатньо. Просто цим не займалися. Наразі ці роботи ведуться широко. Фахівці кажуть, що у прилеглій до Криму акваторії Азовського моря можуть бути дуже великі запаси хорошої прісної води», – сказав він.
Ідею про видобуток прісної води з-під Азовського моря розкритикували одразу кілька російських учених. Керівник Інституту водних проблем Російської академії наук Віктор Данилов-Данільян говорив, що проби прісної води, здобутої з пласта на глибині близько 100 метрів, виявили перевищення допустимих показників у десять разів.
У липні 2021 року зразки прісної води з-під Азовського моря відправили на дослідження. Тоді в «Росгеології» оцінили її запаси у 0,5–1,2 мільярда кубічних метрів. При цьому холдинг отримав від уряду Росії додаткову субсидію 300 мільйонів рублів. Гроші виділили на геологорозвідку.
Бурити свердловини на воду в Азовському морі розпочали за рекомендацією геологів і палеоекологів. За їхніми прогнозами, під морем є підземні русла великих річок – палео-Дону та палео-Кубані з прісною водою, повідомляли російські ЗМІ. Цю частину підруслового стоку хотіли б використати для водопостачання Криму, аби остаточно убезпечити півострів від дефіциту води у майбутньому.
ГІС-фахівець Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон в ефірі Радіо Крим.Реалії повдіомив, що при масштабному викачуванні прісної води з-під Азовського моря ресурс «почне швидко мінералізуватися». Порожнечі, які займала вода, наповнюватимуться з моря, каже вчений.
Іноді воду дешевше опріснювати, ніж бурити її з великої глибини моряСергій Гапон
– Є великі сумніви, пов'язані з видобутком цієї води, її транспортуванням, ціною її доочищення. Проводяться різні експерименти. Воду можна отримувати з дуже екстремальних місць, де може здатися нелогічним її видобуток. Але все впирається у ціну питання. Іноді воду дешевше опріснювати, ніж бурити її з великої глибини моря.
Кримчани не зможуть використати воду з дна Азовського моря ні як питну, ні як джерело для поливу сільгоспугідь, вважає Гапон. За його словами, рівень солей у цій воді загрожує масовим перетворенням ґрунтів на солончаки.
Російський незалежний експерт, кандидат геолого-мінералогічних наук Юрій Медовар в ефірі Радіо Крим.Реалії звернув увагу, що немає публічної інформації про хімічний склад води, видобутої з-під Азовського моря. Він попереджає, що цей склад може бути небезпечним для людей.
Ми не знаємо, які важкі метали, які компоненти в цю воду входятьЮрій Медовар
– Ми не знаємо, які важкі метали, які компоненти в цю воду входять, окрім солоності чи сухого залишку. У технічній воді можуть бути елементи, які взагалі непридатні для питного водопостачання. А їх очищення коштуватиме шалені гроші. Фахівці, які працювали в одній упряжці з Хуснулліним, заявили, що буритимуть свердловини на глибину 500 метрів (в Азовському морі – КР). На такій глибині солоні води і можуть бути розсоли з високою мінералізацією. Їх взагалі не можна використовувати ніде, крім ванн для хворих на псоріаз. Це якісь «прожекти», щоб прозвітувати за ті гроші, які виділили для видобутку води з-під Азовського моря. Це профанація.
Говорити про якісь серйозні запаси, які б могли покрити потреби Криму у воді, не доводитьсяМихайло Ромащенко
Директор українського Інституту водних проблем та меліорації Михайло Ромащенко в ефірі Радіо Крим.Реалії зазначив, що вода з-під Азовського моря «теоретично може бути технічною», але її запаси невідомі, оскільки такі дослідження не проводилися.
– Говорити про якісь серйозні запаси (прісної води під Азовським морем – КР), які б могли покрити потреби Криму у воді, не доводиться. Ми пам'ятаємо, що чим більше у Криму намагаються видобути підземні води, тим швидше погіршується їх якість за рахунок підтягування солоних мінералізованих вод. Цей процес буде характерним для вод з-під акваторії Азовського моря в разі її розробки.
Російська влада просуває проєкт із видобутку води з-під дна Азовського моря, щоб «створити ілюзію, що в Криму все чудово», вважає представник Крайової Ради Українців Криму, голова Регіонального центру прав людини Сергій Мокренюк. На його думку, в цьому проєкті «немає жодної конкретики», щоб кримчанам «нічого було потім висунути» його ініціаторам.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
Водопостачання Севастополя
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму та Севастополя в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням у Севастополі стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
Наприкінці серпня російська влада Севастополя повідомила, що в Чорноріченському водосховищі, яке забезпечує місто водою, залишилося 22 млн 500 тисяч кубометрів води, що становить приблизно третю частину від загального обсягу.
У жовтні влада оголосила режим підвищеної готовності через дефіцит води, а голова уряду Севастополя Михайло Развожаєв повідомив, що води місту вистачить ще на три місяці. Щоб вирішити проблему вододефіциту, влада планує побудувати трубопровід для перекидання води з Кадиковського кар'єра, з озера біля гори Гасфорта і звести водозабір на річці Бельбек. Уряд Росії вже виділив на ці проєкти кілька мільярдів рублів.
