Доступність посилання

ТОП новини

«Туристи занурюються в бульйон із фекалій». Кримські активісти ‒ про курортну галузь півострова


Пляж «Толстяк» у Севастополі, червень 2019 року. Ілюстративне фото

У російському Міністерстві курортів і туризму Криму стверджують, що з початку року півострів відвідали понад 2 мільйони 200 тисяч туристів. За інформацією прес-служби відомства, це на 11% більше, ніж за аналогічний період 2018 року. Чи є туристи благом для Криму? Крим.Реалії вирішили дізнатися думку місцевих активістів.

Проросійський активіст із Криму Сергій Дудченко вважає, що за нинішнього стані кримської інфраструктури туризм не приносить позитивного ефекту для економіки півострова, а сама галузь не отримує належного розвитку.

У Криму туризм ‒ це недороблена галузь із тіньовими схемами
Сергій Дудченко

«Треба усвідомлювати, що туризм ‒ це благо для регіону, але в цивілізованих країнах. У Криму ж це недороблена галузь із тіньовими схемами, де гроші від туристів осідають де завгодно, окрім бюджету. Відповідно, галузь не розвивається, тому туристи отримують пляжі з фекальними стоками, божевільну дорожнечу усіх видів сервісу, малопідготовлений персонал та застарілу інфраструктуру. Так що, якщо ви ностальгуєте за 90-ми, ласкаво просимо до Криму», ‒ поділився своєю думкою активіст.

Сергій Дудченко
Сергій Дудченко

Проросійський активіст, керівник громадської організації «Чистий берег.Крим» Володимир Гарначук також відзначає неготовність кримської інфраструктури до зростання кількості відпочивальників.

«Збільшення турпотоку ‒ цю мантру щороку повторюють кримські чиновники. Бо всі вони годуються з туриста, збільшення «дійного стада», на їхню думку, має призводити до збільшення особистих надоїв «пляжних баронів». Росія ‒ холодна країна з дуже обмеженим теплим узбережжям, яка отримала раптом ПБК та Євпаторію. Те, що збільшення потоку йде, можна говорити з упевненістю, але це лягає тінню на зношені комунікації прибережних міст і селищ», ‒ зазначає він.

Володимир Гарначук
Володимир Гарначук

За його інформацією, через це страждає здоров'я туристів та імідж Криму як курорту.

Туристи замість чистого моря занурюються в бульйон із фекалій і зливових стоків
Володимир Гарначук

«Приїхавши, туристи замість чистого моря занурюються в бульйон із фекалій і зливових стоків, що йдуть прямо на пляжі Коктебеля, Алушти, Феодосії. І турист, приїхавши з дітьми, отримує розлад і температуру. І це системна проблема: турист, отримавши такий досвід, навряд чи вже поїде з родиною відпочивати на такі пляжі. І доти, поки не буде вирішена проблема безпеки та здоров'я людей, збільшення кількості туристів призводитиме до погіршення репутації Криму та вбивства його інфраструктури», ‒ розповів Гарначук.

Активіст Євген Жуков, який живе на Південному узбережжі Криму, стверджує, що місцева інфраструктура не готова до зростання кількості відпочивальників.

У першу чергу, треба відзначити ‒ море брудне
Євген Жуков

«Інфраструктура зруйнована і злочинно не готова до зустрічі відпочивальників. У першу чергу, треба відзначити ‒ море брудне. У Ялті та селищах зруйновані глибоководні стоки. Красиве місце ‒ селище Відрадне ‒ страждає від того, що технічний люк зі стоку зірваний, і всі маси, що відводяться, забруднюють берег. Нижня станція канатної дороги «Місхор ‒ Ай-Петрі» та індивідуальні будинки довкола неї не мають водовідведення. Селище Кореїз не має водовідведення і скидає стічні води в гірську річку Узень-Чушме», ‒ повідомив активіст.

Євген Жуков
Євген Жуков

За його словами, природа Південного узбережжя Криму втрачає свій унікальний рекреаційний потенціал.

Не може природа Криму прийняти більше відпочивальників, адже обмежена її можливість до відновлення
Євген Жуков

«Коли ми говоримо, що збільшився приплив гостей, ми забуваємо про рекреацію. Не може природа Криму прийняти більше відпочивальників, адже обмежена її можливість до відновлення. Давно Ялтинський гірсько-лісовий заповідник не займається лісовідновлювальними роботами на ділянках постраждалого від пожеж лісу. Багато площ заповідника втрачені через захоплення під будівництво. Саме місто Ялта втратило кілька парків, земля під ними пішла під кіоски, ресторани, магазини, житло... Бідою ялтинського курорту стала торгівля санаторіями та будинками відпочинку, що спричинила втрату санаторно-курортними установами устаткування, кваліфікованих співробітників, зменшення місць у оздоровницях, припинення цілорічного функціонування», ‒ розповів активіст.

Про те, що природа Криму не витримує туристичного навантаження, говорить і архітекторка, активістка, яка має досвід роботи в Громадській палаті Росії, Ольга Вечер.

Інфраструктура абсолютно не готова до зустрічі такої кількості і туристів, і їхнього транспорту
Ольга Вечер

«Звичайно ж, зростання кількості туристів ‒ Криму не на благо. Уже навіть в Іспанії жителі поставили питання про обмеження потоку туристів, адже кожна територія має певну місткість. Місткість Криму вичерпана, інфраструктура абсолютно не готова до зустрічі такої кількості і туристів, і їхнього транспорту», ‒ говорить архітекторка.

Кримськотатарський громадський активіст, голова ініціативної групи авіаторів «Ватан къанатлары» Нурі Бейтулаєв вважає, що у нинішній ситуації туристичний потенціал Криму знищується.

Менталітет переважної більшості населення Криму, інфраструктура, рівень сервісу та місцеві ціни сукупно знищують його туристичний потенціал
Нурі Бейтулаєв

«Будь-яка влада будь-якого регіону будь-якої держави завжди має прагнути до того, щоб люди з інших регіонів хотіли в регіон, цією владою керований. Але менталітет переважної більшості населення Криму, інфраструктура, рівень сервісу та місцеві ціни сукупно знищують його туристичний потенціал», ‒ вважає активіст.

А ось депутат Держдуми Росії з Криму Андрій Козенко впевнений, що до анексії півострова туристична галузь регіону «втратила» багатомільярдні можливості через «зниження» кількості туристів.

«У сфері туризму Крим також зазнав суттєвих втрат. До входження республіки до складу України тут відпочивали понад 8 мільйонів туристів щороку. Після цей показник щорічно знижувався, і в 1995 році склав 2,5 мільйона туристів. Обсяг «втрачених» коштів від реалізації послуг в об'єктах розміщення за 23 роки становить близько 296 мільярдів рублів», ‒ сказав депутат.

Андрій Козенко
Андрій Козенко

У російському Мінкурортів Криму раніше повідомляли, що анексований півострів у 2018 році прийняв 6,8 мільйона туристів, що майже на третину більше за показники 2017 року. За заявою міністерства, близько мільйон з них нібито були громадянами України. У Державній прикордонній службі України спростували ці відомості на підставі показників пасажиропотоку через адмінкордон із Кримом.

У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові

XS
SM
MD
LG