«На порозі повного розвалу освіти»: у Криму скорочують викладачів КФУ

Головний виш анексованого півострова, так званий Кримський федеральний університет імені Вернадського, готується звільнити 30-40% викладачів, а студентів хочуть перевести на триденний навчальний тиждень. Керівництво КФУ офіційно заперечує такі масштаби скорочень.

На головні запитання про долю КФУ, його викладачів і студентів в ефірі Радіо Крим.Реалії разом з ведучим Сергієм Громенком відповідають ректор Таврійського національного університету імені Вернадського, відродженого в Києві, Володимир Казарін та директор Центру економіки безперервної освіти Інституту прикладних економічних досліджень Російської академії народного господарства і державної служби Тетяна Клячко.

‒ Рішення про скорочення джерело в керівництві університету виправдовує чинними в сусідній Росії нормативами. Однак офіційно ректор КФУ Андрій Фалалєєв великі масштаби звільнень заперечує. Але якщо дійсно звільнять кожного третього ‒ що це означатиме для вищої освіти в Криму, Володимире?

​Казарін: Це частина процесу, в межах якого в усіх соціальних сферах у Росії ‒ в медицині, пенсійному обслуговуванні тощо ‒ у зв'язку з нестачею грошей, з фінансовою кризою, з реальними наслідками санкцій треба економити на всьому. Що стосується Криму, тут драма багатоступенева. Спочатку, коли КФУ був створений і були об'єднані 7 вишів і 5 академічних наукових центрів у цього монстра, загальна кількість колективу становила понад 70 тисяч осіб. Це студенти, викладачі, співробітники. Але за останні роки фактично вбита медицина та фізкультура ‒ ці інституції фактично не працюють. Низка інших перебувають у дуже важкому становищі. Зараз, коли за новою нормою замість 9 студентів на одного викладача припадатиме 12 ‒ я думаю, це крок до того, що КФУ взагалі перестане існувати як самостійний підрозділ. Фактично він вже сьогодні є філією Південного федерального університету в Ростові. Це крок до того, щоб такий стан оформили офіційно.

‒ А скільки студентів на одного викладача зараз припадає в Таврійському національному університеті в Києві?

Казарін: В Україні діє багато років норма в 10 студентів на викладача. Що стосується вишів з окупованих територій, Верховна Рада України запровадила норму для них ‒ 8 студентів на викладача. Але нам йдуть назустріч і збільшують кількість місць, якщо з окупованих територій вступає більше студентів, аніж було заплановано. Мені здається, що в Криму зараз проблема зі ставками та нормативами вирішується поза волею керівництва КФУ.

‒ Чому ви так вважаєте?

Казарін: По-перше, через дивне інтерв'ю Андрія Фалалєєва, в якому він спочатку говорить, що все це неправда, а потім розповідає, що розробляє дорожню карту, щоб ці нормативи впровадити. По-друге, всі кваліфіковані викладачі ‒ наприклад, медичного інституту ‒ залишили Крим, і сьогодні на посадах перебувають люди, які не відповідають вимогам до викладачів вишу. Так що сьогодні можна сказати, то завдання керівництва полегшується: некваліфікованих можна звільнити без шкоди для університету. До того ж, я думаю, що підуть шляхом відправки на пенсію людей старшого віку.

‒ Пані Тетяно, чи скорочують викладачів у російських вишах через нормативи?

Клячко: В усій Росії масово не скорочують викладачів, але норма дійсно встановлюється приблизно така ‒ 12 студентів на викладача. Однак це не означає, що зараз усіх звільнятимуть. Скоротити до 30% викладачів ‒ це занадто великий скандал, щоб бути правдою. Не буває такого. Перш за все, скорочуватимуть вакансії, а не реальних людей. Не братимуть стільки народу, частина перейде на півставки, як це часто буває. Якщо хтось і втратить робоче місце, то це будуть ті, які не були штатними співробітниками й залучалися до роботи на тимчасовій основі. Так що тут у страху очі великі, а насправді нічого такого не станеться.

​Казарін: Які вакансії? Які додаткові ставки? Якщо люди були на додаткових ставках, значить, потрібна була їхня праця. Їх залучали для того, щоб виконувати роботу. Про які вакансії можна говорити, якщо це співвідношення 12 до 1 знищить реальні, наявні на сьогодні ставки. Ясна річ, що на 30% як мінімум має збільшитися навантаження на викладача. У Криму зараз стоять на порозі повного розвалу освіти, який почався не сьогодні. Початок цього процесу ‒ 2014 рік.

‒ Торік у КФУ вже ввели один день самонавчання, а тепер планують ввести другий. По суті, це додатковий вихідний, в який студенти мають самостійно займатися. Значить, вже був чотириденний тиждень навчання, а тепер буде триденний. Чи може студент так навчатися?

Казарін: Це груба пародія на європейські стандарти. Згідно з ними, тільки 30% навчального матеріалу студент має отримувати в аудиторії. Все інше ‒ це поєднання навчання з практикою та дистанційна освіта. Це складно організована система, сенс якої в тому, що немає сенсу вкладати в голову студента такий гігантський обсяг знань. Завдання полягає в тому, щоб навчити його самого вчитися. А в Криму це сприймається як ще один вихідний, який даний студенту, щоб не вчитися.

(Текст підготував Владислав Ленцев)