«Жоден російський президент не віддасть Крим назад Україні» – цю заяву колишнього канцлера Німеччини Ґергарда Шредера тиждень обговорювали в українських ЗМІ.
Своїми міркуваннями щодо міжнародних санкцій проти Росії та окупованого Криму колишній канцлер ФРН поділився з берлінською газетою Tagesspiegel. 3 травня видання опублікувало інтерв’ю з Ґергардом Шредером під заголовком «Безглузді російські санкції мають піти». Журналісти запитали політика, які зобов’язання має Німеччина перед Росією за розв’язання Другої світової війни? Ексканцлер відповів, що варто цінувати довіру Росії і відмовитися від санкцій, назвав їх безглуздими і нездатними повернути Крим Україні.
«Той, хто думає, що санкції можна було б застосувати, щоб змусити Росію щось зробити, помиляється. Жоден російський президент ніколи не поверне Крим Україні. Ось така реальність», – заявив Шредер.
Журналісти Крим.Реалії згадали історію давньої дружби колишнього канцлера Німеччини Ґергарда Шредера з президентом Росії Володимиром Путіним, а також з’ясували у провідних німецьких та українських експертів, яке політичне підґрунтя має заява німецького політика.
«Політична лазня»
Ґергард Шредер став канцлером Німеччини у 1998 році, за два роки до приходу Володимира Путіна у Кремль. Познайомилися політики влітку 2000 року під час першого європейського турне російського президента після обрання. Тоді журналісти відзначали вільне володіння Путіна німецькою мовою, а також те, що він добре тримається на публіці.
15 років по тому на щорічній пресконференції у Москві Володимир Путін так згадував історію дружби з Шредером: «Одного разу він приїхав до мене в резиденцію. Ми пішли в лазню. Вона загорілася. Я виходжу і кажу: Слухай, Ґергарде, нам треба звідси виходити терміново, ми горимо! – Він відповідає: «Ну зараз пиво доп’ю – і підемо». – Він випив пиво і вийшов, такий от наполегливий чоловік».
Ґергард Шредер двічі обіймав посаду німецького канцлера з 1998 року. У 2005-му програв чергові вибори до Бундестагу. Через кілька місяців після програшу він отримав посаду в російському «Газпромі» у проєкті «Північний потік». Згодом очолив Раду директорів компанії «Північний потік-2». У 2017 році Шредера призначили головою Ради директорів «Роснефть», яка перебуває під західними санкціями. За даними німецьких газет, російські компанії щорічно платять ексканцлеру приблизно мільйон євро.
У 2018 році після візиту Ґергарда Шредера на інавгурацію Володимира Путіна у Москві німецькі ЗМІ прозвали колишнього канцлера ФРН «трофеєм Путіна» та «Стівеном Сігалом у міжнародній політиці». Присутність Шредера на інавгурації журналісти назвали глибоко символічною для Володимира Путіна, який перетворився на міжнародного вигнанця після анексії Криму, війни на сході України та історії з втручанням Росії у вибори в США 2016-го (такого висновку дійшли розвідувальні агентства США).
«Шредер – уособлення російського лобізму»
У Німеччині популярний міф про те, що Крим – «одвічно російська земля», пояснює німецький політичний експерт, науковий співробітник Інституту євроатлантичного співробітництва Андреас Умланд. Проте офіційно півострів ніколи не визнають російським. Сьогодні, аби позбутися санкцій через анексію Криму, Росія намагається скористатися становищем у світі, яке склалось у період пандемії коронавірусу, додає він.
«Зараз ми бачимо явну кампанію не тільки Шредера, але й інших представників Росії: дипломатів, політиків та проросійських людей на Заході, які зараз ніби аргументують, що у ситуації, яка виникла, світовій економічній ситуації, необхідно зняти санкції. Уже був явний спад інтересу Заходу до Криму і навіть Донбасу», – пояснює Андреас Умланд.
На думку ексміністра закордонних справ України та колишнього посла України в Німеччині Павла Клімкіна, Ґергард Шредер уособлює російський лобізм, і це єдиний випадок у Європі, коли колишній керівник впливової країни ЄС повністю працює на Росію.
Це свідома маніпуляція. Я не чув настроїв, що кримські санкції не працюютьПавло Клімкін
«Насправді я б не робив хайпу з того, що каже Шредер. Він не вперше це каже. Це свідома маніпуляція. Я не чув настроїв, що кримські санкції не працюють. Я спілкуюсь не з усіма в Сенаті чи Конгресі, але багатьох знаю особисто. І там зараз дуже чітка позиція – ніяких змін стосовно кримських санкцій не може бути», – коментує Павло Клімкін заяву Шредера.
Про те, що заява Шредера – це політичний лобізм, погоджується український дипломат, ще один колишній керівник МЗС України Володимир Огризко. На початку 1990-х Огризко працював у Німеччині і декілька разів зустрічався з Ґергардом Шредером.
Шредер – це окрема спецоперація ПутінаВолодимир Огризко
«Шредер – це окрема спецоперація Путіна, і дуже успішна. Просто Шредера купили, на превеликий жаль, як кажуть, «с потрохами». Тому думка Шредера – це не думка політичної еліти всієї Німеччини і всього Заходу. На жаль, Путіну вдається підкуп західних політиків», – коментує український дипломат.
На думку ексміністра закордонних справ України Павла Клімкіна, анексія Криму руйнує весь підхід до цивілізованих правил співіснування, а тому потребує повернення півострова під контроль України.
Крим ми маємо забратиПавло Клімкін
«Якщо Крим залишиться окупованим, то взагалі сподіватися і думати, що твоє життя безпечне і передбачуване у цьому світі, ніхто не може. Крим ми маємо забрати. І для цього потрібен, по-перше, тиск, а по-друге, щоб врешті-решт кримчани, вони реально Крим захотіли повернутися назад. Ці дві речі ми і маємо здійснити», – вважає Клімкін.
«Парі щодо повернення Криму»
На заяву Ґергарда Шредера відреагував посол України в Німеччині Андрій Мельник, який назвав його слова «безсоромними» та запропонував ексканцлеру Німеччини укласти парі, що Крим повернеться в Україну ще за життя 76-річного Ґергарда Шредера. Андрій Мельник розповів у коментарі Крим.Реалії, що готовий у разі свого програшу віддати ексканцлеру Німеччини колекційну пляшку вина 1975 року з кримського винзаводу «Масандра».
«Для мене ця пляшка має цінність насамперед через те, що Крим був і залишається Україною. Я був би готовий подарувати цю пляшку пану Шредеру, але я ніколи цього не зроблю з однієї простої причини – це парі я ніколи не програю», – заявив Крим.Реалії Мельник.
Пан Шредер поки не дав відповіді, чи прийняв парі українського дипломата.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
