Віцепрем'єр Росії Марат Хуснуллін заявляє, що потрібно «в прискорені терміни» відновити рух залізничною гілкою мосту через Керченську протоку, що постраждала від вибуху 8 жовтня. Російські чиновники вже знайшли підрядника робіт і почали блокувати рух транспортного переходу у зв'язку з «відновлювальними роботами». Що відбувається на Керченському мосту і чому Росія так поспішає з його ремонтом, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Терміни відновлення Керченського мосту після вибуху 8 жовтня російська влада називає різні. Глава уряду Росії Михайло Мішустін у жовтні підписав розпорядження, згідно з яким відновлювальні роботи на мосту мають завершитися до 1 липня 2023 року.
На початку листопада віцепрем'єр Росії Марат Хуснуллін заявив, що план відновлення руху зруйнованою частиною Керченського мосту прискорюється, а для виконання робіт уже знайшли підрядника.
«Треба у прискорені терміни роботу виконати»
Одразу після вибуху на Керченському мосту на початку жовтня Марат Хуснуллін обіцяв відновити транспортний перехід до кінця цього року «поза всяким сумнівом». Але потім уточнив свої слова, сказавши, що до кінця грудня цього року буде тільки демонтовано зруйновані та пошкоджені прольоти мосту, а не відновлено весь транспортний перехід.
Розбір пошкоджених мостових прольотів кореспондент Крим.Реалії помітив наприкінці жовтня. До мосту тоді підігнали спецтехніку, яку було видно з узбережжя Керчі.
Для відновлювальних робіт на мосту вже знайдено підрядника, стверджує Марат Хуснуллін.
«Затверджено технічне завдання на проєктування відновлення другої залізничної колії. Потрібна також заміна двох прогонових будівель. Хочу зазначити, що Росзалізниця і підрядник представили графік робіт із запуску руху другою колією до 15 вересня 2023 року, але ми просимо ще час, на комісії ще раз подивимося, вважаємо, що треба все-таки в більш прискорені терміни цю роботу виконати», – цитують Марата Хуснулліна кримські ЗМІ.
Єдиним виконавцем робіт з відновлення мосту, згідно з розпорядженням Михайла Мішустіна від 24 жовтня, визнано російське ТОВ «Нижньоангарськтрансбуд». Фірма зі статутним капіталом у 10 тисяч рублів, за даними Федеральної податкової служби, зареєстрована в місті Північнобайкальськ у Бурятії в 2009 році. Вона спеціалізується на будівництві житлових будівель, автомагістралей і мостів, розробці гравійних та піщаних кар'єрів, виробництві товарного бетону та інших послугах.
Проте будь-якої докладної інформації про фірму та її проєкти у відкритому доступі немає. Немає у відкритих джерелах і тендерного завдання щодо відновлення Керченського мосту.
У розпорядженні Михайла Мішустіна зазначено граничний термін, на який укладаються контракти щодо відновлення залізничної гілки Керченського мосту – 1 грудня 2023 року.
Міст наполовину цілий
У Міністерстві транспорту Росії попереджають про перерви руху мостом через Керченську протоку в період з 7 до 10 листопада «у зв'язку з проведенням ремонтно-відновлювальних робіт».
12-годинну зупинку руху мостом 8 листопада анонсує російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов). Він рекомендує не планувати в цей період поїздки до сусідньої Росії, а також із Росії до Криму.
Російські чиновники визнають проблеми з повноцінним функціонуванням Керченського мосту, незважаючи на те, що на початку жовтня, відразу після вибуху на транспортному переході, публічно запевняли, що рух по ньому відновлено.
На початку жовтня в Міністерстві транспорту Росії, нагадаємо, відзвітували після вибуху про запуск руху приміських поїздів Керченським мостом.
«Це дуже важливий етап відновлення повноцінної роботи найважливішого транспортного об'єкту нашої країни. Підкреслю, що всі роботи ведуться в цілодобовому режимі, щоб у найкоротші терміни забезпечити населення Криму та материкової частини Росії якісним транспортним зв'язком, а перевізників – звичними логістичними маршрутами для доставки у регіони вантажів для забезпечення життєдіяльності», – заявляв тоді міністр транспорту Росії Віталій Савельєв.
31 жовтня він стверджував, що «логістична ситуація нормалізована», а вантажопасажирське сполучення з Кримським півостровом відновлено. Але зараз Керченський міст, як і раніше, не може повноцінно функціонувати. Рух уцілілими автомобільною та залізничною частинами мосту триває в реверсивному режимі.
На сайті Мінтрансу Росії опубліковано інструкцію для перевізників: як рухатися вантажним автомобілям в умовах обмеженого функціонування Керченського мосту. На вибір у них – Керченська поромна переправа чи «сухопутний коридор» із Криму до Ростовської області через окуповані російськими військовими області України.
Вибух на Кримському мосту: охоплені вогнем цистерни та паніка у Криму (фотогалерея)
«Росії необхідно утримати південь»
Бажання російської влади швидше відновити повноцінний рух Керченським мостом обумовлене військовою необхідністю утримати південний фронт, вважає керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Керченський міст, нагадаємо, почав виконувати ключову військову роль – через нього Росія регулярно перекидала військову техніку та особовий військовий склад для захоплення південних областей України.
Без Керченського мосту Росія не має нормальної логістики для військовихПавло Лакійчук
«Без Керченського мосту Росія не має нормальної логістики для військових. Угруповання сил на півдні, яке веде бойові дії, потребує величезних обсягів боєприпасів і палива. Потрібно доставляти техніку з баз зберігання на «передок», а розбиту забирати назад на ремонтні підприємства, доставляти підрозділи «мобиков» – гарматного м'яса на херсонський і запорізький напрямки. Тилова база в Криму недостатня та переважно вичерпана за вісім місяців війни. Росії потрібна логістика з материка, щоб утримати південь», – пояснив Павло Лакійчук Крим.Реалії.
Єдиною альтернативою для Росії у забезпеченні своїх військових без Керченського мосту є «сухопутний коридор» із Криму до Ростовської області, що пролягає через окуповані російськими військовими області України. Але він, за словами Павла Лакійчука, перевантажений і пролягає через зону бойових дій, тому не є надійним логістичним маршрутом.
Ворогу позаріз необхідно відновити тил на півдні. І «форсаж» із відновленням Керченського мосту – про цеПавло Лакійчук
«Ворогу позаріз необхідно відновити тил на півдні. І «форсаж» із відновленням Керченського мосту – про це, оскільки зараз із залізничного мосту працює лише одна колія у реверсивному режимі. З таким розкладом російський плацдарм на правому березі Дніпра довго не протримається. Більше того, московські генерали розуміють, що українські війська можуть розпочати наступ у Запорізькій області, і якщо вони «розріжуть» логістичну нитку вздовж узбережжя Азовського моря, крах очікує на все їхнє (російське – КР) південне угруповання», – каже експерт.
У прагненні російської влади відновити рух Керченським мостом, на думку Павла Лакійчука, є і цивільний фактор. Цей транспортний перехід необхідний, оскільки Керченська поромна переправа, роботу якої відновили після вибуху на мосту, не здатна забезпечити необхідний потік вантажів, особливо з урахуванням зимових штормів у Керченській протоці, зазначає він.
За даними Міністерства транспорту Росії, з моменту запуску поромів після вибуху на мосту до 7 листопада через Керченську протоку в обидві сторони перевезено поромами понад 26 тисяч пасажирів, понад 15 тисяч одиниць автотранспорту та понад тисячу залізничних вагонів.
Хто підірвав міст?
У підриві Керченського мосту російська влада звинувачує Україну. Хоча хто і що стало причиною того, що сталося, достеменно невідомо.
У російських ЗМІ озвучують версію про те, що до цього могли бути причетні російські спецслужби, які нібито конфліктують із військовими через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Будь-яких підтверджень цієї версії немає.
Президент Росії Володимир Путін звинуватив в інциденті українські спецслужби.
Влада України, яка раніше неодноразово називала Керченський міст легітимною військовою ціллю, публічно не взяла на себе відповідальність за те, що сталося.
12 жовтня у ФСБ Росії звинуватили в організації вибуху на Керченському мосту начальника Головного управління розвідки України Кирила Буданова.
Кирило Буданов каже, що «ставиться до цього (звинувачення ФСБ – КР) не до кінця серйозно».
У ГУР Міноборони України заявили, що «не коментуватимуть чергові заяви» російських спецслужб.
Наприкінці жовтня було відправлено у відставку заступника голови Міністерства транспорту Росії Олександра Суханова, який відповідав за безпеку на Керченському мосту. Його публічних коментарів у зв'язку з цим немає.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
