Крим після дощів: чи наповнилися водосховища?

Після рясних опадів, що випали на півострові в червні та на початку липня, заповнилися чотири кримських водосховища. Так, за повідомленнями голови російського Держкомводгоспу Криму Ігоря Вайля, на 100% заповнене Аянське, на 83,5% ‒ Загірське, на 96,7% ‒ Щасливенське, на 83,5% ‒ Кутузівське водосховище.

За інформацією Вайля, інші водосховища, незважаючи на рясні опади, заповнені менше ніж наполовину, а в середньому за добу Крим споживає 300 тисяч кубометрів води. На цій підставі російський віцепрем'єр Марат Хуснуллін оголосив, що накопичених запасів води вистачить на потреби півострова мінімум на півтора року. Раніше уряд Росії запланував виділити близько 5 мільярдів рублів на ліквідацію втрат у кримських мережах водопостачання та інші заходи щодо економії води. Про те, наскільки аномальні дощі пом'якшили водну кризу в Криму та що ще потрібно для її подолання, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Спеціаліст геоінформаційних систем Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон розповів Крим.Реалії, що, судячи з супутникових знімків, за останній місяць поступово наповнилися всі кримські водосховища.

‒ Вони збільшуються у своєму обсязі, площа дзеркала теж збільшується. Особливо це стосується тих водосховищ, що розташовані біля Кримських гір. Решта, на сході півострова, наповнюються значно повільніше, оскільки в них просто менше джерел наповнення. Близьке до максимального обсягу Чорноріченське водосховище ‒ найбільше за обсягом у Криму. Водосховища в гірському Криму також близькі за наповнюваністю до 100%, а ті, що живлять Ялту, практично досягли цієї позначки. Найбільш негативна швидкість наповнення спостерігається в таких водоймищах, як Сімферопольське, де співвідношення наповнюваності до площі становить близько 50%, Баланівське ‒ менше ніж 50%, Тайганське ‒ близько 25-30%, сюди просто не йде приплив з Білогірського. Ситуація покращилася, і говорити про уникнення водної кризи можна, але із застереженням.

Сергій Гапон вказує на те, що Крим, як і раніше, дуже залежить від природних факторів, тобто від кількості атмосферних опадів.

‒ Попереду друга половина літа. Якщо ситуація з опадами повернеться до свого попереднього стану посухи упродовж декількох місяців, то ми знову побачимо нестачу води у більшості водосховищ. Якщо опади продовжать іти в нормальній кількості, то до кінця літа ситуація буде достатньо стабільною для більшої частини Криму. Що стосується сходу, заходу та півночі Криму, води для цієї частини півострова як не вистачало, так і не буде вистачати. Раніше, коли рівень у водосховищах падав, існувала можливість резервно їх наповнити з Північно-Кримського каналу й безпосередньо подавати дніпровську воду населенню. Зараз ситуація небезпечна тим, що в разі чого воду для деяких регіонів Криму брати просто нізвідки. Жителів півострова рятують підземні горизонти, і такої води ще буде вистачати на певний час: від декількох місяців до декількох років максимум.

Активіст з Алушти Павло Степанченко зазначає, що після повені у Великій Ялті якість води залишає бажати кращого, а деякі будинки досі залишаються без водопостачання.

‒ Загалом після повені перший тиждень, десять днів взагалі все було сумно: жовта, руда вода текла повсюди. Її не можна було використовувати ні для посудомийок, ні для пральних машин. У міру можливості ці проблеми усунули. Зараз вода є, її дають безперебійно, якість краща, але пити її ще не рекомендується: 50 на 50, хто вживає, хто ні. Особисто я готую, але не п'ю. Набираєш стакан ‒ на вигляд чиста, але коли набираєш ванну ‒ видно, що вода непрозора й має жовтий відтінок. Але ось, припустімо, у моїх знайомих, які живуть у приватному секторі, водозабір на Уч-Коші був зруйнований, туди потрапили пісок і каміння, й у підсумку води в них немає взагалі вже два тижні.

Тим часом колишній голова Рескомітету Криму з водогосподарського будівництва Олександр Лієв вважає, що на побутові потреби кримчан води буде достатньо, але тільки якщо Росія піде на масштабні вкладення в місцеву інфраструктуру.

‒ Приблизно раз на 8-10 років гострота водної проблеми стає такою, як це було торік, але загалом води в Криму досить для питних і житлово-комунальних потреб ‒ це майже 200 мільйонів кубометрів. Цей ресурс на території півострова є, навіть трохи більше. Проблема в тому, що в мережах водопостачання величезні втрати: їх треба буде відремонтувати й вирішити питання з перекиданням ‒ і тоді, у принципі, проблеми з питною водою в Криму не буде. Ціна цього питання ‒ лише мільярд доларів. Це не такі великі гроші для окупантів, просто потрібно забрати бюджет Брянської області й направити його на латання мереж у Криму. Тобто ми маємо дві статті витрат: раціональне використання води та її перекидання. Однак при цьому рівень бюджетів міст Криму досить сильно зменшився, і тому вони не можуть дозволити собі навіть ремонт мереж.

На думку Олександра Лієва, проблеми з доступом до питної води поки залишаться актуальними для деяких степових та сільських районів Криму.

‒ Є з десяток населених пунктів у Криму, які сьогодні мають ті самі труднощі, що й у 2013 році. У решти населення підстав для проблем з питною водою немає, і якщо вони виникають, люди мають вимагати від окупаційної влади негайного вирішення та компенсації незручностей. Інша справа з водою для виробництва ‒ не обов'язково промислового, а, наприклад, для вирощування помідорів, баштанних та інших культур, які є традиційними для Криму. Тут проблема є, і вона в степових районах буде особливо гострою. Рік буде спекотним, і полив однаково знадобиться, але з цією водою дійсно виникнуть проблеми. В умовах сьогоднішнього Криму меліорація заборонена, тому що використання питної води на ці цілі спричинить її дефіцит.

Раніше генеральний директор підприємства «Вода Криму» Максим Новик повідомляв, що комплексний план з водозабезпечення Криму на 2022 рік передбачає заміну 30 кілометрів водогінних мереж у Сімферополі. У Мінбуді Росії повідомляли, що хочуть провести аудит мереж водопостачання в Криму.

(Текст підготував Владислав Ленцев)