КЕРЧ – Російська влада анексованої Керчі перед початком курортного сезону оголосила про заборону купання в межах міста і на околицях. Пояснили це неготовністю пляжів. Закритим для купання виявилося практично все узбережжя в Керчі – за винятком лише двох пляжів, один з яких розташований далеко за містом. Російські військові також заборонили керчанам вихід у море на маломірних суднах. Це позбавило місцевих жителів можливості рибалити – немислима заборона для тих сімей, у яких у море виходили десятиліттями та поколіннями.
Докладний список закритих для купання територій у Керчі напередодні літа оприлюднили місцеві ЗМІ. Під заборону потрапили пляжі пансіонатів, традиційні куточки відпочинку в межах міста та інші приморські території.
Зараз, у середині літа, добре видно масштаб цієї катастрофи для керчан. Тотальну заборону можна відслідкувати за допомогою мапи.
Жовтою лінією позначено закриту для купання зону, дві червоні точки – це дозволені пляжі: «Міський» і «Московський».
Підконтрольна Росії влада Керчі, мабуть, вирішила, що мешканцям достатньо задовольнятися міським пляжем, розташованим далеко за містом. Цей пляж справді добре обладнаний, його впорядкували ще до російського захоплення Криму.
Керч традиційно вважалася «містом металургів та рибалок», а не курортом
Але до «Міського» пляжу ще треба дістатися. Людям, яким доводиться їхати на пляж у спеку, в набитих пасажирами автобусах, з пересадками, рушниками, дітьми, пляжними парасольками та пакетом черешні, після морської прохолоди доводиться повертатися назад тим самим шляхом, що зводить нанівець всю красу відпочинку.
Слід зазначити, що географічні особливості Керчі не дають багато можливостей для морських купань.
Керч традиційно вважалася «містом металургів та рибалок», а не курортом. Місто, що пролягло тонкою стрічкою вздовж морського узбережжя, має у своєму розпорядженні закуту в бетон набережну, проте раніше там були дві ділянки, де людям було дозволено плавати в морі.
Перша – це водна станція, яку закрили 2020 року. Це було єдине місце, де і місцеві, і приїжджі могли плавати в центрі міста, пірнати з вежі, кататися на катамаранах.
Друга – це невелика ділянка зі спуском у море, яку керчани називали «три сходинки». Незважаючи на досить кам'янисте дно та недоглянутий вигляд території, багато людей, особливо похилого віку, любили робити там невеликий заплив під час літньої спеки. Часто туди приходили пенсіонери, які живуть поблизу – на світанку чи ввечері, коли ще не дуже спекотно.
В інших районах Керчі теж було кілька зон відпочинку біля моря, які до російської анексії намагалися упорядкувати перед кожним курортним сезоном. Наприклад, на пляжі «Черепашка» до 2014 року встановили стаціонарні мангали для любителів пікніків. І хоча багато керчан зі зневагою відгукувалися про цей пляж, оскільки через невелику затоку там завжди було багато водоростей, багато жителів з навколишніх районів приходили сюди, щоб скупатися в морі після роботи. Зараз цей пляж також закритий для купання.
Були ще місця в районі Аршинцевого, де берегова лінія переходить у довгий піщаний пляж із пологим дном та безліччю мілин, що ідеально підходить для відпочинку з дітьми. Заборона на купання в цьому досить віддаленому районі Керчі, де десятиліттями відпочивали місцеві жителі, виглядає зараз жорстоким глузуванням.
Можна подумати, що відсутність пляжів у Керчі – надумана проблема, але так може вирішити той, хто не бував у цьому місті й не бачив, як тут облаштована берегова лінія. Кілометри узбережжя в межах міста віддані портам і портовій інфраструктурі.
Упорядковані території – наприклад, площа в центрі міста, де розташована сумнозвісна «Монеточка», зламана вітром «бронзова» скульптура з пінопласту, мають вихід до моря, але тільки для прогулянок, а не для купання.
Загалом морське узбережжя Керчі часто виглядає так: щільна житлова забудова, за якою проглядається безмежний степ – типовий ландшафт східного Криму.
Заборона на купання, оголошена російською владою Керчі та військовими РФ цього літа, включає також і штрафи для порушників, а також передбачає патрулювання прибережної смуги. Заборонено, окрім купання, зокрема й у нічний час, виходити у море на маломірних суднах. Карати обіцяють за допомогою Росгвардії.
«Вихід у море на плавзасобах, у тому числі на сапсерфах, каяках, водних мотоциклах суворо заборонений і тягне за собою негайне вжиття заходів співробітниками військової частини №6939 115-ї окремої бригади Росгвардії», – писали місцеві ЗМІ.
Тепер керчани, які споконвіку промишляли рибалкою, виявилися замкненими на суші
Тепер керчани, які споконвіку промишляли рибалкою, виявилися замкненими на суші, незважаючи на те, що живуть у «місті двох морів», як називають Керч.
Багато рибалок, які живуть у центральній частині міста, змушені задовольнятися можливістю ловити рибу з причалів. Наприклад, у районі старого морвокзалу: там розташований крихітний сквер, з одного боку якого розташований судноремонтний завод з плавучими доками, з іншого – сумнозвісний «Генмол» – колишня територія української військової частини, захоплена російською прикордонною службою, де утримували захоплені росіянами малі броньовані артилерійські катери «Нікополь», «Бердянськ» та буксир «Яни Капу» ВМС України.
Традиційне свято «День рибалки», що відбулося днями в Керчі, цього року стало глузуванням з місцевих жителів.
За роки анексії Росія позбавила керчан права, яке здавалося їм непорушним: права на море, на березі якого стародавнє місто існувало тисячоліттями.
Олена Юрченко, українська журналістка з Керчі, радіоведуча
Думки, висловлені в рубриці «Блоги» передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії . Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram , Instagram та Viber Крим.Реалії . Рекомендуємо встановити VPN .
