Доступність посилання

ТОП новини

«Цінник є, товару немає»: до чого призведе регулювання вартості продуктів у Криму


Ілюстраційне фото

Уряд Росії запроваджує постійний моніторинг цін на товари та послуги. Як сказано у відповідному розпорядженні, це «дозволить налагодити системний аналіз ситуації на ринку, прогнозувати ризики подорожчання базової продукції та вчасно вживати заходів для стримування зростання цін».

Тим часом депутат Держдуми від «Единой России» Анатолій Виборний розробив законопроєкт, яким пропонує запровадити в Росії кримінальну відповідальність за штучне створення ажіотажного попиту на базові продукти. Зокрема, це можуть бути штрафи від 200 до 800 тисяч рублів, а також позбавлення волі на період до трьох років. На цьому тлі міжнародне агентство Bloomberg опублікувало список країн, в яких зростання цін на продукти стало загрозою для економіки та влади ‒ і Росія опинилася серед них. Про те, наскільки серйозною є проблема зростання цін у Росії та Криму, а також до чого може призвести їх держрегулювання, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Ще у грудні 2020 року Держдума Росії ухвалила ініційований урядом закон про держрегулювання цін на соціально значні товари, щоб встановлювати на них граничні роздрібні ціни. Російський економіст, доцент кафедри фондових ринків факультету фінансів та банківської справи Російської академії народного господарства та державної служби Сергій Хестанов висловив Крим.Реалії думку, що про конкретні наслідки ініціативи влади Росії з регулювання цін говорити ще зарано.

‒ Росстат і так збирав усі ці відомості ‒ новина в тому, що тепер це доручено профільним міністерствам. Найголовніша інтрига: як вони реагуватимуть? Тобто які заходи вживатимуть міністерства для горезвісного стримування цін? Це серйозно турбує багато підприємств. Тому що рішення ухвалюються часто-густо, але практика їх виконання формується окремо. Поки відсутні підзаконні акти, нормативи тощо ‒ зазвичай до цього моменту минає пів року-рік. З іншого боку, є такі сфери, де подібного роду регулювання цін цілком нормальне ‒ наприклад, там, де сформувалися природні монополії. Тобто ми фактично не можемо обирати постачальників житлово-комунальних послуг з безлічі керівних компаній, оскільки це технічно складно. Відповідно, органи влади регулюють тарифи ЖКГ.

Сергій Хестанов
Сергій Хестанов

Загалом Сергій Хестанов вважає, що застосування такої практики до традиційно конкурентного продажу продуктів ‒ ризикований намір.

Сподіваюся, що справа не дійде до ухвалення законів про покарання за «поширення неправдивої інформації, яка веде до стихійного ажіотажу»
Сергій Хестанов

‒ Не так давно схожий експеримент вже був, коли заморозили ціни на соняшникову олію й цукор. У результаті у багатьох російських регіонах ці продукти просто зникли з продажу: цінник на поличці є, а товару немає. Я також сподіваюся, що справа не дійде до ухвалення законів про покарання за «поширення неправдивої інформації, яка веде до стихійного ажіотажу». Як об'єктивно визначити штучність підвищення цін? Російська економіка досить сильно інтегрована у світову, сільгоспвиробники активні на зовнішніх ринках. Причина нинішнього подорожчання продуктів досить проста: з 2017 року світові ціни на продовольчому ринку практично подвоїлися, плюс з осені минулого року ослаб рубль. Тут абсолютно об'єктивні процеси, нічого штучного в них немає. Якщо когось карати за розмови про це, ціни не знизяться.

Сергій Хестанов висловлює занепокоєння, що ухвалення російською владою законів у спробах контролювати ціни може спричинити дефіцит.

У перший тиждень березня Кримстат повідомив про подорожчання курячого м'яса, яблук, картоплі, а також ковбаси вареної. Картопля, кури охолоджені та заморожені подорожчали і в Севастополі. Раніше російські аналітики підрахували, що за 2020 рік вартість мінімального набору продуктів у Криму в середньому збільшилася на 11,1%.

Експерт ринку продовольчих товарів з Криму Андрій Александров вказує на те, що хоча нинішнє подорожчання має тотальний характер, за його оцінкою, на поведінку споживачів воно особливо не вплинуло.

Я навіть не можу назвати групу товарів, у якій би не спостерігалося подорожчання в останні місяць-два
Андрій Александров

‒ Ситуація щодо цукру та олії дійсно взята під контроль, рекомендовані ціни зафіксовані. Проте щодо інших товарів іде масова хвиля: переоцінюються ті, які не дорожчали рік, два роки. Треба віддати належне тому, що у нас був тривалий період стабільних цін, причому виробники, можливо, навіть знижували їх. Зараз я навіть не можу назвати групу товарів, у якій би не спостерігалося подорожчання в останні місяць-два. Кожен постачальник і виробник підводить під це статистику: мовляв, підвищився курс рубля до євро, подорожчали комунальні послуги тощо. Це все дійсно не просто так. Причому в споживчій поведінці я особливих змін не помітив. Говорили, що у певної групи населення знизилися прибутки, й у зв'язку з цим нібито впало споживання, але я цього не помітив.

Андрій Александров прогнозує, що оскільки більшість товарів вже подорожчали, подальшого підвищення цін найближчим часом чекати не варто.

Між іншим, 9 березня російський дослідницький «Левада-центр» оприлюднив результати опитування на тему «Проблеми суспільства». Головною проблемою респонденти назвали зростання цін ‒ 58%, на другому місці ‒ бідність з 40%. Окрім того, у першій п'ятірці проблем опинилися «корупція», «зростання безробіття» та «різке розшарування на багатих і бідних». Директор «Левада-центру» Лев Гудков зазначає, що серед росіян загалом зростає почуття несправедливості.

Соціальні проблеми виходять на перший план
Лев Гудков

‒ Ми проводимо подібні опитування з березня 1993 року і зараз фіксуємо загострення страху перед безробіттям, корупцією, свавіллям, а також неприйняття політики уряду. Соціальні проблеми виходять на перший план разом із проблемою кризи в економіці та наростанням суб'єктивного відчуття бідності. При постійних розмовах про багатство країни людей хвилює, куди ж ідуть гроші. Є відчуття несправедливості при розподілі прибутків: вони йдуть на чиновництво, на потреби влади, на переозброєння армії, але не на ті статті витрат, які громадяни вважають першочерговими. Це деградування, на їхню думку, медицини, допомоги для незахищених груп населення, а також погіршення якості освіти. У свідомості респондентів ці проблеми пов'язані з корупцією: влада стурбована своїм збагаченням і захищає саму себе.

Лев Гудков
Лев Гудков

Однак, за спостереженнями Лева Гудкова, почуття несправедливості поки не трансформується в готовність росіян виходити на протести проти влади.

Невдоволення росте, але репресивна політика Кремля спрямована на те, щоб придушити можливу консолідацію громадян
Лев Гудков

‒ Напруга і невдоволення сильне, воно росте, але репресивна політика Кремля спрямована на те, щоб придушити можливу консолідацію громадян. Зокрема, на це спрямований новий законопроєкт про штрафи за фейкові новини з приводу цін. У підсумку соціальне невдоволення має розмитий, аморфний характер. Щоб люди вийшли на вулицю, у них має бути якесь уявлення про сили, здатні організувати громадський рух і презентувати вимоги населення в публічному просторі. Поки російській владі вдається стерилізувати невдоволення, але вона дуже боїться протестів. Безсумнівно, це невдоволення позначиться на голосуванні під час майбутніх парламентських виборів: будуть локальні спалахи там, де для опозиції складуться найбільш сприятливі умови. Словом, варто чекати зовсім несподіваних результатів голосування в окремих регіонах.

Економічний оглядач з Криму Олександр Басов називає зростання цін на продукти фактично неминучим в умовах, що склалися, а зусилля російського уряду щодо їх регулювання ‒ потенційно небезпечними.

Сама постановка питання про те, що уряд моніторитиме ціни на ринках продовольства, звучить смішно
Олександр Басов

‒ Звичайно, це не додає оптимізму населенню. Водночас сама постановка питання про те, що уряд моніторитиме ціни на ринках продовольства, звучить смішно ‒ адже це й так одна з його основних функцій. Неринкові методи регулювання ні до чого хорошого, безумовно, не призведуть. Ми вже неодноразово спостерігали спроби уряду стримувати зростання цін в наказовому порядку, і в результаті продукти просто зникали з прилавків, і ціни росли ще стрімкіше. Це явище пояснюється дуже просто. По-перше, в останній рік постійно дорожчає паливо, а воно через доставку вантажів закладене в собівартість усіх товарів. По-друге, як це вже говорили, грає свою роль волатильність курсу рубля, адже російські компанії-ритейлери представлені на Заході й саме шляхом купівлі валюти мають оплачувати свої фінансові потреби.

Олександр Басов
Олександр Басов

За словами Олександра Басова, зростання цін на російському продовольчому ринку провокує формування монополій і збільшення державних витрат на різні силові відомства.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG