Доступність посилання

ТОП новини

Як російська влада зробила кримчан «багатими». Нові маніпуляції зі статистикою в Криму


Ілюстраційне фото

Рубрика «Погляд», спеціально для Криму.Реалії

Начальник аналітичного управління російського банку БКФ Максим Осадчий заявив російському інформагентству «РИА Новости», що найбільший темп зростання простроченої заборгованості за кредитами, наданими фізичним особам-резидентам у рублях, зафіксований на 1 жовтня в анексованих Росією Севастополі (+53,7% рік до року) і Криму. На третьому місці, за його словами, опинився російський Чукотський автономний округ (+32,2%).

Як бачимо, кримчани не від хорошого життя набрали кредитів. Поготів, не від хорошого життя не можуть вчасно їх погасити.

Кримчани не від хорошого життя набрали кредитів. Поготів, не від хорошого життя не можуть вчасно їх погасити

У цілому по регіонах Росії темп зростання прострочення за кредитами склав 13%. Зниження зафіксовано тільки у двох регіонах: у Бурятії (-5,5%) і Новгородській області (-1,6%), зазначив начальник аналітичного управління російського банку БКФ Максим Осадчий. Зниження роздрібного кредиту в рублях не було зареєстровано ні в одному з регіонів, додав він.

Як повідомляв севастопольський сайт ForPost, жителі Росії позичили 612 млрд рублів готівкою. Чому ж росіяни кинулися в такій кількості позичати гроші у держави? Хіба вона мало «кидала» їх у минулому? І чому ж саме севастопольці й кримчани виявилися недисциплінованими позичальниками?

Відповісти на це питання взялися журналісти міської служби новин ForPost. Вони провели опитування севастопольців, яке показало, що люди все більше скаржаться на нестачу грошей. Поряд зі зростанням обсягу і числа боргів фізичних осіб, зростає і число севастопольців-неплатників за своїми зобов'язаннями.

Поряд зі зростанням обсягу і числа боргів фізичних осіб, зростає і число севастопольців-неплатників за своїми зобов'язаннями. Однак банкіри в студії ForPost стали заспокоювати громадськість: мовляв, нічого надординарного не відбувається, люди беруть більше кредитів – значить, «стали жити краще». А те, що зростає кількість неплатників – це окремі випадки.

Однак навряд чи картина така оптимістична. Треба сказати, що пристрасть до рубля і незаслужена пропаганда російських грошей почалися в Криму ще в дев'яності роки, коли Юрій Мєшков і Леонід Грач заманювали кримчан до Росії потенційним переходом у «рубльову зону», хоча жодних реальних переваг це не обіцяло.

Серед кримчан досі ходять анекдоти про Дмитра Медвєдєва, який заявив: «Грошей немає, але ви тут тримайтеся»

У 2014 році після спроби анексії Росією Криму влада знехтувала необхідністю тривалого перехідного періоду і поспішила перевести Крим на рублі й усунути конкуренцію більш сильної гривні. При цьому кількість товарів після припинення поставок з материкової України різко скоротилася. У Крим було вкинуто непропорційну кількість незабезпеченої товарами рублевої маси, що викликало різке зростання цін і посилену інфляцію рубля. Для його стабілізації Росія тимчасово скоротила поставки грошей у Крим. Серед кримчан досі ходять анекдоти про Дмитра Медвєдєва, який заявив: «Грошей немає, але ви тут тримайтеся».

Відтоді ситуація змінилася: Росія наповнює кримський і севастопольський бюджети субсидіями й дотаціями, фінансуванням програм ФЦП більше, ніж наполовину, але кримчанам у вигляді заробітків потрапляють крихти.

Частина кримських ЗМІ спеціалізується на публікаціях про те, як «погано жилося» кримчанам в українському Криму, і як раптом «прийшло щастя» при Росії

На жаль, і зараз частина кримських ЗМІ спеціалізується на публікаціях про те, як «погано жилося» кримчанам в українському Криму, і як раптом «прийшло щастя» при Росії. Доходить до смішного, коли під задані висновки підганяються факти і цифри, коли газети і сайти маніпулюють статистичними даними. Наприклад, сайт інформаційної служби ForPost під заголовком «Двоголовий орел vs тризуб: як змінився Севастополь з 2013 року» намагався показати, як «вихід з України і приєднання до Росії позначилися на житті Севастополя з точки зору офіційної статистики».

Але вийшло навпаки. Шляхом сумнівного способу переводу гривні (по 8 грн за долар у 2013 році) і рубля (75 рублів за долар у 2014-15 роках) в долари журналісти намагаються порівняти зарплату в 2013 і в 2021 роках. За таких підрахунків у них вийшло, що «наприкінці 2013 року середня зарплата в Севастополі склала майже 407 доларів (3,3 тис. гривень). Наприкінці 2020 року – $ 446 (33,4 тис. рублів), у липні 2021 року – $ 507 (близько 38 тис. рублів)».

Жителі Криму, які отримують пенсії в 5-6 тисяч рублів і зарплату в 15-20 тисяч, сміються над цими 38 тисячами. Тому що ця «середня зарплата» для кримчан недосяжна, вона отримана за рахунок того, що чиновники, силовики, представники влади отримують зарплати в 200 і більше тисяч, і якщо вирахувати «середню температуру по палаті», то виходить чиста брехня.

Наприклад, в обговоренні теми читачка сайту ForPost Аріна Вікторова зауважує: «Фількіна грамота ця статистика. Якщо навіть приблизно прикинути, то вона фіксує зарплату бюджетників, а реальні доходи малого бізнесу, який чудом тримаються на плаву, гігантські відкати, прибутки великого бізнесу, не кажучи вже про доходи найбагатших, статистика не бачити ніколи. А серед бюджетників уже на Форпості неодноразово писали – зарплата чиновника у 250 тисяч плюсується із зарплатою вчителя 20 тисяч (у середньому) і вуаля – отримуємо середню під двісті тисяч. А така «маленька» середня зараз у статистиці вийшла тому, що тих, хто має дохід у 10-15 тисяч, дуже багато, ну а ті, хто під двісті й більше, поки що до нас не всі з'їхалися».

До анексії ціни в Криму були в 2-4 рази нижчі, а після 2014 року вони стали із запаморочливою швидкістю рости

Свої підрахунки аналітики хочуть представити доказом того, що після російської анексії Криму кримчани стали багатшими. Але маніпулятори забули про те, що гроші самі по собі нічого не варті. Про гроші можна говорити тільки в зіставленні їх із цінами. Так у тому-то й справа, що до анексії ціни в Криму були в 2-4 рази нижчі, а після 2014 року вони стали із запаморочливою швидкістю рости.

За ці роки ціни на півострові зросли в 2-5 разів, будматеріали взагалі подорожчали в 10 разів, а деякі товари та послуги подорожчали ще більше. Тому на суму в 3,3 тисячі гривень в 2013 році завдяки низьким цінам в Криму можна було придбати товарів і послуг в 2-3 рази більше, ніж за 33,4 тисячі рублів в 2021 році. Кримчани і зараз згадують дешеві і якісні українські продукти та інші товари, і відвертається від російського сурогату, особливо на тлі чергового різкого підвищення цін восени цього року.

Цю тенденцію добре демонструє інший показник. За даними аналітиків «оборот роздрібної торгівлі Севастополя в 2013 році сягав $1,3 млрд (10,4 млрд гривень), у 2020 році – $0,9 млрд (67,6 млрд рублів), у січні-серпні 2021 року – $0,67 млрд (50,3 млрд рублів)». Це падіння намагаються пояснити «різкою девальвацією національної валюти». Але до чого тут девальвація, адже все переведено в долари? Насправді, це падіння пояснюється виключно зменшенням товарообігу через дефіцит грошей у населення, зниженням купівельної спроможності. Тобто за фактом кримчани при Росії стали жити удвічі, а то й утричі, бідніше, ніж за України.

Журналісти спробували підсолодити гірку пілюлю безгрошів'я повідомленням про те, що в Севастополі за січень-вересень 2021 року реальні зарплати зросли на 4,9% у порівнянні з 2020-м роком.

Зростання зарплат у чотири відсотки севастопольцям оптимізму не додало

Як свідчать дані Ростовстату, Крим із показником 4,2% посідає друге місце за ростом зарплат серед регіонів Південного федерального округу Росії, в який влада включила й окупований півострів. На третьому місці в списку Росстату розташувалася російська Республіка Адигея (зростання – 3%), Ростовська область із показником 2,7% розташована на четвертому місці. При цьому, за даними Кримстату, середня заробітна плата на півострові, станом на серпень 2021 року, зовсім не 38 тисяч рублів: у Севастополі вона склала 35817 рублів, у Криму на 8 рублів більше – 35825 рублів.

Однак зростання зарплат у чотири відсотки севастопольцям оптимізму не додало. Свідчення цього – велика кількість коментарів на сайті ForPost. Учасник обговорення проблеми з кредитами, який представився «Bip», написав: «Якщо ціни скакатимуть вгору, то зарплати ніколи за ними не встигнуть. В першу чергу, треба приборкати інфляцію, а в другу – вчинити з корупціонерами, як з ними поводяться в Китаї». Користувач «Лаиш» зауважив: «А як можна прожити на зарплату 12 тисяч рублів на місяць? Медсестра в госпіталі? І ніяких доплат. Або на пенсію 13 тисяч рублів на місяць. Дайте відповідь». Користувач із ніком HnD2 (Myr) пише: «Причина в тому, що рубль дешевший, ніж папір, на якому він надрукований», а користувач kostoprav (Бахчисарай) зауважує: «Як це завжди вигідно – вчасно перевести стрілки. Якщо не ми, то хто? Ах да! Є ж Америка! Не прокотило? Тоді – українське минуле. Знову не прокотило? Тоді – коронавірус». Читачі зазначають, що в низці випадків зарплати зменшилися після того, як перестали виплачувати стимулюючі виплати, і бюджетники залишилися «на голому окладі». А блогер Євген Кувадрін робить висновок: «Беруть іпотеку і кредити на авто, оскільки це допоможе хоч якось зберегти вкладення від стрімкого падіння рубля і загальної інфляції. Мікропозики беруть, бо немає грошей і населення бідне. Ось ці розмови депутата, що немає глобальної катастрофи з нестачею грошей у населення, і звернення до спеціальних організацій – смішні. Він живе в іншому світі».

Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Микола Семена

    Кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Шевченка в 1976 році, в українській журналістиці – понад 50 років. Працював у ЗМІ Чернігівської, Запорізької областей, більше ніж 30 років – журналістом у Криму. Співпрацював з журналами «Известия» (радянський період), «Дзеркало Тижня», «День», багатьма журналами. Автор книги про Мустафу Джемілєва «Людина, яка перемогла сталінізм». З квітня 2014 року до квітня 2016 року – оглядач Крим.Реалії. Зазнавав переслідувань з боку ФСБ Росії. У 2017 році був засуджений російським кримським судом до 2,5 років позбавлення волі умовно із забороною публічної діяльності на 2 роки. Європарламент, органи влади України, російські правозахисні організації «Меморіал», «Агора» і тридцять правозахисних організацій у Європі визнали «справу Семени» політично мотивованою. Автор книги «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму в 2014-2016 рр.», перекладеної в 2018 році англійською мовою. Член НСЖУ з 1988 року, Заслужений журналіст України, член Українського пен-центру, лауреат Національної премії імені Ігоря Лубченка, лауреат премії імені Павла Шеремета Форуму громадянського суспільства країн Східного партнерства. Нагороджений орденом «За мужність» премії «За журналістику як вчинок» Фонду ім. Сахарова (Росія), відзнаками Верховної Ради України, Президента України. У лютому 2020 виїхав з окупованого Криму і відновив співпрацю з Крим.Реалії.

XS
SM
MD
LG