Доступність посилання

ТОП новини

Рейтинг Путіна у Криму падає на тлі перемог української армії – активісти


Президент Росії Володимир Путін
Президент Росії Володимир Путін

СІМФЕРОПОЛЬ – Російська влада Криму продовжує стверджувати, що, незважаючи на поразки у війні з Україною, рейтинг президента Росії Володимира Путіна та партії влади серед кримчан високий, а самі кримчани консолідовані з політикою Росії. Однак після того, як російські війська втекли з Херсона, настрої у Криму змінилися. Детальніше читайте у матеріалі Крим.Реалії.

Керівник кримських єдиноросів, спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов не приховує, що російська армія зазнає поразок у війні з Україною.

Це – поразка
Володимир Константинов

«Ми пішли з Херсона організовано і без втрат, не через якісь прориви чи неможливість стримувати тиск ворога. Але це – поразка», – визнав Константинов на своїй сторінці у «ВКонтакте».

При цьому Константинов продовжує стверджувати, що рейтинги представників російської влади серед кримчан високі.

Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов
Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов

«Кримчани консолідовані. Рейтинг президента у нас зараз становить близько 90%, глави республіки – близько 80%, а «Единой России» – понад 60%. У єдності сила Криму і саме це – одна з причин, через яку «кримська весна» вийшла такою ефективною, безкровною та своєчасною», – запевнив своїх підписників Константинов.

Однак, на думку проросійського політика та блогера із Сімферополя Степана Кіскіна, рейтинг російської партії влади в Криму падає через низку причин.

Монополізм однієї партії та її висуванців, зрештою, погано закінчиться для цієї ж партії
Степан Кіскін

«Единая Россия» боїться політичної конкуренції в умовах зростання рейтингу опозиційних політичних сил на тлі соціально-економічних проблем, що не вирішуються. Принцип закону «єдиноросів» про публічну владу, згідно з яким регіони скасовують обмеження на кількість губернаторських термінів, а також відкриває шлях щодо скасування виборів за партійними списками до органів законодавчої влади суб'єктів федерації, покликаний зацементувати владу однієї партії, незважаючи на суспільні настрої, що дрейфують вліво. А як же здорова політична конкуренція та система виборності? Монополізм однієї партії та її висуванців, зрештою, погано закінчиться для цієї ж партії. Невже це так незрозуміло? У Криму всі мери від «Единой России» і скрізь провали. Люди бачать, що вони самі рубають гілку, на якій сидять», – ділиться своєю думкою з підписниками Кіскін.

Степан Кіскін
Степан Кіскін

Про те, що насправді російська влада стурбована ситуацією зі своїм рейтингом, повідомляє журналістка «Новой газеты» із Севастополя Надія Ісаєва.

Певне, після Херсона перевіряють народ
Надія Ісаєва

«Мені зателефонували із соцопитуванням. Почали здалеку, чи доречно святкувати новорічні свята у регіонах і як? Чи варто витрачати гроші, прикрашати міста тощо. Плавно перейшли до новорічних акцій для учасників СВО (так у Росії називають повномасштубну війну проти України – КР): допомога, подарунки, листи. Але вишенька на торті була наприкінці. Як говорилося у відомому фільмі: «Заради цієї фрази все й писалося». Чи підтримуєте ви політику президента Володимира Путіна? Чи підтримуєте ви початок СВО? Чує кішка, чиє м'ясо з'їла. Певне, після Херсона перевіряють народ. Хоча достатньо помоніторити регіональні пабліки. Там у коментарях життя та розчарування», – повідомила на своїй сторінці у фейсбуці журналістка.

Російський блогер Олександр Горний, який переїхав після анексії з Москви до Коктебеля, пише, що для Росії «СВО» «виявило глибоку деформацію інститутів управління, корупцію, відсталість економіки і багато чого такого – від чого просто волосся стає дибки».

Коментуючи ситуацію Крим.Реалії, кримський активіст Дмитро Демчук зазначає, що успіхи ЗСУ на фронті сильно підривають довіру кримчан до російської влади.

Дмитро Демчук
Дмитро Демчук
Рівень довіри кримчан до партії влади обернено пропорційний новим контрнаступам і перемогам ЗСУ
Дмитро Демчук

«Рівень довіри кримчан до партії влади обернено пропорційний новим контрнаступам і перемогам ЗСУ в російсько-українській війні. Чим більше цих перемог і ближче ЗСУ до окупованого Криму, тим менше стає адептів Кремля і тим сильніший їхній «невдоволений ор чути на болотах». Мої слова знайдуть підтвердження в коментарях прихильників війни у більшості соціальних мереж інтернету. Причому найбільш значущі, які стоять біля витоків «русского мира», взагалі пропонують розправитися з «царем» за нібито втрачені «російські міста» внаслідок перемог ЗСУ», – зазначає активіст.

Дмитро Демчук розповів, що представники російської влади в Криму зайняті «пошуками безпечних місць проживання для своїх сімей до найближчої весни».

У Криму ті, хто при владі сьогодні, роблять вигляд, що тут, як у Багдаді, все спокійно
Дмитро Демчук

«У Криму ті, хто при владі сьогодні, роблять вигляд, що тут, як у Багдаді, все спокійно і продовжують під шумок пиляти заповідні кримські землі та залишки бюджетних коштів. Еліти, безпосередньо замішані в «кримській весні», зайняті виведенням активів на материк (в сусідню Росію – КР), переоформленням бізнесу, нерухомості та пошуками безпечних місць проживання для своїх сімей до найближчої весни. Прапори партії влади дедалі рідше з'являються у громадських місцях. Прапорів РФ теж візуально поменшало, й ті помітно пошарпані. Жителі Криму, якщо й беруть якусь участь у суспільно-політичних заходах, то «з примусу», без патріотизму та ентузіазму, як раніше. Прикладом цього може бути та сама мобілізація, від якої виїхали з Криму тисячі військовозобов'язаних. Стали рідкісними і тихими заяви лідерів кримської, так би мовити влади, на тлі зменшення їх підтримки», – розповів активіст.

Про те, що на тлі посилення репресій проти інакомислення з Криму збільшився потік тих, хто виїжджає, повідомляє кримська блогерка-історик Ельвіра Кемал, яка виїхала із сім'єю до Німеччини.

«Насправді за останні дев'ять місяців тоталітарне кільце сильно стискається. І я чітко спостерігаю методи 37-38 років. Хоча, так, не можна проводити прямі історичні лінії. Але вони є. Навіть найаполітичнішим це зрозуміло. Мало просто мовчати, ти маєш підтримувати. Залишається захоплюватися геройством тих, хто, не втративши своєї честі, намагається працювати далі (а таких не так багато). Тому ми вирішили перечекати цю страшну агонію в іншому місці», – розповіла вона.

Міністр оборони України Олексій Резніков підбив підсумки шостої зустрічі, що відбулася 16 листопада у форматі «Рамштайн». «Вільний світ із нами, поки ми не переможемо», – запевнив міністр.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Павло Кривошеєв

    Кримчанин, журналіст (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Співпрацює з Крим.Реалії з 2016 року. Пише про проблеми районів степового Криму, зокрема, про екологічну ситуацію, водопостачання, соціальні проблеми, економіку та порушення прав людини в регіоні.

XS
SM
MD
LG