Колишній прем'єр Криму, ексголова Севастопольської міськадміністрації, член виконкому Федерації футболу Криму Сергій Куніцин у квітні цього року був призначений позаштатним радником керівника Офісу президента України Андрія Єрмака. На своїй посаді він планує давати рекомендації, що стосуються питань, пов'язаних з учасниками бойових дій на Донбасі, а також деокупації Криму.
Хто формує кримський порядок денний в Офісі президента України? Коли буде створена робоча група для вирішення проблем кримськотатарського народу та хто увійде до її складу? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії говорили з Сергієм Куніциним.
‒ Ви перебуваєте на посаді радника керівника Офісу президента вже понад місяць. У вас є люди в підпорядкуванні чи ви самі?
‒ По-перше, я радник на громадських засадах, я не перебуваю в штаті. У мене ніяких співробітників немає, і зарплату я там не отримую.
‒ Як ви увійшли в оточення голови Офісу президента?
‒ Борис Єрмак, батько Андрія Єрмака, під час війни в Афганістані чотири роки працював у посольстві Радянського Союзу в республіці Афганістан, навіть тоді, коли війська звідти вийшли. І ми з ним були знайомі ще на початку 90-их, в епоху становлення державності України. Він – кадровий дипломат і дуже шанобливо ставиться до ветеранів Афганістану. Через наше з ним знайомство і виникло спілкування з Андрієм Борисовичем Єрмаком із тим, щоб мій досвід використовувати на користь України.
‒ Працюючи радником голови Офісу, ви певним чином формуєте політику щодо Криму?
‒ Не зовсім так. Після зустрічі президента з кримськими татарами, в якій я брав участь, деякі засоби масової інформації повідомили, що я радник щодо Криму. Це насправді не так, я просто позаштатний радник голови Офісу. Головний напрямок, яким я займаюся, ‒ це створення Ради ветеранів, учасників бойових дій, сімей загиблих, інвалідів і зниклих безвісти при президенті України. І мої зусилля спрямовані на те, щоб займатися цим напрямком, тому що в Україні сьогодні вже понад 550 тисяч учасників бойових дій. Це й ті, хто воював в Афганістані, і ті, хто виконував миротворчі місії, й Ірак, і Ліберія, і Югославія, і, звісно ж, АТО на Донбасі. Приблизно 10 тисяч сімей загиблих вже в Україні. І головне завдання – щоб була створена консультативна рада при президенті, яка як експертний орган допомагатиме займатися цією складною категорією людей.
Крим не був якимось виділеним напрямком
Крим не був якимось виділеним напрямком. Безумовно, коли ми з Андрієм Борисовичем спілкувалися, то говорили і про Крим, і про Севастополь, і про Донбас з урахуванням того, що я стільки років керував Кримом і Севастополем, і був народним депутатом.
‒ Ви були в Криму під час окупації, саме в період окупації вас і призначили представником президента України в Криму. Ви даєте якісь поради голові Офісу саме щодо Криму?
‒ Напередодні 18 травня, Дня депортації кримських татар, зі мною радились щодо спілкування з кримськими татарами, з Меджлісом, із Мустафою Джемілєвим, із Рефатом Чубаровим і загалом. З урахуванням того, що я з 1990 року в політиці, тричі був мером Красноперекопська, чотири рази депутатом Верховної Ради АРК, прем'єром, губернатором, – у мене колосально об'єктивний досвід у цих питаннях. Стільки, скільки я «з'їв» на кримських питаннях, у Києві більше немає такого політика, та й в Криму, напевно, немає такого політика. Я свою точку зору щодо низки питань висловлював, коли зі мною радилися.
Стільки, скільки я «з'їв» на кримських питаннях, у Києві більше немає такого політика, та й в Криму, напевно, немає
‒ Коли ви ділитеся досвідом, чи спілкуєтеся безпосередньо з відомствами, які працюють із Кримом?
‒ З Прокуратурою АРК я спілкувався і спілкуюся. Особливо інтенсивно це було декілька років тому, коли вони збирали доказову базу про дії тих, хто свого часу керував Кримом, хто здавав Крим. Я навіть здивувався тому, що в Прокуратурі АРК в результаті слідчих дій зібрана колосальна кількість матеріалу щодо політичних керівників і очільників силових структур Криму того часу, які стали колаборантами. Я навіть як свідок давав показання. З тими представниками президента, які були в ті роки, коли представництво було створене в Херсоні, я, звісно, спілкувався. З віцепрем'єром спілкувалися ми декілька разів щодо окупованих територій.
‒ Чи контактуєте з правозахисниками, які працюють у Криму?
Щодо тих, хто в Криму, по можливості я готовий допомогти
‒ З усіма ‒ від правозахисників до правоохоронних органів, ‒ якщо вони звертаються, я спілкуюся, можу допомогти.
‒ Президент завжди підкреслює, що для нього важливе звільнення кожного українця з полону. Питанням звільнення політв'язнів опікується безпосередньо пан Єрмак. Ви, як його радник, обговорювали питання звільнення українських політв'язнів?
‒ Так, звісно. У створюваній Раді ветеранів один із напрямків буде пов'язаний із поверненням військовополонених, які перебувають на території так званих «ДНР» і «ЛНР». Зараз у нашу команду підтягується Богдан Пантюшенко, якого завдяки президенту Зеленському 29 грудня звільнили з полону. Окрема тема ‒ що 87 кримських татар сидять у Криму переважно за політичні переконання. І є сотні, а може й кілька тисяч людей, які на території Російської Федерації. У нас для цього є омбудсмен Людмила Денісова, яка займається проблемами всіх, зокрема й тих, хто перебуває в Криму. Я зосереджуюсь на тих військовополонених, які перебувають в ОРДЛО. Щодо тих, хто в Криму, за можливості я готовий допомогти.
‒ Чи не здається вам, що тема Криму постійно позаду, що їй приділяють менше уваги?
‒ Якщо щодо Донбасу стоїть питання про деокупацію і реінтеграцію, і Росія готова за певних обставин «скинути Донбас», то Крим і Севастополь Росія віддавати не збирається. Це різні питання. Ви знаєте, що президент оголосив на зустрічі з кримськими татарами про те, що буде створена робоча група з кримської проблематики. Тут же живе багато політиків, яким Крим не байдужий, вони не знімають із порядку денного питання про деокупацію.
Крим і Севастополь Росія віддавати не збирається
‒ Як держава може допомогти політв'язням, які живуть у Криму?
‒ Це питання порушувалося зокрема і лідерами кримських татар на зустрічі з президентом. Вони самі розуміють, що механізм надання цієї допомоги може бути тільки через міжнародні інституції ‒ ПАРЄ, ООН, ОБСЄ. Всі розуміють, що навіть звільнивши всіх політичних в'язнів, Росії нічого не варто ще стільки ж посадити.
‒ Що вам відомо про указ про взаємодію Меджлісу кримськотатарського народу з президентом, чому його не підготували до зустрічі президента з лідерами кримських татар?
‒ Я не бачив проєкту цього указу, знаю, що робота велася. Я знаю, що цим займалося представництво президента України в Криму, й особисто Антон Кориневич, але я цього проєкту указу не бачив. Там ішлося про те, щоб зробити зустрічі регулярними. Але я не можу сказати, чому будь-які документи не вийшли.
‒ Повертаючись до питання про створювану робочу групу, яка займатиметься питанням деокупації. Як думаєте, хто має увійти до її складу?
‒ Президент сказав про те, що ми створимо експертну групу щодо Криму для розробки документів, зокрема й проєктів указів, які я готовий буду підтримати. Хто має увійти до групи, вирішуватиме президент. Як мені здається, туди мають увійти і лідери кримських татар, люди, які знають Крим, які жили в Криму, керували Кримом, правозахисники, такі люди, як Микола Семена, Валентина Самар. Люди, які жили, живуть Кримом і житимуть там.
(Текст підготувала Іванна Ткачук)
