В анексованому РФ Криму ФСБ масово викликає на «бесіди» представників наукових, цивільних та політичних кіл. За десятиліття в російських реаліях такі «запрошення» отримували чимало кримчан. Декому після цього довелося покинути Кримський півострів. Навіщо ці «бесіди» російським спецслужбам, про що на них говорять і які наслідки після цього можуть бути, розповідаємо в оновленому матеріалі Крим.Реалії.

«Кримчани стикаються з репресіями»

В Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини раніше оприлюднили зведену доповідь про права людини в Криму за десятиліття в російських реаліях. Серед головних тенденцій: впровадження в регіоні правової та судової системи РФ разом із репресивними практиками, репресії проти незгодних з російською анексією та тих, хто виступає проти офіційних наративів Росії, придушення вираження релігійних поглядів, власної культури та ідентичності.

«Громадяни Криму, які не згодні з російською окупаційною владою, часто стикалися з репресивними проявами, зокрема, залякуваннями, агресивними обшуками будинків, свавільними арештами та затриманнями, катуваннями або жорстоким поводженням, насильницькими зникненнями та судовими переслідуваннями, що створюють атмосферу загального страху та придушення будь-якого прояву незгоди», – йдеться в документі.

Затримання та допити кримчан у ФСБ регулярно згадуються у правозахисних звітах. У січні 2026 року в Кримськотатарському ресурсному центрі зафіксували чотири випадки подібних допитів, «опитувань» та «розмов». У 2025 році їх було 158, у 2024 – 109, а у 2023 – 186, підрахували в організації.

Нерідко подібні заходи застосовуються до представників наукових та дослідницьких кіл Криму. Часто це завершується арештами та кримінальним переслідуванням. Так, у російському ув’язненні у справі «українських диверсантів» майже десятиліття перебувають Дмитро Штибликов та Олексій Бессарабов – експерти українського аналітичного центру «Номос» у Севастополі, які досліджували теми національної безпеки та євроатлантичної інтеграції в Чорноморсько-Каспійському басейні.

У 2025 році за звинуваченням у «державній зраді» російські силовики затримали в Керчі морського біолога, представника України в Комісії з охорони морських живих ресурсів Антарктики (CCAMLR) Леоніда Пшеничнова.

Після анексії РФ Криму у 2014 році він не зміг покинути півострів за сімейними обставинами. Але продовжував працювати над дослідженнями Арктики, представляючи Україну.

Великий резонанс у Криму та за його межами викликало затримання у 2025 році Ленори Дюльбер – кримської політологині та соціологині, авторки та ведучої ток-шоу «Merkez» студії «Qaradeniz production». У неї спочатку провели обшук, а потім відвезли до кримського главку ФСБ у Сімферополі. Згодом кримчанку відпустили, провівши з нею «бесіду».

«Є спеціальна кімната для «бесід»

Надзвичайний і повноважний посол України в Туреччині, колишній політв'язень Наріман Джелял називає подібні факти «продовженням системного переслідування всіх, хто не мовчить і не приймає окупацію».

Коли був журналістом і представником Меджлісу кримськотатарського народу в Криму, Наріман Джелял також проходив через «бесіди» та допити у ФСБ.

«Будучи на допиті у справі Ільмі Умерова (заступника голови Меджлісу – КР) у ФСБ, нам прямо натякнули: «Забудьте таке поняття, як Меджліс кримськотатарського народу, і не здумайте себе з ним ідентифікувати. В іншому випадку нам доведеться порушувати кримінальні справи». Ну, ви розумієте, слідчі завжди намагаються здаватися добрими», – переповідав він суть таких заходів у 2016 році.

Згодом щодо Нарімана Джеляла російські силовики порушили кримінальну справу за звинуваченням у диверсії на газопроводі в Перевальному під Сімферополем, і він давав свідчення з мішком на голові.

Раніше через «бесіди» ФСБ проходили й інші представники кримської інтелігенції. Філолог української мови, біохімік, кандидат біологічних наук із Ялти, колишній співробітник Нікітського ботанічного саду Гурій Корнільєв вимушено отримав такий досвід після того, як відмовився від російського громадянства в Криму. З 2024 року він живе на материковій частині України, оскільки російська влада закрила йому шлях додому.

У 2017 році Гурію Корнільєву зателефонував на мобільний невідомий номер. Співрозмовник представився представником ФСБ і сказав, що кримчанин має приїхати на «бесіду». В іншому випадку його приведуть примусово. Не чекаючи такого сценарію, кримчанин приїхав до офісу ФСБ у Сімферополі. «Бесіда», за його словами, тривала дві години.

«Це була, як я розумію, спеціальна кімната, де проводять такі «бесіди». Спочатку розпитували, хто я за професією, де народився, хто мої батьки. Потім основна суть питань зводилася до одного: чому я досі не виїхав із Криму? Розпитували, з ким я спілкуюся, кого знаю, зокрема, з ялтинських есперантистів, до яких я мав стосунок. Питали, чи є у мене знайомі в Меджлісі кримських татар. Одне з питань було: чи підтримую я зв’язки зі звільненими з Нікітського ботанічного саду і як розцінюю їхнє звільнення? З цього можна було зрозуміти, чи існує така прихована спільнота звільнених. Періодично співробітнику ФСБ, який мене «інтерв'ював», телефонували, він виходив. Було враження, що за нашою бесідою стежили ззовні через відеокамеру», – розповів він Крим.Реалії.

За словами Гурія Корнільєва, представники ФСБ РФ від початку цікавилися кожним співробітником Нікітського ботанічного саду та їхньою позицією щодо російської анексії Криму 2014 року. Після цього було звільнено кількох людей, включно з тими, хто не взяв російський паспорт. При цьому керівництво Нікітського ботанічного саду публічно не заявляло про жодні перевірки ФСБ та звільнення співробітників.

«Силовиків цікавлять настрої, які не звучать уголос»

Під час «бесід» у ФСБ силовики, як правило, цікавляться настроями всередині кримського і, зокрема, кримськотатарського середовища, які «не завжди бувають публічними і не проговорюються вголос», заявив Крим.Реалії кримський правозахисник на умовах анонімності.

«Їх цікавлять зв’язки кримськотатарської діаспори за межами Криму, наскільки вони міцні і наскільки в принципі кримські татари за межами півострова здатні впливати на ситуацію та настрої в Криму. Ставиться багато різних питань. Не можна сказати, що силовики працюють за шаблоном. У кожному конкретному випадку відпрацьовуються, окрім загальних цілей, ще й вужчі прикладні завдання залежно від того, чим людина займається в Криму. З кожним із затриманих обговорювали питання, наскільки вони активно сприяють або, навпаки, протидіють інтеграції кримських татар у російські реалії Криму. Як вони позиціонують себе – як провідники цієї інтеграції чи як люди, які протестують і чинять опір цьому процесу. Такі затримання та «бесіди», зокрема, спрямовані на те, щоб прискорити процес інтеграції кримських татар у російське суспільство за допомогою тиску, залякування тощо», – стверджує наш співрозмовник.

Російське законодавство дає можливість затриманим не відповідати на запитання силовиків і не свідчити проти себе. Але не всі «бесіди» проходять у чистих слідчих кабінетах, і ніхто не знає, «де пролягає межа між «бесідою» та реальною кримінальною справою, ув’язненням», зазначає правозахисник.

Метою «бесід» у ФСБ не завжди є тиск на людей, а часто це спосіб збору потрібної їм інформації, вважає Гурій Корнільєв.

«Метою таких «бесід», мені здається, є не стільки тиск, скільки все ж таки збір інформації та вивчення тих, кого на них викликають. У психологічно складних умовах, які вони створюють, людина може проговоритися про щось. Можливо, у ФСБ є фахівці, які можуть вивчати людей за мімікою, людськими реакціями на запитання. За «бесідами ні про що», за абстрактними темами насправді може стояти прагнення отримати потрібну силовикам інформацію. Найбільше їх, звісно, цікавлять зв'язки та ваші можливі наміри, які вони можуть оцінити з розмов із вами», – вважає він.

«Сміливі стають мішенню»

Зіткнутися із силовою системою Росії в Криму сьогодні може кожен кримчанин, а особливо представники наукових та інтелектуальних кіл, зазначає народна депутатка України Таміла Ташева.

«У реаліях окупованого Криму кожен, хто досліджує правдиву історію, хто зберігає культуру та має сміливість говорити, автоматично стає мішенню для окупаційної адміністрації. Мета окупантів незмінна вже понад десять років: залякати, придушити волю кримськотатарського народу та витіснити корінний народ за межі рідного Криму. Вони намагаються знищити тих, хто є носієм інтелектуального потенціалу нації. Цей конвеєр репресій зупиниться лише тоді, коли російські окупанти остаточно і назавжди підуть з нашої землі», – заявляє вона.

Протягом десятиліття в російських реаліях у Криму спостерігається масовий відтік фахівців та молоді. Це визнає, зокрема, і підконтрольна Кремлю місцева влада. Не останню роль у цьому процесі відіграє «атмосфера диктатури» та примус до публічної підтримки путінського режиму, вважають експерти.

Влада РФ заперечує політичні репресії на Кримському півострові.