Рік втрат. Як пандемія вдарила по Криму

Тисяча смертей, понад мільярд рублів економічних втрат кримського бюджету, криза на ринку праці. Так виглядає короткий опис результатів першого року життя в Криму в умовах пандемії коронавірусу. Втрати від неї спіткали практично всі галузі півострова, стверджує підконтрольна Росії місцева влада, оприлюднюючи оновлені підсумки року. Виходячи з цих показників, хвороба масово забирає життя кримчан і «косить» економіку.

Появу коронавірусу в Криму офіційно зареєстрували торік наприкінці березня. Захворювання, про яке на той момент було мало що відомо, кардинально змінило життя кримчан, запровадивши нові обмеження та правила. Вони серйозно вдарили по основних сферах кримської економіки. Місцеві чиновники визнали це лише через рік. Російський глава Криму Сергій Аксенов, який спочатку висловлювався про намір вирішити проблему «швидко», тепер називає пандемію «найсерйознішим випробуванням для Криму».

Жертви пандемії

До цього моменту в Криму виявлено майже 43 тисячі хворих на коронавірус, від якого загинули 1,3 тисячі осіб, повідомляють у Міністерстві охорони здоров'я підконтрольного Росії уряду Криму.

«Загалом Крим проходить випробування пандемією гідно. Багато в чому це заслуга медичних працівників. Вони справжні герої. Користуючись нагодою, хочу ще раз сказати нашим медикам найщиріші слова подяки та вдячності. Зокрема й військовим медикам, які в найскладніший момент оперативно розгорнули в Ялті та Сімферополі мобільні госпіталі», ‒ сказав Сергій Аксенов на засіданні підконтрольного Росії кримського парламенту 21 травня.

Говорячи про «гідне проходження випробування пандемією», російський глава Криму не згадав про багато скандальних і трагічних моментів. Так, від коронавірусу та його наслідків упродовж року помирали як кримчани старшого віку, так і діти.

Найгучніший скандал у Криму стався наприкінці минулого року, коли в Судаку в розпал пандемії померла від пневмонії дворічна Аміна Османова, батьки якої тривалий час домагалися медичної допомоги для дитини.

Також упродовж року раз у раз виникали історії, коли кримчан зі складними симптомами відмовлялися госпіталізувати, посилаючись на нестачу місць. Жертвами такої ситуації стали сімферополець Руслан Москвін та вчителька сімферопольської гімназії №1 Світлана Хімич, які померли, не дочекавшись госпіталізації.

Після хвилі обурення кримчан з цього приводу свою посаду втратив підконтрольний Москві міністр охорони здоров'я Криму Ігор Чемоданов. А на півострові силами російських військових почали розгортати додаткові мобільні госпіталі для хворих на коронавірус.

Скандали з медиками

«Стимулювальні й додаткові виплати на загальну суму понад 1 мільярд 360 мільйонів рублів отримали за підсумками року 11,1 тисячі медичних працівників. Більше ніж 500 мільйонів було виплачено з регіонального бюджету. Виплати від Фонду соціального страхування Криму в розмірі понад 300 мільйонів рублів за підсумками року отримали понад дев'ять тисяч медичних та інших працівників, які надають медичну допомогу пацієнтам з коронавірусом. Співробітникам установ стаціонарного соціального обслуговування також виплачені стимулювальні з коштів федерального бюджету на загальну суму близько 163 мільйонів рублів», ‒ повідомив Сергій Аксенов.

Заява Сергія Аксенова про доплати медикам теж потребує уточнення. Співробітникам спеціальних «ковідних» госпіталів, створених на базі кількох лікарень півострова, російська влада дійсно обіцяла доплати за роботу в умовах підвищеної небезпеки. Однак медикам доводилося з боєм «вибивати» їх, вдаючись до допомоги журналістів та активістів.

Скарги на невиплату доплат виникали торік у Феодосії, Ялті, Керчі та Сімферополі.

Представники адміністрацій цих медустанов спілкуватися з журналістами відмовлялися.

Минулої осені в ситуацію втрутилася російська прокуратура Криму, і це дозволило відшкодувати медикам недоотримані виплати.

Збитки: постраждала ФЦП

«Пандемія завдала серйозного удару економіці Криму. Найбільше постраждали транспортна галузь, сфери туризму, торгівлі, малий та середній бізнес. Як наслідок, скоротилися власні прибутки регіонального бюджету. Втрати компенсовані федеральними коштами у вигляді дотації на підтримку заходів щодо збалансованості бюджету та надходженнями від курортного сезону. На реалізацію основних проєктів і програм ситуація з коронавірусом серйозно не вплинула», ‒ стверджує російський глава Криму.

Про те, що пандемія коронавірусу істотно позначилася на реалізації російських державних програм на півострові, раніше говорив спікер підконтрольного Кремлю парламенту Криму Володимир Константинов. Зокрема, за його словами, дефіцит робочої сили через пандемію не дає можливості вчасно завершити об'єкти, що будуються.

«На ринку праці склалася катастрофічна ситуація в Криму ‒ у нас дефіцит робочої сили, за попередньою інформацією експертів, близько 10 тисяч. Цих людей неможливо привезти через пандемію, обмежень багато як у регіонах, так і в нас», ‒ пояснював він.

Це, у свою чергу, створює проблеми для реалізації Федеральної цільової програми соціально-економічного розвитку Криму. Наприкінці минулого року склалася непроста ситуація, оскільки реалізація федеральних програм у Криму супроводжувалася дефіцитом робочих рук і невиплатою зарплат.

Ринок праці: безробіття й напружена конкуренція

«Пандемія мала серйозний негативний вплив на соціальну сферу, перш за все, на ринок праці. Рівень зареєстрованого безробіття порівняно з аналогічним періодом 2019 року збільшився удев'ятеро і склав 5,2%. Кількість зареєстрованих безробітних зросла у 10 разів і перевищила 48 тисяч осіб. Зауважу, що це пов'язано ще і з тим, що громадяни, які з різних причин не реєструвалися у центрах зайнятості, тепер це зробили», ‒ сказав Сергій Аксенов на парламентській сесії.

Це дійсно так. Через обмежувальні заходи, запроваджені у Криму у зв'язку з пандемією коронавірусу, багато кримчан втратили роботу. Хоча місцева влада визнала це лише через рік.

За їхніми повідомленнями, упродовж 2020 року безробіття на півострові зросло удев'ятеро: з 5,2 тисячі осіб, які перебували на обліку на 1 січня 2020 року, до 48 тисяч ‒ станом на 1 січня 2021 року.

Зросла за цей час і напруженість на ринку праці: на одну вакансію припадало чотири претенденти.

Для зниження напруженості на ринку праці, за словами Аксенова, роботодавцям надані субсидії на щомісячне відшкодування частини витрат «на оплату праці та організацію тимчасової зайнятості для майже 4,5 тисячі працівників, які перебувають під ризиком звільнення». У другому півріччі минулого року рівень загального безробіття, за словами Сергія Аксенова, скоротився на 0,4%.

«Нові можливості»

Як одну з галузей, яка в умовах пандемії коронавірусу отримала «нові можливості», Сергій Аксенов називає туристичну.

«Пандемія створила не тільки нові проблеми, а й нові можливості. Яскравий приклад ‒ курортна галузь. Незважаючи на пізній старт курортного сезону, в Криму за підсумками року відпочили понад 6,3 мільйона туристів (перевірити цю статистику неможливо, оскільки невідомо, за якою методикою російська влада Криму підраховує кількість туристів і наскільки вона відповідає реаліям ‒ КР). Межі сезону суттєво розширені. Середнє завантаження об'єктів розміщення в липні-серпні склало більше ніж 80%, у низці об'єктів ‒ більше ніж 95%. Податкові надходження до бюджету від галузі туризму перевищили 3,8 мільярда рублів. Це на 2,5% більше, ніж у 2019 році», ‒ стверджує він.

Торік кримські курорти дійсно користувалися популярністю у російських туристів, оскільки більшість країн запровадили обмеження на відвідування своїх територій для відпочивальників.

Цього року кримському туризму сприяє припинення російською владою авіасполучення з Туреччиною і Танзанією. Це спровокувало збільшення вартості відпочинку в Криму на 30%.

Водночас до кримського сервісу, як і раніше, у багатьох залишаються запитання. Перший заступник голови департаменту праці та соцзахисту населення уряду Москви Олександра Александрова у травні з'їздила на відпочинок до кримського п'ятизіркового бутик-готелю й публічно жахнулася місцевому сервісу. Її розповідь про це облетіла всі російські ЗМІ.

У ній поки не згадані інші виклики, що стоять перед курортним сезоном цього року.