Доступність посилання

ТОП новини
Війна Росії проти України

«Чонгарський міст вирушить за Антоновським». Чому ЗСУ б'ють по мостах у Криму


Пошкоджений обстрілом Чонгарський міст, що сполучає Кримський півострів з материковою Україною, 23 червня 2023 року
Пошкоджений обстрілом Чонгарський міст, що сполучає Кримський півострів з материковою Україною, 23 червня 2023 року

У неділю 6 серпня стало відомо про удар по Чонгарському мосту, що з'єднує окуповані Росією Крим та Херсонську область. Повідомлення спочатку з'явилися у кримських пабліках, потім це підтвердили підконтрольна РФ місцева влада. Сьогодні українські військові офіційно заявили, що завдали ударів по Чонгарському і Генічеському мостах. Експерти стверджують, що ці удари є частиною складної наступальної операції української армії. Докладніше – у матеріалі Крим.Реалії.

Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами Аксенов) заявив 6 серпня, що по Чонгарському мосту на півночі Криму було завдано ракетного удару. За його словами, було «одне влучення, частина ракет збита силами ППО».

«Є пошкодження дорожнього полотна автомобільного мосту, ремонтні роботи вже розпочинаються. Жертв немає. Тимчасово проїзд здійснюється через ПП Армянськ і Красноперекопськ», – повідомив Аксьонов.

У понеділок 7 серпня Збройні сили України підтвердили, що завдали ракетного удару по Чонгарському і Генічеському мостах, які з'єднують окупований Крим з материковою Україною. Повідомлення про це опублікував Стратком ЗСУ – Центр стратегічних комунікацій української армії.

«Близько 15:00 Сили оборони України вразили два ключові шляхи сполучення окупантів – Чонгарський та Генічеський автомобільні мости. Слава Збройним силам України», – йдеться у повідомленні.

Раніше, наприкінці липня, Збройні сили України також повідомляли, що завдавали ударів по мостах на Чонгарі ракетами Storm Shadow.

Об'їзні шляхи з Криму та до Криму

Після обстрілу Чонгарського мосту контрольований Росією пункт пропуску «Джанкой» на адмінкордоні Криму і материкової частини України припинив роботу, повідомив 6 серпня російський Мінтранс Криму.

Транспортні потоки розподілили так:

  • через ПП «Перекоп» рухаються виключно вантажні машини та фургони;
  • через ПП «Армянськ» рухаються легкові автомобілі та рейсові автобуси.

У кримських пабліках опублікували схему руху транспорту через тимчасово окуповані українські території.

Увечері в неділю, після ударів по Чонгарському мосту, виросли черги автомобілів у напрямку до мосту через Керченську протоку. За повідомленнями, станом на 17:05 неділі черга машин з Криму розтягнулася на 2,3 кілометра, а з боку російської Тамані колона автотранспорту до Криму через Керченський (Кримський) міст, розтягнулася приблизно на 6 кілометрів.

У день, коли було завдано ударів по Чонгарському мосту, також внаслідок обстрілу було пошкоджено і Генічеський міст на Арабатській стрілці, що також пов'язує Крим із материковою частиною України.

Маршрути постачання армії РФ: «поганий і дуже поганий»

Черговий удар по Чонгарському мосту – очікуваний крок української армії, який має намір перервати ланцюжки постачання боєприпасів, техніки, особового складу армії РФ, розповів Крим.Реалії керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.

ЗСУ ще не розсмакували, але вже дістали Керченський міст, а мости через Чонгар і Перекоп ближче, їх легше уразити
Павло Лакійчук

«Для угруповання РФ на півдні є два маршрути поставок – поганий і дуже поганий. Дуже поганий – через Маріуполь до Таганрога, просто поганий – через Крим. Маршрут через Крим має лише два горлечка: перше – це Керченська протока, тобто міст чи поромна переправа. Друге – закінчення Кримського півострова, яке має два шляхи – Чонгарський міст через Сиваш і далі на Запоріжжя та через Перекоп у бік Херсонщини. Ось, мабуть, і все, де є залізниця. В принципі, можна пробиратися до Генічеська дуже складним маршрутом через Арабатську стрілку, але це не підходить для нормальних перевезень. Власне, всі три варіанти вже випробувані ЗСУ. Вони ще не розсмакували, але вже дістали Керченський міст, а мости через Чонгар і Перекоп ближче, їх легше уразити. Чонгарський міст, судячи з усього, вже вирушає за Антоновським», – зазначив експерт.

Генічеський міст, що зазнав пошкоджень 6 серпня 2023 року
Генічеський міст, що зазнав пошкоджень 6 серпня 2023 року

На думку Павла Лакійчука, у випадку з Чонгарським мостом це були «складні комбіновані удари», що здійснювалися авіацією із застосуванням британських далекобійних ракет Storm Shadow.

Антонівський міст став для HIMARS своєрідною «короною». Для Storm Shadow такою «короною» стане Кримський перешийок
Павло Лакійчук

«Нагадаю, що коли у ЗСУ з'явилися HIMARS, то родзинкою у їхній роботі стали саме удари по Антонівському мосту. Думаю, що за всіх заслуг «Хаймарсів» на інших напрямках, саме Антонівський міст став для них своєрідною «короною». Очевидно, що для Storm Shadow такою «короною» стане Кримський перешийок, де ЗСУ перерубують російську логістику. Це дуже дратує ворога, свідчення тому – той факт, що російська армія вже двічі завдавала ударів у спробі дістати до пункту дислокації тактичної авіації ЗСУ. Тобто українські льотчики та ракети Storm Shadow не просто допікають супротивника, а виводять його з себе», – зазначив він.

Storm Shadow, ілюстраційне фото
Storm Shadow, ілюстраційне фото

Удари по тилах противника – частина стратегії ЗСУ

Павло Лакійчук наголосив, що події у Криму необхідно розглядати в контексті наступу української армії на інших ділянках, оскільки це – частина єдиного цілого. За його словами, під час наступальної операції відбувається нарощування інтенсивності ударів, і саме це зараз відбувається у Криму. Водночас ЗСУ просуваються до основної лінії оборони противника, наростає вогневий вплив не тільки на ці лінії оборони, а й на тили.

В ідеалі ЗСУ мають підійти до прориву оборони так, щоб ворог був максимально знекровлений – без боєприпасів, їжі та води
Павло Лакійчук

«В ідеалі ЗСУ мають підійти до прориву оборони так, щоб ворог був максимально знекровлений – без боєприпасів, їжі та води, щоб у ворога було велике бажання зробити Україні приємне у вигляді чергового «жесту доброї волі». Важливо пам'ятати, що тоді як цивільні говорять про наступ, військові говорять про наступальну операцію. Це великий комплекс узгоджених заходів, і що більший масштаб операції, то складніше їх скоординувати у часі та просторі. Це не лише планування на тактичному рівні, узгодження напрямків дій окремих підрозділів, а й логістика, взаємодія підрозділів, розвідка. ЗСУ доводиться багато працювати, тут задіяні і ВМС, і повітряні сили, і сухопутні війська, і СБУ. Українцям, яким зараз психологічно дуже важко, а також нашим західним партнерам, хочеться, щоб усе швидше закінчилося. Але так, на жаль, не буває», – наголосив експерт.

Експерти американського Інституту вивчення війни заявили, що українські ракетні удари по Чонгарському і Генічеському мостах, які зв'язують анексований Росією Крим з материковою Україною, є частиною кампанії української армії, спрямованої на створення умов для майбутніх контрнаступів.

На думку експертів, удари завдали по двох ключових для постачання російських військ автомобільних мостах, і в результаті армія РФ перенаправила дорожній рух з більш коротких східних маршрутів на довші західні. Це може створити значні збої в логістиці.

Речник Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат повідомив Крим.Реалії, що ЗСУ потрібні літаки F-16, які дали б можливість прицільно вражати російські об'єкти в Криму.

Журналісти Крим.Реалії зафіксували понад 60 випадків ударів по військовій та логістичній структурі російської армії на Кримському півострові з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, позначивши їх на інтерактивній мапі Криму, де зібрано 223 військові об'єкти РФ з геолокаціями. Зараз на мапі 12 категорій, 232 військові об'єкти, 63 геолокації фортифікаційних споруд, а також позначені місця «прильотів» по російських військових об'єктах та логістичній інфраструктурі.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Олена Юрченко

    Кримська журналістка, радіоведуча. Жила і працювала в Керчі, залишила Крим після російської анексії півострова в 2014 році. Редакторка Крим.Реалії з 2014 року. Ведуча авторської програми «Міські історії» на Радіо Крим.Реалії. Авторка серії публікацій про Крим і міжнародну реакцію на анексію півострова. Учасниця програми медіа-партнерства UMPP з радіокомпанією KSGF (Спрінгфілд, Міссурі, США). Викладачка кафедри мультимедійних технологій і медіадизайну Інституту журналістики КНУ ім. Шевченка. Співавторка посібника з інформування та комунікації «Інформаційна азбука для неурядових організацій».

XS
SM
MD
LG