Вранці 4 вересня заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла забрали синім мікроавтобусом Volkswagen без номерних знаків. Декількома годинами раніше були затримані брати Асан та Азіз Ахтемови, пізніше ‒ Шевкет Усеїнов у Євпаторії. Потім стало відомо, що за день до того російські спецслужби після обшуку затримали Ельдара Одаманова.
Обшуки в будинках кримських татар були проведені у зв'язку з пошкодженням газогону в селі Перевальному під Сімферополем. Як з'ясувалося пізніше, Асана Ахтемова та Азіза Ахтемова звинуватили у «скоєнні диверсії», а Нарімана Джеляла – в «пособництві диверсії» (10 вересня адвокат Микола Полозов інформував про те, що російська ФСБ перекваліфікувала справу Джеляла, посиливши звинувачення та інкримінувавши йому «вчинення диверсії» замість «пособництва» – КР). За словами адвоката Миколи Полозова, Шевкет Усеїнов та Ельдар Одаманов не є фігурантами цієї справи. Після того, як вони вийшли з будівлі ФСБ у Сімферополі, їх одразу затримали повторно. Причиною стала відсутність документів, які підтверджують їхню особу (паспорти Усеїнова та Одаманова були вилучені під час обшуку й документи їм не повернули). 6 вересня Одаманов та Усеїнов були заарештовані за статтею «непокора законному розпорядженню співробітника поліції, військовослужбовця, співробітника органів ФСБ» (стаття 19.3 КоАП РФ ‒ КР) на 15 і 14 діб адміністративного арешту.
Хронологія подій
У суботу 4 вересня з самого ранку громадянське об'єднання «Кримська солідарність» та низка активістів почали повідомляти про затримання заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла. Раніше, приблизно о 3 годині ночі 4 вересня, з'явилася інформація про обшук у домоволодінні кримського татарина Азіза Ахтемова. Пост з інформацією про це ‒ останній на сторінці, написаний Джелялом перед його затриманням.
Пізніше з'ясувалося, що на зв'язок не виходить брат Азіза, Асан Ахтемов. Він теж був затриманий.
Приблизно через годину «Кримська солідарність» опублікувала новину про те, що Шевкет Усеїнов із Євпаторії також був вивезений співробітниками силових структур зі свого будинку в Євпаторії.
До цього адвокати майже добу шукали Ельдара Одаманова.
«За інформацією від дружини, о 6 годині ранку почався у них обшук у місті Сімферополі. О 7:20 за словами дружини співробітники ФСБ і, за словами дружини, там були й інші правоохоронні органи, забрали його й повезли в невідомому напрямку. На цей момент була подана заява в поліцію про викрадення цього громадянина, була подана заява на гарячу лінію, ми об'їздили всі відділення поліції в місті Сімферополі. Ми звернулися до військової прокуратури: починаючи від прокуратури Чорноморського флоту, закінчуючи головною військовою прокуратурою в Москві. Ми звернулися до прокуратури Республіки Крим із заявою про викрадення цієї людини. Дійсно ми вважаємо, що є реальна загроза його життю та здоров'ю», ‒ так описував ситуацію з пошуком Одаманова адвокат Еміль Курбедінов у ніч із 3 на 4 вересня.
Тоді ні адвокат Курбедінов, ні його колеги не знали, що наступна доба мине приблизно в такому ж режимі, тільки список людей збільшиться ще на 4 прізвища: Джелял, брати Ахтемови та Усеїнов.
Сценарій обшуків і затримань був однаковий: прийшли з обшуком, не надали ніяких копій постанов, забрали всі засоби зв'язку, вилучили телефони й комп'ютери, посадили в автомобіль і повезли в невідомому напрямку. Слідчі, які проводили обшуки, не назвалися й нічого не пояснювали рідним затриманих, не говорили, куди їх везуть.
Пізніше під будівлею ФСБ у Сімферополі на Франка, 13, почали збиратися люди: рідні затриманих, активісти, громадянські журналісти. Вони прийшли з'ясувати, де перебувають затримані люди та в якому вони стані. Адже єдина інформація, яку повторювали практично всі родичі затриманих, ‒ те, що обшук проводили співробітники ФСБ. У ніч із 4 на 5 вересня на Франка були затримані десятки осіб, на всіх затриманих були складені адміністративні протоколи за «невиконання правил поведінки при надзвичайній ситуації або загрозі її виникнення» (стаття 20.6.1 КпАП РФ). Всього 4 вересня було складено 58 адміністративних протоколів.
У чому звинувачують Нарімана Джеляла та братів Ахтемових?
Згідно з повідомленнями з кримського управління МВС, газогінна труба «Кримгазмережі» у селі Перевальне була пошкоджена 23 серпня. Слідчою групою було встановлене механічне пошкодження труби, а МВС Росії порушило справу «про навмисне знищення або пошкодження майна» (частина 2 статті 167 КК РФ ‒ КР). Слідство на чолі зі слідчим ФСБ майором Віталієм Власовим вважає причетними до вибуху Асана та Азіза Ахтемових. Згідно з матеріалами справи (є в розпорядженні редакції ‒ КР), їх звинувачують у тому, що вони в період із невстановленої дати до 23 серпня, перебуваючи на території Криму, вступили в злочинну змову один з одним і невстановленими слідством особами. «При невстановлених обставинах і невстановленим способом не пізніше 05 год. 4 хв. 23.08.2021 (точний час слідством не встановлений) встановили вибуховий пристрій до основи газогінної труби, яка виходить із поверхні землі, ДУП РК «Кримгазмережі»... (у матеріалах вказане точне місце розташування газогону ‒ КР). Після чого спричинили вибух шляхом ініціювання заряду вибухової речовини з використанням підривника, в результаті чого завдали зазначеному об'єкту інфраструктури пошкодження, що виключають його подальшу експлуатацію...».
Далі в документі постанови про порушення кримінальної справи йдеться про те, що дії Ахтемова нібито спричинили припинення подачі газу місцевим жителям села Перевальне та від'єднання від постачання газом об'єктів берегової оборони Чорноморського флоту Міністерства оборони Росії. «Річ у тім, що газом у нас забезпечена тільки військова частина. У військове містечко не проведені ні вода, ні газ», ‒ пояснювала 23 серпня виданню РИА Новости Крым місцева жителька Луїза Латиш.
За словами адвоката Миколи Полозова, 4 вересня обшук у Нарімана Джеляла був проведений невстановленим відомством: «Це найцікавіше. Тому що постанову на проведення обшуку не надали. Коли обшук проводили, щось невиразне сказали, і врешті-решт ні сам Наріман, ні його дружина Левіза нічого не зрозуміли. Можливості зрозуміти, в межах якої справи був проведений обшук, не було. Коли 6 вересня ми зустрілися з Наріманом у слідчого Власова, ми йому поставили запитання, де протокол обшуку. На що той відповів, що в межах тієї справи, яка перебуває в його провадженні, обшук у Нарімана Джелялова не проводився. Відповідно, це якесь інше відомство проводило обшук, ми припускаємо, що це могли бути співробітники центру з протидії екстремізму».
Під час обшуку у Джеляла був вилучений комп'ютер і кілька мобільних телефонів, де і в якому відомстві зараз його речі, невідомо. Адвокат повідомив, що розшукуватиме їх. Спочатку Наріман, згідно з документами, був залучений як свідок у справі підозрюваних Асана та Азіза Ахтемових. Він давав свідчення без участі адвоката за угодою й під загрозою застосування кримінального покарання в разі відмови давати свідчення (стаття 308 КК РФ ‒ КР). Надалі Наріман Джелял теж отримав статус підозрюваного, його справу об'єднали зі справою братів Ахтемових в одну. «Слідчий у той момент напевно вже знав, що Наріман буде затриманий як підозрюваний. Однак підозрюваний у принципі має право відмовитися від свідчень. Свідок відмовитися від будь-яких свідчень не може. Тому слідчий, скориставшись тим, що Наріман перебуває у статусі свідка без адвоката, допитав його, провів очну ставку, а потім узяв ці свідчення в основу вже його кримінальної справи за допомогою об'єднання кримінальних справ», ‒ пояснює Полозов.
Згідно з протоколом очної ставки Нарімана Джеляла з Асаном Ахтемовим, суть звинувачень проти Нарімана Джеляла полягає в тому, що у нього є знайомий на ім'я Різа, який декілька разів просив Джеляла познайомити його з кимось із місцевих хлопців для розклеювання інформаційних листівок, підняття українського прапора на території Криму в якийсь із днів. «На цю тему я говорив з Ахтемовим Асаном ще у другій половині 2020 року. Питання фінансування зазначених акцій не обговорювалося, Ахтемов Асан багато разів відмовчувався, ніяк не реагував, але врешті-решт наприкінці 2020 року ‒ початку 2021 погодився поспілкуватися з Різою. У той момент я запропонував Ахтемову Асану просто поспілкуватися з Різою, про жодні акції не розповідав. Після цього я передав номер Асана Різі, про подальшу долю їхнього знайомства мені нічого не відомо», ‒ сказано у фрагменті очної ставки. У свідченнях Асана Ахтемова розказане те ж з уточненням, що зустріч з самим Різою так і не відбулася. Він не зміг із ним зустрітися в зазначену дату через завантаженість на роботі.
«За версією ФСБ, цей якийсь Різа є агентом українських спецслужб. Відповідно провина Нарімана Джелялова полягає в пособництві, а саме в тому, що він передав номер телефону Різи Асану Ахтемову. У своїх показах як свідка, мій підзахисний і не заперечував, що передавав номер телефону, але мотиви та сенс його дій був зумовлений тим, що мали проводитися якісь мирні та ненасильницькі акції на підтримку територіальної цілісності та єдності України. У цьому немає нічого протизаконного з формальної точки зору. З політичної точки зору, для Російської Федерації це, звісно, жахливий злочин. Але ось у цьому випадку вирішили наявні фактичні обставини перекласти на диверсію», ‒ каже Полозов.
Організаторами диверсії, за версією ФСБ, є Різа Яг'яєв-Веліулаєв, якого у відомстві називають агентом ГУР. Як куратори в центрі громадських зв'язків ФСБ названі: співробітник військової розвідки України Максим Мартинюк та його безпосередній начальник, керівник оперативної служби «Таврія» ‒ Віктор Зелінський. «Зазначена диверсія була санкціонована начальником ГУР МО України Кирилом Будановим ‒ учасником невдалої акції у 2016 році, під час якої він вбив співробітника ФСБ Росії», ‒ сказано в заяві пресслужби відомства.
Політик, викладач, журналіст: чим відомий затриманий в Криму Наріман Джелял (фотогалерея)
Що відбувалося з Ахтемовим та Джелялом після затримання?
Про те, що відбувалося з Наріманом Джелялом упродовж доби, після його затримання, він детально описав у листі. Пізніше адвокат Микола Полозов підтвердив Крим.Реалії, що, за словами його підзахисного, до нього не застосовували фізичного насильства.
«Він повідомив про те, що коли вони їхали в автомобілі, дорогою з Сімферополя на нього одягли мішок, наручники й, за його відчуттями, його спочатку привезли в комплекс будівель ФСБ у Бахчисараї. Дорогою на нього чинили моральний тиск. Йому говорили, розповідай все інакше буде погано тобі й твоїм близьким. Погрожували застосувати насильство. Був один чоловік, який грав роль поганого оперативника, був інший, який зображував роль хорошого. Тиск був досить серйозним. Окрім того, його піддали психофізіологічному дослідженню на так званому поліграфі», ‒ каже Полозов.
«У будівлі ФСБ на Франка мішок зняли й провели до слідчого Власова. Він почав опитування мене як свідка. Моя чергова вимога про виклик адвоката була проігнорована. Через декілька хвилин мене передали слідчому Лаврову. Я повторював уже сказані раніше слова. Після закінчення опитування мене не відпустили. Надія знову згасла. Я в супроводі співробітника в балаклаві чекав то в одному кабінеті, то в іншому. Ближче до четвертої ранку мені влаштували очну ставку з одним із хлопців. Я встиг запитати, чи в порядку він, на що він похитав головою. «Били?» ‒ й у відповідь ствердно кивнув. Під час цього заходу я, нарешті, почув, що розповіли хлопці. Наші слова багато в чому збігалися, за винятком декількох моментів», ‒ так описує Джелял зустріч з одним із підозрюваних Ахтемових на очній ставці у своєму листі.
Раніше про можливе застосованих тортур до Азіза Ахтемова говорила й адвокатка Сафіє Шабанова. Перед судовим засіданням щодо обрання запобіжного заходу, вона побачилася з Азізом Ахтемовим. Вона повідомила кореспонденту Крим.Реалії, що Азіз Ахтемов відмовився від неї як від адвоката за угодою. «Вони обидва ‒ Азіз та Асан явно дуже залякані, не підводять голову. Вона опущена. Вони не йдуть на жодні контакти, видно, що вони шоковані. І слідчий (йдеться про слідчого ФСБ Віталія Власова ‒ КР) стоїть як цербер, суворо так запитує: «Тобі потрібні адвокати за угодою?». Я вважаю, що вони перебувають під якимось, якщо не фізичним, то під психологічним впливом точно, тому що поводяться абсолютно неадекватно», ‒ повідомила Шабанова.
Наразі Асану Ахтемову, Азізу Ахтемову та Наріману Джелялу Київський районний суд міста Сімферополя обрав запобіжний захід у вигляді утримання в слідчому ізоляторі упродовж двох місяців ‒ до 4 листопада.
7 вересня стало відомо про затримання Ельдара Менсітова, колишнього члена Меджлісу кримськотатарського народу в Сімферопольському районі. Як згодом стало відомо, Менсітов понад добу перебував у будівлі ФСБ. Адвокат Менсітова Рефат Юнусов пояснив, що його затримали в межах цієї «справи кримських диверсантів» як свідка.
«ФСБ цікавила можливість його причетності до вчинення терористичного акту в селі Перевальному (саме так, зі слів адвоката, співробітники ФСБ називають пошкодження газогону ‒ КР). Про знайомство з членами Меджлісу та про знайомство з хлопцями, які зараз затримані й перебувають у СІЗО. Сьогодні він перебуває у ролі свідка, цілком можливо, що будуть якісь допити й очні ставки надалі».
За словами адвоката, увечері, приблизно о 22, Менсітова привезли додому. «Я з'ясував, що він живий здоровий, заспокоївся, дав йому заспокоїтися. Наскільки він мені сказав, що ніяких методів фізичного чи психологічного впливу до нього не застосовували». Сам Юнусов наполягає на низці порушень при проведенні обшуку: недопуск адвоката, неповідомлення про його місце перебування, проведення допиту без присутності адвоката за угодою.
