Повітряні сили Збройних сил України, звітуючи про збиття повітряних цілей, регулярно повідомляють про запуски «шахедів» і ракет, зокрема балістичних, з анексованого РФ Криму та повітряного простору над акваторією Чорного моря. Лише станом на 1 вересня українські військові повідомили про збиття п'яти балістичних ракет і майже 200 дронів, частину з яких було запущено з Кримського півострова.
Що саме російські війська можуть запускати з Криму та Чорного моря? Яку роль у цьому відіграє Чорноморський флот Росії? Чи можуть Збройні сили України локалізувати цю загрозу за прикладом транспортного локдауну та наскільки це складне завдання? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк поговорила із Сергієм Братчуком, речником Української добровольчої армії, та Олександром Антонюком, військовослужбовцем ЗСУ і політичним консультантом.
У ніч проти 2 вересня російська армія запустила по Україні 174 дрони та чотири ракети. Про це повідомило командування Повітряних сил ЗСУ в ранковому зведенні. Дві балістичні ракети «Іскандер-М» було запущено з анексованого Криму, ще дві керовані авіаційні ракети Х-59/69 – з повітряного простору над акваторією Чорного моря. Також Росія тоді використала 174 дрони – «Шахеди», з яких «близько половини – реактивні», «Бандеролі», «Гербери» та дрони-імітатори «Пародія», запущені з Орла в Росії, а також з окупованих Донецька та селища Гвардійського в Криму. Повідомляється, що тієї ночі по російських цілях відпрацьвували українська авіація, зенітні ракетні війська, сили РЕБ, підрозділи безпілотних систем і мобільні вогневі групи.
У Росії є можливість запускати по Україні ракети як із самого анексованого Криму, так і з акваторії Чорного моря, каже речник Української добровольчої армії Сергій Братчук. Морська компонента – це ракетоносні катери та підводні човни, вони атакують «Калібрами». Але після успішних ударів ЗСУ їхні можливості обмежені – весь Чорноморський флот загнаний у Новоросійськ, зазначає Братчук.
«Якщо говорити про ті ж «Калібри», то їх випускають з порту Новоросійська. Наприклад, підводним човнам не потрібно навіть виходити з акваторії порту, вони роблять це безпосередньо з цієї локації. Що стосується надводних кораблів, то зараз ми також маємо приклади, коли Росія саме з порту Новоросійська здійснювала пуски. Останнього разу, на жаль, не скажу «останній», а саме крайній раз, – не виходячи навіть з акваторії. Розуміємо, чому – тому що Україна сьогодні фактично перекрила російським бойовим кораблям вихід у Чорне море і, відповідно, росіяни не ризикують виходити з цієї акваторії під час бойових дій», – каже Сергій Братчук.
Росія дуже часто запускає ракети з касетною бойовою частиноюСергій Братчук
На території самого анексованого Криму в російської армії є цілий арсенал ракетних пускових установок, наприклад, ОТРК «Іскандер-М».
«Ракети «Іскандер-М» відрізняються в тому числі бойовою частиною. Ви знаєте, що Росія дуже часто запускає ракети з касетною бойовою частиною. Для чого це – зрозуміло: накрити більшу площу ураження, щоб було більше загиблих і більше руйнувань унаслідок запуску такої ракети», – розповів Братчук.
Ще одна серйозна загроза – це береговий ракетний комплекс «Бастіон». Він озброєний надзвуковими протикорабельними ракетами «Онікс». Але з початку повномасштабної війни Росії проти України жоден «Онікс» не був запущений по кораблю, зазначає Сергій Братчук.
«А от для терористичних ударів, зокрема по південних територіях нашої держави, «Онікси» летіли. Це дуже дорога ракета, йдеться про мільйони доларів. Так от, ці «Онікси» запускають із Криму, відповідно, так само, як і «Циркони» – гіперзвукова ракета теж використовується комплексом «Бастіон»», – каже Сергій Братчук.
«Іскандер-М» і «Бастіон» – мобільні установки, вони не перебувають довго на одній позиції, тому їх складно відстежити та уразити, каже Братчук. Менше з тим, українським Силам оборони це вдається. Так, 4 вересня в ГУР МО України повідомили про успішну операцію підрозділу Group 13, який знищив один із «Бастіонів» на півострові.
Наші побратими спіймали цей «Бастіон» під час руху і знищили йогоСергій Братчук
«Це, звичайно, величезний успіх, адже це мінус, щонайменше, одна серйозна загроза для наших південних територій. «Бастіон» переміщується, як правило, вночі, як і всі, в принципі, російські ракетні комплекси. І було навіть ураження вночі влітку цього року. Тоді наші побратими спіймали цей «Бастіон» під час руху і знищили його, так само як пускову установку та, відповідно, ракети, які мали запускатися», – каже Сергій Братчук.
Ще одна загроза – комплекси С-300, С-400. Це елемент протиповітряної оборони Росії. Комплекси призначені для знищення повітряних цілей. Але росіяни їх модернізували, і тепер вони працюють за принципом «земля – земля», каже експерт. Але й вони стають ціллю української армії.
«Є достатньо уражень, хоча хочеться, щоб, звісно, було більше уражень саме таких пускових установок, які теж є мобільними та які ворог дуже часто використовує саме з території тимчасово окупованого Криму», – зазначив Сергій Братчук.
Братчук пояснює таке зосередження пускових ракетних установок у Криму географічним розташуванням півострова. Звідти до південних територій України дуже короткий час підльоту – до трьох хвилин.
Окрім цього, на півострові розташовані пускові майданчики для запуску «шахедів», а нещодавно з'явилася й нова загроза – російські морські безекіпажні катери.
Боротьба з таким набором засобів ураження – непросте завдання для ЗСУ, зазначає Сергій Братчук.
«Це знищення пускових установок, тобто на землі треба працювати. Сьогодні бачимо, що Сили оборони працюють. Звісно, що стосується, наприклад, комплексів, які використовують балістичне озброєння, йдеться про знищення, наприклад, РЛС – це очі будь-якої пускової установки, – ну і, власне, самої пускової установки, для того щоб неможливо було здійснювати пуск», – пояснює експерт.
«Що стосується, відповідно, тих же дронів, це знищення інфраструктури, це знищення складів, сховищ, відповідно, й удари максимально навіть не по пускових, тому що пускові можуть мобільно переміщуватися, а саме по тій інфраструктурі, яка допомагає здійснювати ці пуски. Це надзвичайно складна робота, тому що це треба знайти – буквально це полювання, і полювання непросте», – додав Сергій Братчук.
Військовослужбовець і політичний консультант Олександр Антонюк вважає, що кількість ударів по російській військовій інфраструктурі в Криму може зрости. За його словами, публічні заяви про майбутні операції українських сил зазвичай з'являються тоді, коли для їхньої реалізації вже проводиться необхідна підготовча робота.
«Я думаю, що коли ми вже анонсуємо такі речі, то однозначно у нас уже для їх здійснення є всі абсолютно підготовчі моменти. І я думаю, що те, що пан Мадяр зараз анонсує, стане реальністю буквально найближчим часом», – сказав Олександр Антонюк.
На думку Антонюка, демілітаризація окупованих Росією українських територій є одним зі стратегічних завдань українських Сил оборони. При цьому він говорить про необхідність розширення можливостей ураження військових об'єктів, зокрема на території Росії.
Потенційними цілями російських ракет стають не лише Київ, а й міста на півдні України – зокрема, Одеса та Миколаїв. Питання протидії таким ударам напряму пов'язане з можливостями української протиповітряної оборони. Одним із найвідоміших засобів залишається американська система ППО Patriot, однак Антонюк звертає увагу на обмежену кількість ракет-перехоплювачів, доступних на світовому ринку.
Нашим головним пріоритетом і ключовим завданням має бути створення власних засобів для придушення точок запускуОлександр Антонюк
Тому, вважає він, Україні необхідно розвивати не лише систему ППО, а й власні засоби ураження російських пускових установок і об'єктів зберігання ракет.
«Звідси висновок: нашим головним пріоритетом і ключовим завданням має бути створення власних засобів для придушення точок запуску. Що я маю на увазі? Це виробництво балістичних ракет, які дозволять одразу при виявленні пускових установок або місць зберігання завдавати ударів на ураження. Це буде набагато ефективніше, ніж розраховувати тільки на ту кількість ракет, яку ми маємо зараз або матимемо в майбутньому», – сказав Антонюк.
За його словами, поєднання засобів протиповітряної оборони та можливостей завдавати ударів по місцях запуску може знизити залежність України від обмеженої кількості американських ракет-перехоплювачів.
Експерт вважає, що виключно нарощувати ППО без розвитку засобів ураження пускових позицій буде складно з точки зору ресурсів.
«І як тільки ми вийдемо на це комплексне рішення, то, думаю, питання дефіцитності ракет-перехоплювачів відходитиме на другий план. Якщо керуватися виключно розбудовою системи ППО без системи ураження, то це буде завжди дорого й малоефективно», – зазначив він.
На цьому тлі окремого значення набуває питання української балістичної програми. Раніше представники української влади та оборонної галузі говорили про перспективи появи такого озброєння. У публічному просторі лунали різні терміни його можливого застосування.
Терор, який РФ влаштовує в Києві, тільки посилюватиметьсяОлександр Антонюк
Антонюк каже, що хотів би бачити виконання заявлених виробниками термінів, а не їхнє постійне перенесення.
«Мені б дуже не хотілося, щоб спікери, які обіцяли балістику на липень, потім зміщували публічні анонси на листопад, січень чи весну. Хотілося б, щоб відомі виробники з хорошими напрацюваннями, які брали на себе певні зобов'язання, все-таки дотримувалися окреслених графіків. Особливо зараз, коли з наближенням осені ми розуміємо: терор, який РФ влаштовує в Києві, тільки посилюватиметься», – сказав він.
Окреме питання – можливі цілі українських балістичних ракет після їх прийняття на озброєння та готовності до застосування. У публічних дискусіях серед потенційних об'єктів уже називали російські військові комплекси в Криму, Керченський міст, а також об'єкти в Московській області та безпосередньо в самій столиці РФ.
Антонюк вважає, що головним пріоритетом для України має стати саме Москва. Водночас Керченський міст, за його оцінкою, потребує занадто великої кількості боєприпасів для повного знищення, тому використання по ньому дороговартісної балістики може виявитися менш ефективним.
