Кримськотатарський політик, викладач, політолог і журналіст Наріман Джелял, колаж
Спеціально для Крим.Реалії
Заява Федеральної служби безпеки Росії, в якій Головне управління розвідки Міністерства оборони України та Меджліс кримськотатарського народу звинувачуються в організації диверсії, що нібито сталася на газогоні в анексованому Криму 23 серпня ‒ дуже поганий знак.
Знак, що прояснює, навіщо росіянам знадобилося затримувати першого заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляла та інших активістів. І допомагає зрозуміти, якими можуть бути подальші дії Кремля.
Звинувачення в «диверсії» заради виправдання власних агресивних дій ‒ давній прийом авторитарних режимів
Звинувачення в «диверсії» заради виправдання власних агресивних дій ‒ давній прийом авторитарних режимів. Напад Радянського Союзу на Фінляндію стався після того, як радянське керівництво звинуватило Гельсінкі в обстрілі позицій Червоної Армії ‒ так званий Майнільський інцидент.
У «Правді» писали про «нахабну провокацію фінської вояччини» й вимагали «дати відсіч знахабнілим грабіжникам» та «відповісти потрійним ударом». А потім з'ясується, що ніякого обстрілу з фінської сторони не було, а була радянська провокація.
Ймовірно, Москва тепер може виправдовувати будь-які свої агресивні дії, наприклад, у Херсонській області «боротьбою з диверсантами»
Друга світова війна почалася після того, як гітлерівська Німеччина інсценувала «напад» Польщі на німецьку радіостанцію в місті Гляйвіц (Глівіце) ‒ насправді нападали переодягнені в польську військову форму есесівці. А незабаром Гітлер вже розповідав у рейхстазі про польський напад. Звинувачення ФСБ, впевнений, ‒ з цього ж ряду.
Ми не знаємо тільки, чи виконують чекісти директиву з Кремля, чи, навпаки, підштовхують Кремль до рішучих дій проти України ‒ такого роду інструменти часто використовувала Луб'янка під час воєн на Кавказі.
Ймовірно, Москва тепер може виправдовувати будь-які свої агресивні дії, наприклад, у Херсонській області «боротьбою з диверсантами» та прагненням убезпечити Крим.
Залишається тільки гадати, чим продовжить Кремль ‒ репресіями чи війною
Припускаю, що в майбутньому можна буде говорити й про неможливість продовження газового транзиту через Україну ‒ який транзит, якщо українці самі «підривають газогони»? Ну і, звичайно, придуманою диверсією можна буде виправдати остаточний погром Меджлісу на території Криму й нові репресії проти кримськотатарських активістів ‒ тому що це ніякі не активісти, а «екстремісти».
Залишається тільки гадати, чим продовжить Кремль ‒ репресіями чи війною.
Політик, викладач, журналіст: чим відомий затриманий в Криму Наріман Джелял (фотогалерея)
1/11Наріман Енверович Джелял народився у 1980 році в Узбекистані. В кінці 80-х разом з родиною повернувся до Криму, навчався в школі в Джанкої. Джелял працював ведучим на телеканалі ATR, кореспондентом газети «Авдет» і викладав історію та правознавство в Сімферопольській міжнародній школі. Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу з 2013 року і до заборони діяльності Меджлісу після анексії Криму Росією, керівник його інформаційно-аналітичного підрозділу
Крим.Реалії зібрали фотографії Нарімана Джеляла, щоб нагадати про його діяльності в анексованому Росією Криму та на материковій частині України
2/11Наріман Джелял живе в Криму. За його словами, вже в травні 2014 «ми усвідомили, що діалог з російською владою неможливий». 27 березня 2015 року російські силовики здійснили обшук в будинку Нарімана Джеляла в селі Первомайське, Сімферопольського району. Джелял викликали на допит у «справі 26 лютого». Він тривав близько п'яти годин
Крим.Реалії зібрали фотографії Нарімана Джеляла, щоб нагадати про його діяльності в анексованому Росією Криму та на материковій частині України
3/11Наріман Джелял активно підтримує кримськотатарських активістів, переслідуваних російською владою в Криму. На фото він з сином у будинку підконтрольного Росії Верховного суду Криму у 2017 році
Крим.Реалії зібрали фотографії Нарімана Джеляла, щоб нагадати про його діяльності в анексованому Росією Криму та на материковій частині України
4/11Наріман Джелял (в центрі) з Бекіром і Аліє Дегерменджі біля будівлі російського суду в Сімферополі, де проходило судове засідання у справі «26-го лютого». Одним з фігурантів справи був Мустафа Дегерменджі – син Аліє і Бекіра
Крим.Реалії зібрали фотографії Нарімана Джеляла, щоб нагадати про його діяльності в анексованому Росією Криму та на материковій частині України
5/11Російський прокурор Криму Наталія Поклонська і заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял (зліва направо) під час вручення йому копії позовної заяви про заборону діяльності Меджлісу, Сімферополь, 15 лютого 2016 року
Крим.Реалії зібрали фотографії Нарімана Джеляла, щоб нагадати про його діяльності в анексованому Росією Криму та на материковій частині України
6/11У листопаді 2018 року ФСБ Росії затримала активіста кримськотатарського національного руху Нарімана Джеляла, який прямував до Криму. Він розповів про те, що увагу співробітників ФСБ привернули монети до сторіччя Курултаю, книга про анексію Криму, блокноти з конференції Курултаю кримськотатарського народу. Крім того, співробітники ФСБ перевірили телефон Нарімана Джеляла і його контакти в телефоні
Крим.Реалії зібрали фотографії Нарімана Джеляла, щоб нагадати про його діяльності в анексованому Росією Криму та на материковій частині України
7/11Наріман Джелял (в центрі) активно підтримував фігурантів «справи Веджіє Кашка». На фото він біля будівлі російського суду в Сімферополі, 24 січня 2019 року
Крим.Реалії зібрали фотографії Нарімана Джеляла, щоб нагадати про його діяльності в анексованому Росією Криму та на материковій частині України
10/11У вересні 2020 року перший заступник керівника Офісу президента України Сергій Трофимов (ліворуч) вручив Наріману Джелялу орден «За заслуги» III ступеня
Крим.Реалії зібрали фотографії Нарімана Джеляла, щоб нагадати про його діяльності в анексованому Росією Криму та на материковій частині України
11/11Дружина Нарімана Левіза Джелял після його затримання 4 вересня 2021 року в селі Первомайське, Сімферопольський район. Наріман – батько чотирьох дітей
Київський журналіст, оглядач Радіо Свобода та Крим.Реалії. Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.