20 лютого 2014 року розпочалася російська агресія проти України. Цього дня до Криму почалося перекидання російських військ під виглядом ротації підрозділів Чорноморського флоту Росії. Проте на вулиці кримських міст військовослужбовці РФ вийшли лише 27 лютого, коли дві групи озброєних невідомих у камуфляжі без розпізнавальних знаків (як стало відомо згодом – це були російські спецназівці) захопили будинки Верховної Ради та Ради міністрів Автономної Республіки Крим. На думку українських і західних аналітиків, російське керівництво було змушене використати військовий сценарій захоплення Криму після того, як 26 лютого під тиском багатотисячного проукраїнського мітингу було зірвано позачергову сесію кримського парламенту, на якій, як передбачалося, керівництво Верховної Ради автономії під тиском Москви могло поставити питання про вихід Криму зі складу України. Перші дні російської агресії та спротив кримчан окупації – у фотографіях кінця лютого та початку березня 2014 року.
Після того як президент України Віктор Янукович 23 березня втік до Росії, у керівництві кримського парламенту різко посилили проросійську риторику. Незадовго до цього, 19 березня, голова Верховної Ради АРК Володимир Константинов побував у Москві, де зустрічався з головою Державної думи РФ Сергієм Наришкіним. Деталі цієї зустрічі невідомі, але, за висловом низки депутатів із фракції «Курултай-Рух», після втечі Януковича розпочалася інтенсивна підготовка до проведення позачергової сесії кримського парламенту з невідомим вісником дня. Публічні заяви Константинова та його оточення дозволяли зробити висновки про можливу спробу ініціювати вихід Криму зі складу України. На тлі цієї інформаційної хвилі Меджліс кримськотатарського народу ухвалив рішення про проведення біля стін Варховної Ради АРК мітингу проти сепаратизму в Криму та на підтримку територіальної цілісності України.
Мітинг проти сепаратизму в Криму та за єдність України біля стін Верховної Ради Криму на заклик Меджлісу кримськотатарського народу 26 лютого 2014 року зібрав кілька десятків тисяч кримчан з усього півострова.
Одночасно своїх прихильників вийти до будівлі Верховної Ради Криму на той же час закликали лідери проросійських організацій.
Незважаючи на заклики організаторів проукраїнської та проросійської акцій до спокою та ненасильства, між їхніми учасниками почалися зіткнення.
Внаслідок зіткнень постраждали кілька людей. Пізніше російська влада повідомила про двох померлих чрез тисняву.
Прокраїнські активісти мали кількісну перевагу і зуміли витіснити проросійських, а також змусили керівництво кримського парламенту скасувати заплановану позачергову сесію, на якій, за інформацією Меджлісу, під тиском Москви могли поставити питання про вихід Криму зі складу України.
Силове захоплення Криму
Проте вже в ніч проти 27 лютого Росія взяла реванш. Наступного дня після мітингу кримчани прокинулися під російськими прапорами над адміністративними будівлями в Сімферополі. Вночі дві групи озброєних невідомих у камуфляжі без розпізнавальних знаків (кримчани називали їх «зеленими чоловічками», але, як стало відомо згодом, – це були російські спецназівці) захопили будівлі Верховної Ради та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, здійнявши над ними російські прапори.
Наступного дня, 28 лютого, російські військові заблокували, а потім – захопили Міжнародний аеропорт «Сімферополь».
Тим часом на вулицях Сімферополя з'явилися озброєні люди з парамілітарних проросійських формувань, які зупиняли кримчан на вулицях, перевіряли документи, затримували людей з українською символікою.
У перші дні березня російські військові та техніка масово вийшли на вулиці кримських міст, а також розпочали блокування українських військових частин.
Перебувати на вулицях проукраїнським активістам, багатьох з яких знали в обличчя, стало небезпечно. Проте, вже за кілька днів після початку російського збройного вторгнення почалися протести кримчан. Спочатку не дуже численні, а потім – багатотисячні та регулярні.
2 березня 2014 року – перший протест
Перша акція протесту проти введення російських військ до Криму відбулась 2 березня 2014 року. Біля пам'ятника Тарасу Шевченку в Сімферополі зібралися від трьох до п'яти десятків кримчан. Серед них – кримські активісти-євромайданівці Андрій Щекун із дружиною Людмилою та сином, Ескендер Барієв, Сергій Ковальський, Ісмаїл Ісмаїлов та інші.
Після цієї акції за її учасниками представники парамілітарних проросійських структур розпочали справжнє полювання.
Згодом «самооборонівці» викрали та передали російським спецслужбам Андрія Щекуна та Анатолія Кровальського. Після цього Ісмаїл Ісмаїлов, Сергій Ковальський та деякі інші євромайданівці змушені були переховуватися і таємно залишити Крим.
Перша масова акція, 3 березня
Перша масова акція протесту проти російської військової окупації Криму за участю кількох сотень людей відбулася у кримськотатарському масиві Кам'янка. З огляду на ризики нападів російських військових та особливо проросійських «самооборонівців», Меджліс рекомендував проукраїнську акцію провести на околиці Сімферополя під гаслами «Жінки за мир і проти війни».
На багатолюдний пікет уздовж Феодосійського шосе вийшли переважно кримськотатарські жінки та діти – жителі розкиданих по східній околиці Сімферополя кількох масивів компактного розселення раніше депортованих громадян (термінологія, офіційно поширена у ті часи в Криму).
Також до акції долучилося багато кримчан різних національностей, зокрема, представниці українських громадських організацій.
Цей пікет викликав великий резонанс у кримському суспільстві, і Меджліс вирішив проводити такі акції в інших регіонах півострова.
Акція у Строганівці, 5 березня
Першими повторили досвід Кам'янки мешканці села Строганівка на південно-східній околиці Сімферополя. Там на акцію на захист цілісності України та проти російської окупації вийшли кілька сотень жінок, старих і дітей.
Блокування та захист українських в/ч
До прибуття до Криму в середині березня підрозділів Росгвардії військовослужбовці Збройних сил Росії патрулювали вулиці кримських міст, блокували адмінбудівлі та українські військові частини.
Одним із перших росіяни заблокували Штаб військ берегової оборони ВМС України в центрі Сімферополя.
Практично одразу кримські жінки вийшли підтримати заблокованих росіянами українських військових.
Кожен пікет біля штабу Військ берегової оборони ВМС України у Сімферополі збирав від кількох десятків до кількох сотень людей, переважно жінок. Щоразу їм загрожували представники проросійських парамілітарних структур, кілька разів до них застосовували насильство, але вони не йшли.
Акції на їх підтримку тривали практично щодня до середини березня, коли російські військові зайняли більшу частину українських військових об'єктів.
Найбільше російських військових було в селі Перевальне, де базувалася бригада берегової оборони ВМС України.
Як згодом стало відомо, у Перевальне командування Чорноморського флоту Росії перекинуло елітні підрозділи морських піхотинців.
Декілька сотень російських морпіхів тривалий час блокували Перевальнинську базу ЗС України по всьому периметру, вимагаючи від українців здатися.
І практично щодня біля стін української бригади мітингували кримські жінки. Вони також приносили українським військовим їжу, намагалися їх підбадьорити.
Кримськотатарські жінки продовжують акції протесту, 6 березня
Декілька сотень жінок із кримськотатарського масиву села Строганівка на околиці Сімферополя 6 березня знову провели акцію за мир і проти перебування російських військ у Криму.
Кримчанки вишикувалися вздовж Окружної дороги з українськими та кримськаторськими прапорами, жовтими і блакитними повітряними кулями. Багато хто проїжджав шосе і сигналили на підтримку акції.
Мітинг за мир і проти російського військового вторгнення у Сімферополі, 7 березня
7 березня 2014 року біля пам'ятника Тарасу Шевченку в Сімферополі зібралися близько тисячі кримчан з українськими прапорами та білими кульками, що символізують мир у Криму.
Мітинг мав антивоєнний та антиросійський характер.
Після цього проукраїнські мітинги та пікети проходили біля пам'ятника Шевченку в Сімферополі практично щодня.
На багатьох таких заходах біля пам'ятника Тарасу Шевченку були присутні клірики українських церков. І практично на кожному - архієпископ (тепер митрополит) Сімферопольський і Кримський УПЦ КП (нині ПЦУ) владика Климент (на фото другий зліва).
Масова акція кримських жінок 8 березня
За рішенням Меджлісу кримськотатарського народу, в Міжнародний день боротьби за права жінок 8 березня 2014 року відбулася наймасовіша акція проти російської окупації Криму.
В акції взяли участь не лише кримські татарки, а й кримчанки різних національностей.
Учасниці проукраїнської акції «Жінки Криму – за мир!» вишиковувалися з українськими та кримськотатарськими прапорами вздовж кримських автотрас. В акції взяли участь не лише кримські татарки, а й кримчанки різних національностей.
Проукраїнське прибирання Міськсаду, 8 березня
Одночасно з кримськотатарськими пікетами 8 березня відбулася проукраїнська акція в Міському саду Сімферополя.
Там, за кінотеатром «Сімферополь», кримчанки на заклик групи українок провели прибирання Міськсаду під українською символікою.
В акції у сімферопольському Міськсаду брали участь цілими сім'ями, було багато молоді з українськими прапорами. Паралельно перед кінотеатром «Сімферополь» зібралося кілька десятків молодих кримчан з українськими прапорами і транспарантами проти окупації.
Акції на захист свободи слова у Криму, 10 і 14 березня
У першій половині березня, коли активно розгорталася російська окупація пройшли дві акції на захист свободи слова в Криму.
10 березня проукраїнські активісти провели у Сімферополі ходу на захист свободи слова і незалежних журналістів.
Уже в перші дні окупації півострова було заблоковано трансляцію всіх українських і майже всіх незалежних кримських телеканалів, почався тиск на єдиний кримськотатарський канал АТР.
І 14 березня кілька десятків кримчан знову прийшли до будівлі на одній із околиць Сімферополя, де розташовувалася редакція кримськотатарського телеканалу АТР, протестуючи проти утисків свободи слова в Криму, вже повністю контрольованого російськими військами.
Тоді громадськості вдалося відстояти незалежний кримськотатарський телеканал АТР, але російська влада зрештою закрила його в Криму в березні 2015 року.
Наймасовіший проукраїнський мітинг 9 березня
Наймасовіший публічний проукраїнський захід біля пам'ятника Тарасу Шевченку у Сімферополі відбувся у день його народження 9 березня.
Цього дня на вшанування пам'яті Тараса Шевченка вийшли кілька тисяч кримчан. І серед них був Олег Сенцов, кримський активіст, український кінорежисер, колишній в'язень Кремля, боєць ЗСУ, який зараз перебуває на фронті.
На акції її учасники декламували вірші Тараса Шевченка.
Мітинг одразу набрав антивоєнного та антиросійського спрямування.
Цю акцію організовували Адрій Щекун і батько та син Ковальські – Анатолій і Сергій. Вранці цього дня Анатолія Ковальського та Андрія Щекуна викрали бойовики проросійських парамілітарних угруповань («Самооборона Криму») й передали представникам російських спецслужб.
Проте, цей мітинг відбувся і став одним із наймасовіших проукраїнських заходів у ті перші дні російської окупації Криму.
Масовий проукраїнський мітинг 11 березня
11 березня біля пам'ятника Тарасу Шевченку в Сімферополі відбувся один із найбільших мітингів проти російської окупації Криму та за єдність України. Учасники мітингу також вимагали звільнення
На мітингу було багато молоді та українських прапорів.
У центрі цієї фотографії біля плакату «Хочеш жити в Росії – їдь у Росію!» український прапор тримає Геннадій Афанасьєв, кримський активіст, колишній в'язень Кремля, боєць ЗСУ, який, захищаючи Україну від російського вторгнення, у грудні 2022 року загинув у Луганській обл.
Всекримська акція проти псевдореферендуму, 14 березня
14 березня відбулася всекримська акція проти проведення псевдореферендуму в Криму. У багатьох населених пунктах і вздовж автотрас на Кримському півострові тисячі людей вийшли на акції протесту під українськими державними та кримськотатарськими національними прапорами.
Російська влада призначила псевдореферендум щодо приєднання Криму до Росії на 16 березня 2014 року.
Мітинг проти псевдореферендуму, 15 березня
15 березня біля пам'ятника Тарасу Шевченку в Сімферополі відбувся черговий мітинг на захист територіальної цілісності України. На ньому було багато молоді, учасники співали гімну України та українські патріотичні пісні.
Мітинг відбувся напередодні призначеного Москвою псевдореферендуму щодо приєднання Криму до Росії.
Це був останній масовий мітинг у Криму проти його окупації Росією.
У першій половині березня 2014 року акції протесту проти російської окупації і за єдність України проходили у багатьох кримських містах і селищах – У Севастополі, Ялті, Бахчисараї, Керчі, Євпаторії та інших населених пунктах півострова.
* * *
Через репресії російських окупаційних структур багато кримчан змушені були виїхати з Криму, багато хто відмовився від активізму. Проте спротив кримчан продовжився.
16 березня, коли в Криму відбувся призначений Москвою захід з голосування, багато кримчан провели проукраїнський флеш-моб проти псевдореферендуму, бойкотуючи його проведення. Залишаючись удома, вони готували кримськотатарські чебуреки та українські вареники, а потім викладали фото в соцмережі.
Протягом 2014 року відбулись ще кілька масових акцій кримчан, що мали антиросійський характер, наприклад, 3 травня на Чонгарі, коли тисячі кримських татар зустрічали свого лідера Мустафу Джемілєва, 18 травня, коли відбувся багатотисячний мітинг на згадку про жертви депортації кримськотатарського народу 1944 року, або акції по всьому Криму 26 червня, присвячені Дню кримськотатарського прапора. Продовжувся і продовжується спротив і інших формах. Але це вже інші історії, які також треба розповісти...
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.