Нестача місць у лікарнях, ліків та дефіцит кваліфікованих медиків, а головне – відсутність будь-якого карантину та обмежень на туристичній потік із Росії вартували життя багатьом кримчанам, які захворіли на коронавірус, але не дочекалися медичної допомоги.
Цей матеріал був підготовлений в межах проєкту «Кримська редакція».
Кримчанин Олександр перебрався на материкову частину України у 2015 році. Його родина продовжує жити на півострові, тому, розповідаючи цю історію, він просить не називати його прізвища. Минулої осені кримські родичі Олександра захворіли на коронавірус. Усі залишилися живі, але порятунок був непростим, каже він.
Щоразу медики відповідали: немає місць у лікарнях, очікуйтеОлександр
«Зникнення запахів та смаку в моїх рідних не стало приводом для занепокоєння з боку лікарів місцевої поліклініки. Літнім батькам телефоном сказали надягнути маски та прийти до поліклініки здати тест на COVID-19. Після підтвердження діагнозу їм сказали залишатися вдома. Врешті три тижні вони боролися з хворобою самостійно. Сатурація стрибала, трималася температура, з’явилася задишка. Але домогтися шпиталізації було неможливо. Щоразу медики відповідали: немає місць у лікарнях, очікуйте», – розповідає він.
Аби врятували батьків, Олександрові довелося вдатися до консультацій свого сімейного лікаря на материковій частині України, який рекомендував передати хворим кримчанам дексаметазон – препарат, схвалений Всесвітньою організацією охорони здоров’я для полегшення важких форм коронавірусу. На українському материку він доступний усім охочим, а у Криму про нього мало хто чув і в аптеках він з’являється з великими перебоями, кажуть місцеві медики. Врешті рідні Олександра шпиталізації не дочекалися, але їм вдалося побороти коронавірус вдома.
Іншим кримчанам так не пощастило. Загалом за час пандемії у Криму, за даними місцевої російської влади, померло 1,6 тисячі осіб. Пандемія на півострові супроводжується скандальними та трагічними історіями. Помирають пацієнти, дорослі та навіть діти, не лише від наслідків коронавірусу, а й часто від нестачі медичної допомоги.
Резонансний випадок стався минулого літа. У розпал пандемії від пневмонії померла дворічна Аміна Османова з Судака, батьки якої не змогли домогтися оперативної допомоги від медиків. Ще однією подібною жертвою пандемії восени минулого року стала вчителька Сімферопольської гімназії № 1 Світлана Хіміч. Попри тяжку форму хвороби, вона теж не дочекалася шпиталізації, оскільки лікарні міста на той момент вже були переповнені.
Коли ці інциденти дійшли до відома ЗМІ, у російському уряді Криму змінили міністра охорони здоров’я, російська влада збільшила на півострові кількість лікарняних ліжок, розгорнувши там силами своїх військових додаткові мобільні «ковідні» шпиталі. Однак вони функціонували лише кілька місяців. Їх згорнули одразу після того, як хвиля захворюваності зійшла.
Медики за оголошенням та спецборт до Москви
Ще однією проблемою під час пандемії у Криму стала нестача медиків. Через високе навантаження та низькі зарплати кваліфіковані медичні працівники йдуть із місцевих лікарень.
Загалом торік у Криму, за даними місцевої «влади», не вистачало приблизно тисячі медиків – лікарів різного фаху та медсестер. Їх набирали за оголошеннями. Аби закрити дефіцит, на півострів також відрядили майже сотню лікарів із регіонів Росії.
Не надто високий рівень довіри до кримської медичної системи демонстрували також представники місцевої «влади». Попри публічні заяви про високу якість кримської медицини, самі вони, зазнавши коронавірусу, прямували на лікування до Москви та інших регіонів Росії. Кримські ЗМІ повідомляли про віцепрем'єра російського уряду Криму Олену Романовську, яку з коронавірусною хворобою у важкому стані доправляли спецбортом до Москви, російського сенатора від окупованого Криму Ольгу Ковітіді, яка також перебувала з коронавірусом у лікарні Москви, та ексголову російської адміністрації Ялти Івана Імгрунта, який лікувався у російському Санкт-Петербурзі, однак помер від наслідків вірусу.
Цьогоріч у Криму ще більша нестача медиків. За словами так званого голови російського Мінздраву Криму Олександра Остапенка, для боротьби з COVID-19 в регіоні наразі не вистачає 2,5 тис. лікарів і 4 тис. співробітників середнього медичного персоналу.
Хто везе коронавірус до Криму
Колапс медичної системи на півострові виник минулого року після того, як місцева «влада» відкрила наприкінці весни курортний сезон, скасувавши усі протиепідемічні обмеження для російських туристів. Лише в аеропорту Сімферополя минулого літа щоденно приймали понад сотню рейсів із Росії, включно з Москвою та Санкт-Петербургом, котрі на той момент нарощували свою статистику інфікувань. Паралельно місцева «влада» організовувала масові заходи, численні учасники яких не завжди дотримувалися протиепідемічних рекомендацій.
Останні дні літа на «Золотому пляжі» у Феодосії (фотогалерея)
Цьогоріч ситуація може ще більше ускладнитися. З початком курортного сезону статистика захворюваності на коронавірус б'є усі торішні рекорди. Якщо в липні та серпні минулого року вона варіювалася у межах 200 хворих на добу, то за липень-2021 щоденно фіксували по 300−400 нових хворих, що відповідає загальній кількості хворих за більшу частину липня по всій Україні. Місцева російська влада кілька тижнів поспіль заявляє про «негативні тенденції» захворюваності, але продовжує без обмежень приймати на півострові російських туристів.
Така політика не лише не дозволяє захистити кримчан від коронавірусу, а й сприяє його поширенню, стверджує координаторка Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник. Ця організація відстежує ситуацію з пандемією у Криму та інформує про неї міжнародну спільноту. Правозахисники КПГ вважають, що показники кримської «влади» щодо захворюваності у регіоні «істотно занижені», а масштаби інфікування там можуть бути глобальнішими.
Статистику щодо коронавірусу у Криму намагаються тримати у межах позиції Кремля про те, що „переможцям вірус не страшний“Ольга Скрипник
«До цієї статистики, як мінімум, не потрапляють інфіковані представники силового блоку. Ми неодноразово фіксуємо у своїх звітах політику замовчування цієї проблеми. Статистику щодо коронавірусу у Криму намагаються тримати у межах позиції Кремля про те, що „переможцям вірус не страшний“. Представники місцевої окупаційної „влади“ та кримських лікарень розповідали нам, що вони отримують усні рознарядки: переважно відправляти людей на домашнє лікування, щоб вони не потрапляли до офіційної статистики, не „псували“ її», – каже Ольга Скрипник.
Те, що відбувається у Криму, на її думку, свідчить про те, що Росія «не турбується про життя та здоров’я людей, а своїми діями, навпаки, сприяє інфікуванню більшої кількості кримчан».
Насильницька вакцинація
На початку року чиновники на півострові закликали кримчан до щеплення від коронавірусу російськими препаратами. Але за кілька місяців виявилося, що кампанія з імунізації буксує через перебої з поставками вакцин та небажання багатьох випробовувати їх на собі. Вибір вакцин у жителів півострова невеликий. Їм доступні тільки препарати, вироблені в Росії: Супутник V та його однокомпонентна версія Супутник Лайт, створені Центром імені Гамалеї, ЭпиВакКорона від новосибірського наукового центру Вектор та КовиВак від Центру імені Чумакова. Але жодна з них не схвалена Всесвітньою організацією охорони здоров’я, тому не усі їй довіряють.
На початку курортного сезону у Криму місцева російська «влада» оголосила про примусову вакцинацію працівників сфери обслуговування, громадського харчування та транспорту. Цей процес супроводжується адміністративним тиском на співробітників підприємств, заявив головний правовий інспектор праці контрольованої Росією Федерації незалежних профспілок Криму Євгеній Костенко.
Як у Криму стартувала «масова» вакцинація від COVID-19 (фотогалерея)
За відмову від вакцинації, за його словами, людей позбавляють премій, усувають від роботи або погрожують звільненням. Ольга Скрипник зазначає, що норма про примусову вакцинацію відсутня у міжнародному законодавстві.
До вакцини, яку використовують у Росії, у жителів Криму немає довіри, їхні побоювання закономірніОльга Скрипник
«З одного боку, примусова вакцинація – один зі способів держави захистити людей від пандемії. Але на сьогоднішній день немає міжнародних норм, котрі б дозволяли примусову вакцинацію величезного населення. До вакцини, яку використовують у Росії, у жителів Криму немає довіри, їхні побоювання закономірні, і за ними повинно бути збережене право відмовитися від вакцинації. Водночас ніхто не скасовує зобов’язання Росії зробити усе можливе, щоб захистити людей від пандемії. Тому що Росія несе відповідальність за життя та здоров’я цивільного населення на окупованій нею території», – пояснила вона.
Альтернативою примусовій вакцинації у Криму міг би стати жорсткий контроль за дотриманням протиепідемічних правил, вважає правозахисниця. Серед таких, за її словами, – обмеження авіарейсів із Росії до Криму, заборона масових заходів тощо.
Маскового режиму та соціальної дистанції в Севастополі дотримуються не всі та не скрізь (фотогалерея)
У Представництві президента України у Криму повідомили, що протягом останніх двох років отримують тисячі звернень від жителів півострова, «які припадають саме на часи пандемії». У відомстві радять кримчанам, чиї права порушено російською владою, звертатися до прокуратури АРК та правоохоронних органів України, аби мати можливість передати цю інформацію до міжнародних інституцій.
В Україні «вакцина гарантована»
Кримчан, які хочуть щепитися від коронавірусу вакцинами, схваленими ВОЗ, українська влада запрошує до центрів вакцинації, зокрема і в Херсонській області, за попереднім записом через кол-центр Міністерства охорони здоров’я України чи портал Дія або і без нього.
У Представництві президента України в Криму закликають кримчан подбати таким чином про себе та своїх рідних, нагадують про погіршення епідемічної ситуації на півострові. «Друга доза вакцини кримчанам також гарантована» – нагадують у відомстві.
У російському окупаційному уряді Криму, у свою чергу, кажуть, що готові визнавати вакцинацію кримчан від коронавірусу на материковій частині України, якщо щеплення відбуватиметься двома дозами «офіційно зареєстрованих вакцин».
Жителька Криму Ірина на умовах анонімності розповіла, як їй вдалося щепитися китайською вакциною CoronaVac у Києві.
Останнім часом у нашому оточенні дедалі частіше хворіють люди, яким кололи Супутник VКримчанка Ірина
«У нас у Криму нездорова ситуація: лікарні переповнені, люди помирають. Якщо зараз така хвиля, то що буде восени – страшно собі уявити. Останнім часом у нашому оточенні дедалі частіше хворіють люди, яким кололи Супутник V. Я йому і раніше не довіряла, а зважаючи на це, остаточно вирішила щепитися іншою вакциною», – каже дівчина.
За її словами, уся процедура у київському центрі вакцинації забрала в неї 15 хвилин. Медичній бригаді треба було надати український паспорт та ідентифікаційний код.
«Усе швидко, просто і не боляче. Зробивши щеплення поза межами Криму, я зрозуміла, що не одна така. Подивившись на мій досвід, охочих отримати нормальну вакцину у моєму оточенні побільшало», – резюмує Ірина.
Рік пандемії коронавірусу в Криму. Від першого випадку до сьогодні (фотогалерея)
Тим часом поява в Росії найближчим часом затверджених ВОЗ вакцин, за словами речника Кремля Дмитра Пєскова, не планується та «не обговорюється».
Коронавірусна інфекція COVID-19
Коронавірус SARS-CoV-2, раніше відомий як 2019 nCoV, виявили в Китаї наприкінці 2019 року.
Він викликає захворювання COVID-19. У деяких випадках перебіг хвороби легкий, в інших – із симптомами застуди та грипу, в тому числі з високою температурою і кашлем. Це може перерости в пневмонію, що може бути смертельною. Більшість хворих одужує; помирають переважно люди з ослабленою імунною системою, зокрема літні.
11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я визнала спалах захворювання, що викликається новим коронавірусом, пандемією.
