Серпень 2022 став місяцем, коли до Криму дійшла та війна, що почалася з російської анексії цього півострова в 2014 році. Перший вибух пролунав ще наприкінці липня у дворі штабу Чорноморського флоту, що стало приводом для скасування святкування Дня ВМФ Росії у Севастополі. Потім були уражені військовий аеродром у Новофедорівці, склад боєприпасів у Майському та підстанція в Азовському, очевидці чули звуки вибухів у районі військового аеродрому в Гвардійському Сімферопольського району. Увечері 18 серпня користувачі соціальних мереж у Криму почали публікувати відео, де видно спалахи, схожі на ППО, що спрацьовує – у Керчі та Севастополі.
Про те, що відбувається в Криму та якою в аспекті безпеки для кримчан може стати осінь 2022 року ведучий Крим.Реалії Сергій Мокрушин говорив із керівником проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком і головою Кримськотатарського ресурсного центру, членом Меджлісу кримськотатарського народу Ескендером Барієвим.
Це природні військові ціліПавло Лакійчук
«Це природні військові цілі. Це тилові об'єкти Збройних сил Росії, з яких завдають ракетно-бомбових ударів по території України, по наших містах і селах», – каже керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук про російські військові об'єкти, що постраждали у Криму в серпні цього року.
У Міноборони Росії говорили або про детонацію боєприпасів, або про диверсію, а у випадку із Севастополем та Керчю – про збиті українські безпілотники. Збройні сили України офіційно не заявляли про свою причетність до атак на об'єкти в Криму.
Як говорив Путін, операція йде успішно. Але характер її успішності визначає генерал ЗалужнийПавло Лакійчук
На думку Павла Лакійчука, останні події в Криму стали свідченням того, що українські війська можуть завдавати шкоди противнику на всю глибину його оперативного шикування. Експерт зазначає, що Крим – це оперативний тил російського південного угруповання сил, яке окупувало Херсонську та Запорізьку область України.
«Вже понад місяць наші українські військові «обрубують кінці», знищують склади боєприпасів, руйнують логістичні ланцюжки у тилу ворога. Як говорив Путін (президент Росії – КР), операція йде успішно. Але характер її успішності визначає генерал Залужний (головнокомандувач ЗСУ – КР)», – іронізує Лакійчук.
Чи може наступним об'єктом атаки ЗСУ стати міст через Керченську протоку? На думку експерта, протиповітряна оборона російських військ, що спрацювала в Криму, показує, що українські збройні сили перевіряють можливості російської ППО і шукають у ній прогалини.
Рано чи пізно Керченський міст піде за крейсером «Москва»Павло Лакійчук
«Рано чи пізно Керченський міст піде за крейсером «Москва». Хоча, зважаючи на ті потоки росіян, що ламанулися з Криму на історичну батьківщину, Керченський міст швидше обвалиться під їхньою вагою. Я розумію, що кримчан зараз хвилює політична складова, складова їхньої безпеки. Вони мають розуміти, що Крим – це не ізольована територія, а частина театру воєнних дій», – каже Лакійчук.
До чого потрібно готуватися кримчанам восени? Павло Лакійчук рекомендує по можливості триматися якнайдалі від місць розташування військових та адміністративних об'єктів. На його думку, військовий гарнізон у Криму, військова база або навіть севастопольський Будинок офіцерів флоту можуть зазнати ракетного або артилерійського удару та інших форм впливу.
«Обладнайте укриття самостійно. У підвалі. У крайньому випадку, всі знають правило двох стін: якщо у вашій квартирі є приміщення, відокремлене від зовнішніх стін як мінімум двома перегородками, там перебувайте під час повітряної тривоги. Зрозумійте, це не один день, це не разова акція. Це надовго», – радить Лакійчук кримчанам.
Як писали Крим.Реалії, у 2018 році депутат Державної думи від Криму Руслан Бальбек запевняв, що бомбосховища в Криму, які перебувають на балансі російської влади Криму, модернізують, а від будівництва нових об'єктів цивільного захисту в Криму відмовилися. «Нові об'єкти цивільної оборони ми не будуємо. Акцент робиться на лінію протиракетної оборони», – заявляв Бальбек. На той момент у Криму налічувалося близько двох тисяч об'єктів цивільної оборони.
Бомбосховища, що залишилися з радянських часів, вони теж не впорядковувалиЕскендер Барієв
«Справді, коли в Криму проводили інфраструктурне будівництво, то більше зводили модульні будинки, модульні школи. А будівництво об'єктів із бомбосховищами – це величезні фінансові витрати. А ми знаємо, наскільки корупційно збудовані інфраструктурні процеси. Бомбосховища, що залишилися з радянських часів, вони теж не впорядковували», – каже голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.
На його думку, російська влада не розраховувала на те, що Захід передасть Україні якісне високоточне обладнання, зокрема ракети.
Після вибухів у Криму Барієв зауважив, що риторика підконтрольної Росії влади та проросійських громадських активістів змінилася. За його словами, вони або намагаються повністю ігнорувати ці події, або зазначають, що вони становлять небезпеку для всіх.
«Вони переконалися, що стає небезпечно і для них, що, виявляється, «доблесна» російська армія та російська ППО не здатні їх захистити. Відповідно вони почали говорити про те, що від цих вибухів може постраждати мирне населення», – зазначає Барієв.
Тим часом російський глава Севастополя Михайло Развожаєв у своєму телеграм-каналі підтвердив інцидент у районі «Бельбека», але заявив, що «жодних пошкоджень немає» і «ніхто не постраждав». Развожаєв написав, що «в районі аеропорту Бельбек засобами ППО, за попередніми даними, було збито безпілотний літальний апарат».
Радник російського глави Криму Сергія Аксьонова (за документами – Аксенов) Олег Крючков, коментуючи численні публікації в соцмережах про вибухи в Керчі, заявив, що у місті «спрацювала система ППО».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
