Доступність посилання

ТОП новини

Російська ВЕЗ у Криму не стала інструментом економічного прориву


Колаж

Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії

Комітет з економічної політики, промисловості та розвитку підприємництва російського парламенту Криму розглянув питання щодо ефективності функціонування торік вільної економічної зони у Криму.

Учасники засідання у представленому аналізі прикрашали ситуацію, оперували лише вигідними показниками, але й цей стандартний прийом не зміг приховати істину – ВЕЗ (вільна економічна зона) у Криму не дала того ефекту, на який розраховувала влада, і не стала інструментом економічного прориву, хоча саме це ставилося їй у завдання. При цьому кримська влада часто маніпулятивно використовує ВЕЗ як «візитівку» для демонстрації уявного економічного добробуту Криму. Хоча останнім часом це стає все важче.

Хоч метою російської ВЕЗ було завдання залучити до Криму іноземні підприємства та інвестиції, цього не сталося

Хоч метою російської ВЕЗ було завдання залучити до Криму іноземні підприємства та інвестиції, цього не сталося. Досі 93% її учасників – це російські малопотужні компанії, не здатні створити економічної погоди. І хоча заступник міністра економічного розвитку Криму Роман Хітущенко заявив, що в рамках ВЕЗ реалізується понад 1370 інвестиційних проєктів, а заявлений мінімальний обсяг вкладень становить близько 150 млрд рублів, це все на папері, загальної економічної ситуації не змінює. Багато підприємств зареєстровані, але не працюють, а вкладення лише потенційно задекларовані. Навіть за офіційними звітами в 2021 році інвестиції склали лише 16,6 млрд рублів, у тому числі капвкладення – 7 млрд рублів. Як бачимо – це крапля у морі порівняно з деклараціями.

Стала звичною і плинність учасників ВЕЗ. Торік цей статус набули лише 109 суб'єктів господарювання, але 83 підприємства його втратили. Чисельний приріст лише 26 компаній протягом року свідчить про явну непопулярність ВЕЗ. І це при тому, що в діяльності міністерства переважає бажання всіма силами наростити і кількість учасників ВЕЗ, і суми інвестицій, що декларуються ними, для чого його перевіряльники спеціально заплющують очі на багато недоліків. «Розірвання договору для нас не самоціль. За наявності можливості учаснику ВЕЗ надається право самому усунути допущені порушення», – цитують «Крымские известия» Романа Хітущенка.

За стільки років усе ще залишається надто вузькою кількість галузей, де працюють учасники ВЕЗ – це переважно готельні господарства, сфера розваг, аграрний сектор, в якому поки що є значні преференції від російського федерального бюджету, гранти та субсидії. В інших галузях економіки, навіть за преференцій та в умовах ВЕЗ, бізнесмени не ризикують відкривати підприємства.

Загалом у послабленні російської ВЕЗ у Криму відіграло роль і закриття української ВЕЗ, що пояснюється небажанням України надавати економічне сприяння російській владі, яка забрала Крим. Таким чином, кримському міністерству довелося виключити з переліку багато українських підприємств, які намагалися брати участь у двох зонах одночасно.

І тепер, щоб активніше залучити підприємців у ВЕЗ у 2022 році, російський федеральний бюджет став компенсувати банкам різницю між ринковою та пільговою ставками відсотків за кредитами учасникам ВЕЗ. Але ця преференція виявилася настільки скупою, що не здатна підвищити популярність ВЕЗ – йдеться лише про підприємців, які працюють у пріоритетних для економіки Криму галузях та за умови, що загальний обсяг капітальних вкладень у рамках інвестпроєкту становить не менше 30 млн рублів. А таких компаній дуже мало, тому загальну ситуацію нова пільга змінити не в змозі. Більше того, з 10 січня набули чинності зміни до федерального законодавства, відповідно до яких окремі вимоги до інвесторів ще ускладнюються, але при цьому додано можливість реалізовувати проєкти в Криму та Севастополі без створення юридичних осіб. У Москві сподіваються, що цей захід дозволить потенційним інвесторам уникати санкцій.

Треба сказати, що всі останні роки кримська влада займається не так розвитком, як пригніченням малого та середнього бізнесу, а тому ВЕЗ йому вже мало здатна допомогти. Наприклад, за даними аналізу кримського бізнесу за 2014-2021 роки моніторингової групи BlackSeaNews та «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень», «у 2014-2020 роках у Криму відбувався процес експансії російського бізнесу до прибуткових сегментів економіки на території півострова»: «Кримські підприємці з багаторічним досвідом ведення бізнесу свідчать, що малий бізнес у Криму зіткнувся із багаторазовим зростанням паперової звітності, безліччю перевірок і безжальною системою великих штрафів навіть за найменші порушення. Зміна після окупації категорії туристів з Росії з багатої на бюджетну призвела до кардинального скорочення малого бізнесу у сфері курортного сервісу (цією діяльністю як сезонною до окупації займалося близько 21% дорослого населення, у тому числі: 9% – у сільських районах, 16% – у промислових районах, 32% – у курортних регіонах, загалом – понад 350 тис. осіб). Тепер же ця головна кримська галузь малого бізнесу не має перспектив».

За прогнозами авторів дослідження, знищення малого бізнесу в Криму триватиме: «Досвід восьми років окупації Криму показав, що підприємницька активність, вільне мислення, незалежна свідомість є антагоністичною до існуючої в сучасній Росії моделі відносин».

Усе це, в тому числі кадрові чистки, як наприклад, у Євпаторії, коли було репресовано поспіль кілька глав регіону, привели ситуацію до катастрофічної. Щоб врятувати Євпаторію, днями у місті провели виїзне засідання російського уряду Криму. Влада Криму зобов'язала міністерство курортів та міськраду Євпаторії драконівськими перевірками «навести лад» на пляжах міста. Головну увагу звертають на те, щоб «вивести з-під чорного прапора власників маломірних суден та інших човників, яликів, скутерів», оскільки, за словами російського глави Криму Сергія Аксьонова (за документами Аксенов – ред.), до 90% водних екскурсій у Криму здійснюються без дозвільних документів. Таким чином, чиновники сподіваються, що легалізація перевезень дозволить забезпечити надходження податків до бюджету, що страждає від нестачі коштів.

Росія не бачить головних причин відставання економіки, наполягає на перевірках і покараннях

Отже, Росія не бачить головних причин відставання економіки, наполягає на перевірках і покараннях. При цьому уряд Росії продовжує заливати регіон грошима, що не підвищує ефективність розвитку. Наприклад, Сергій Аксьонов під час наради заявив, що у 2023-2024 роках місто отримає понад 5 млрд рублів на розвиток інфраструктури, у 2022 році 371 млн рублів на дорожнє будівництво. Не секрет, що «грошовий дощ» призводить лише до корупції. Так, у місті через корупційні ситуації стався зрив термінів реконструкції набережної імені Терешкової, але на неї знову виділяють гроші, ставлять завдання до 1 квітня відновити роботи.

На думку аналітиків «Асоціації реінтеграції Криму», системна деградація курортної сфери Євпаторії відповідає не інтересам кримчан і курортників, у тому числі тих, хто потребує лікування, а йде на користь начальства з Москви. Вони пишуть, що забудова Мойнакського парку в Євпаторії, який був до анексії Криму «легенями» курортного кримського міста, «відбулася у приватних комерційних інтересах спікера Ради Федерації Валентини Матвієнко, супроводжується освоєнням коштів «федеральної цільової програми» на будівництво нібито «реабілітаційного центру», на місці знищеної за час окупації грязелікарні «Мойнаки» та санаторію «Батьківщина» для дітей із хворобами дихальних шляхів і нервової системи».

За словами авторів дослідження, «украдений у Міністерства охорони здоров'я України дитячий санаторій «Ювілейний» у 2017 році був безоплатно переданий владі російської республіки Башкортостан, яка включила цей об'єкт до акціонерного товариства «Санаторій «Янган-Тау».

Озеро Мойнаки, Крим, липень 2021 року
Озеро Мойнаки, Крим, липень 2021 року

Як повідомляється, при цьому чиновники анонсували інвестиції у ремонт «Ювілейного» у розмірі не менше 300 мільйонів рублів, але поступово обіцяні суми вкладень зросли до 3,7 мільярда рублів. При цьому паркова зона «Ювілейного» виходить на озеро Мойнаки та складає, разом із описаними парками грязелікарні та «Батьківщини», єдину зелену територію курорту. Автори дослідження зазначають, що до 2014 року «Ювілейний» перебував «у справді непоганому матеріальному стані», обіцяні мільярди з Башкортостану санаторію так і не надійшли, а освоєння коштів, виділених на ремонт «Ювілейного», призвело до остаточного руйнування «відремонтованих» будинків.

Глава Башкортостану у 2019 році, пишуть автори дослідження, публічно обурювався як зникненням виділених будматеріалів, так і поведінкою директора «Ювілейного» Ріната Галімова, який витратив значну частину виділених «республікою» коштів на свої перельоти між Казанню та Сімферополем.

І це лише маленький штрих управлінського «мистецтва» російської влади в економіці Криму. Зрозуміло, що вільна економічна зона використовувалася ними насамперед для імітації бурхливої діяльності, прикриття глибинних зловживань у галузях економіки та створення нібито благополучної вітрини російського Криму. Але... не вийшло.

Микола Семена, кримський кореспондент, оглядач Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Микола Семена

    Кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Шевченка в 1976 році, в українській журналістиці – понад 50 років. Працював у ЗМІ Чернігівської, Запорізької областей, більше ніж 30 років – журналістом у Криму. Співпрацював з журналами «Известия» (радянський період), «Дзеркало Тижня», «День», багатьма журналами. Автор книги про Мустафу Джемілєва «Людина, яка перемогла сталінізм». З квітня 2014 року до квітня 2016 року – оглядач Крим.Реалії. Зазнавав переслідувань з боку ФСБ Росії. У 2017 році був засуджений російським кримським судом до 2,5 років позбавлення волі умовно із забороною публічної діяльності на 2 роки. Європарламент, органи влади України, російські правозахисні організації «Меморіал», «Агора» і тридцять правозахисних організацій у Європі визнали «справу Семени» політично мотивованою. Автор книги «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму в 2014-2016 рр.», перекладеної в 2018 році англійською мовою. Член НСЖУ з 1988 року, Заслужений журналіст України, член Українського пен-центру, лауреат Національної премії імені Ігоря Лубченка, лауреат премії імені Павла Шеремета Форуму громадянського суспільства країн Східного партнерства. Нагороджений орденом «За мужність» премії «За журналістику як вчинок» Фонду ім. Сахарова (Росія), відзнаками Верховної Ради України, Президента України. У лютому 2020 виїхав з окупованого Криму і відновив співпрацю з Крим.Реалії.

XS
SM
MD
LG