Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі розпочав розгляд у справі України проти Росії. Йдеться про системне порушення прав людини в анексованому Росією Криму. Ще 2020 року суд визнав цю справу прийнятною до розгляду. Через повномасштабну збройну агресію проти України, в березні 2022 року Росію виключили з Ради Європи. У вересні вона перестала бути учасницею Європейської конвенції з прав людини. Хоча це не знімає з неї зобов'язань щодо відповідальності за дії, вчинені до її виключення з Ради Європи, російські представники перестали контактувати з ЄСПЛ.
Про просування у цій справі, яким може бути рішення та як змусити Росію його виконати ведучий Сергій Мокрушин говорив з уповноваженою у справах ЄСПЛ від України Маргаритою Сокоренко та доктором юридичних наук, експертом Асоціації реінтеграції Криму Борисом Бабіним.
Справа, слухання якої розпочалося 13 грудня, базується на скаргах, надісланих до суду в 2014, 2015 і 2018 роках. Україна наполягає на тому, що Росія з 27 лютого 2014 року здійснює фізичний контроль над Кримом, і відтоді на півострові існує системна адміністративна практика порушень прав людини (на життя, свободу та безпеку, свободу віросповідання, освіту), а також жорстоке поводження і тортури. Слухання відбулись без участі Росії.
Через бойкот Москви, слухання провели швидше ніж зазвичай. Це зайняло близько двох годин, каже уповноважена у справах ЄСПЛ від України Маргарита Сокоренко.
«Ми представляли позицію України щодо порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях АР Крим і Севастополя з 2014 року, з початку окупації. Потім ми відповідали на запитання суддів ЄСПЛ. Хотілося б почути та побачити опонента – російську делегацію, почути їхню позицію. Але вони не з'явилися, напевно, думаючи, що це допоможе їм уникнути відповідальності», – розповіла в ефірі Радіо Крим.Реалії Маргарита Сокоренко.
Росія надала свою письмову позицію у цій справі ще до її виключення з Ради Європи. Вона зводиться до того, що на території анексованого Криму права людини нібито дотримуються та порушень немає.
«Ми все це спростовували як на попередньому, письмовому етапі, представляючи свою позицію та контраргументи на позицію російської сторони, так і продемонстрували під час слухань, що відбулися в середу цього тижня», – розповіла Маргарита Сокоренко.
За її словами, у справі є терабайти інформації щодо порушення прав людини в анексованому Криму. Її роками збирали представники державних органів, громадські організації та правозахисники.
Це цілеспрямована політика РФ на окупованій територіїМаргарита Сокоренко
«Наша мета – довести, що на окупованих територіях відбуваються не просто якісь індивідуальні випадки порушення прав людини, а що це цілеспрямована політика РФ на окупованій території стосовно тих людей, які не підтримують Росію, не підтримують політику Росії на захоплених територіях», – каже Маргарита Сокоренко.
Україна просить ЄСПЛ визнати Росію відповідальною за порушення прав людини. Рішення щодо міждержавного позову дозволить індивідуальним позивачам у Європейському суді проти Росії вимагати сатисфакцій.
«Нам треба побачити рішення, по суті. Які висновки будуть щодо кожної нашої скарги. А це майже всі статті Конвенції із захисту основоположних свобод. І після рішення працюватимемо над заявою вимог щодо справедливої сатисфакції на користь потерпілих», – зазначила Сокоренко.
Вона вважає, що необхідно працювати над механізмом виконання рішення ЄСПЛ. Адже Росія, навіть коли була членом Ради Європи, спеціально не виконувала низку рішень.
«Згадую кейс «Грузія проти Росії», де Грузія виграла міждержавний позов та Європейський суд присудив, зокрема, і сатисфакцію для постраждалих сторін. Це сталося в 2021 році, до виключення Росії з Ради Європи, але РФ вигадувала різні причини, щоб не виконувати добровільно це рішення, не виплачувати людям компенсації. І це буде наступний етап нашої роботи», – розповіла Маргарита Сокоренко.
Російська Федерація з 2022 року не є стороною Європейської конвенції з прав людини. У країні навіть ухвалили закон про невиконання рішень ЄСПЛ, ухвалених після 15 березня 2022 року. Російське керівництво аргументувало це тим, що ухвалюються нібито політизовані рішення, а судова система Росії може задовольнити всі потреби росіян. Водночас, Росія намагається й надалі використовувати механізми ЄСПЛ у своїх цілях. Так, підконтрольні Росії керівники кримських музеїв повідомляють, що до ЄСПЛ скеровано скаргу на повернення «Скіфського золота» з Нідерландів до Києва, а не до Криму. Україна давно спостерігає таку тактику Росії і готова до неї, зазначила Сокоренко.
До 2021 року Росія у міжнародних судах використовуваала тактику затягування, розповідає експерт Асоціації реінтеграції Криму Борис Бабін. І у справах, які ініціювала українська держава, і в індивідуальних позовах.
«Вони (росіяни) сподівалися, що в Україні рано чи пізно зміниться влада на ту, яка відкличе ці позови. Вони на це покладали великі надії та шантажували Україну цими питаннями. По-друге, вони сподівалися, що ці проблеми з часом європейським співтовариством сприйматимуться як де-факто неправомірні, проте такі, що приймаються всіма як форма реальності. Звісно, ці плани завершилися нічим», – каже Борис Бабін.
Після повномасштабного вторгнення в Україну Росія повністю припинила всю комунікацію з ЄСПЛ.
Росіяни звели спілкування з Радою Європи до відправлення нот, що нагадують потік свідомості від КисельоваБорис Бабін
«Фактично вони (росіяни) звели спілкування з Радою Європи до відправлення нот, що нагадують потік свідомості від Кисельова (російський телеведучий – КР). За таких умов у Європейському суді та Раді Європи виникла проблема. Для них така ситуація зухвалої та неправомірної поведінки була вперше. І для них головним було щось зробити з цим і вийти на продовження проваджень. Європейська Рада та Рада Європи і Кабінет міністрів Ради Європи вирішили, що, незважаючи на таку поведінку Росії, справи розглядатимуть і далі», – каже Борис Бабін.
Водночас, зазначає експерт, Російська Федерація використовуватиме механізми європейського правосуддя, але не сама. Не виключається, що за неї це робитимуть «її маріонетки – фізичні та юридичні особи», каже Бабін.
Однак сам факт, що ЄСПЛ прийняв до розгляду позов України до Росії у «кримській справі», вже свідчить, що Європейський суд «визнав окупацію Криму з лютого 2014 року та порушення прав людини на півострові», упевнений Бабін.
«Рішення, швидше за все, буде за рік-півтора. Нині вже нічого не завадить винести це рішення. Далі інтрига буде в тому, чи це рішення буде до чи після рішень у індивідуальних справах. Європейський суд веде активну комунікацію з багатьох конкретних справ у Криму. Очікуються й індивідуальні рішення. Питання у тому, що буде раніше», – каже експерт.
Наразі примусити Росію до виконання судових рішень неможливо і всі це розуміють, каже Борис Бабін. Єдиний шлях змусити Росію виконувати міжнародне право – це її поразка у збройному конфлікті. А це означає, що забезпечити міжнародне право у Криму можна буде лише після його звільнення, зазначає юрист.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
