У Криму почали зрошувати фермерські угіддя безкоштовною дніпровською водою – «трофеєм», який російська армія принесла на півострів у перші дні повномасштабної війни проти України. Влада України називає силове захоплення гідроспоруд у Херсонській області «самовільним використанням» водних ресурсів країни і фіксує збитки. Крим.Реалії запитали у кримських фермерів, чи мають намір вони користуватися водою, захопленою для них на війні. Які відповіді ми почули – далі в матеріалі.
За рахунок дніпровської води російська влада Криму розраховує покінчити з вододефіцитом, який не могли подолати за вісім років, поки півострів де-факто контролює Росія. У лютому російські військові, окупувавши Херсонську область, захопили Каховську ГЕС і підірвали перемичку на греблі, яка перегороджувала потік води на півострів. Коли у березні дніпровська вода самопливом дійшла до півострова, нею почали наповнювати місцеві водосховища.
У державній екологічній інспекції України називають це «самовільним використанням» водних ресурсів України та фіксують збитки – 32,6 мільйона гривень на день.
Злочином називає захоплення дніпровської води російською армією та її використання на півострові представник президента України в АРК Таміла Ташева. Вона раніше повідомила Крим.Реалії, що очікує на «конструктивне вирішення питань щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок окупації».
Вода для 130 користувачів
«Вода подаватиметься у різні мережі по Криму. Так, справді цього року фермери побачать воду. Просять заповнити водосховища наливні, які використовуватимуть для вирощування овочів і не тільки», – заявляв раніше прем'єр російського уряду Криму Юрій Гоцанюк.
Про заповнення дніпровською водою кримських водосховищ від Керчі до Міжгірського гідровузла під Сімферополем повідомляв у березні голова Держкомітету з водного господарства та меліорації Ігор Вайль.
«Ми плануємо близько 120 мільйонів кубометрів закачати: 30 мільйонів у Міжгірне, 30 млн – у Феодосійське, 34 мільйони – у Фронтове, близько 25 мільйонів – у станційне, та й у дрібні у Ленінському районі – Ленінське, Сокольське», – заявляв він російським ЗМІ.
У квітні у Криму оголосили про початок поливного сезону. Близько 130 водокористувачів забажали поливати сільгоспкультури дніпровською водою зі зрошувальних систем Північно-Кримського каналу у 2022 році, повідомляють у Держкомводгоспі російського уряду Криму. Фізична площа посівів, які мають намір зрошувати на півострові, за інформацією відомства, становить 19,8 тисячі гектарів.
Російська влада Криму, що взялася розпоряджатися дніпровською водою, дозволила фермерам і промисловим підприємствам користуватися нею безкоштовно.
«Можете хоч мільйони збитків нарахувати»
Водою з Дніпра зараз поливають кримські сільгоспугіддя. Серед тих, хто використовує цю воду для своїх полів – фермер із Красноперекопського району Сергій Романченко. Він засіює поля краснодарським рисом, щоб виростити власне насіння. Поливатиме їх з Північно-Кримського каналу.
«Обробили землю для найближчих полів, на які можна подати воду, щоб почати цей сезон і виростити насіння. Весь цей сезон ми рівнятимемо всі інші, ремонтуватимемо канали, щоб запустити всю рисову систему. Це займе два роки», – розповів він кримським журналістам.
Сергій Романченко заперечує, що використання дніпровської води у Криму завдає збитків Україні.
«Північно-Кримський канал був побудований за Радянського союзу. Які можна завдати збитки Україні, коли вода біжить, по суті, без жодних витрат? Те, що там збитки хтось рахує, заради бога, можете хоч мільйони нарахувати. Краще від цього не стане ні нам, ні вам. Знаєте, настав момент, вийшло так, що ми замість України стали Росією. І ми далі живемо, і живемо не гірше», – сказав він Крим.Реалії.
Фермер не вірить у можливість відшкодування збитків за неузгоджене з владою України використання дніпровської води.
«Ви як це собі уявляєте? Ви кажете дурниці. Україна нарахує збитки? Так Україна нехай збережеться. Її зараз розділять між Польщею та Росією і закінчиться вона», – вважає Сергій Романченко.
«Росія все нам добре зробила»
Як повідомляють у Держкомводгоспі Криму, вода для зрошення полів запущена по Бахчисарайській та Салгирській зрошувальних системах. Вони споживають вологу з річок Альма, Бельбек та Салгир і спрямовують водокористувачам Бахчисарайського та Сімферопольського районів. Почалася подача води також і по Тайганській зрошувальній системі, що забезпечується з Білогірського та Балановського водосховищ.
З цих джерел зрошують поля сільгосппідприємства Бахчисарайського та Сімферопольського районів – регіонів, які ще торік найбільше страждали від посухи та споживали воду в найближчих сусідів. У міру того, як у Криму заповнюватимуть дніпровською водою місцеві водосховища, географія її споживачів розшириться. Крим.Реалії вирішили розпитати кримських аграріїв, чи готові вони користуватися дніпровською водою і чи знають, що влада України фіксує збитки від її використання на півострові.
Ми обдзвонили понад десяток кримських фермерів, які, за інформацією Держкомводгоспу, розпочали поливний сезон. Більшість із них відмовлялися спілкуватися, як тільки чули згадку про дніпровську воду.
У ТОВ «АПК «Авсень», яке вирощує зернові та зернобобові у Бахчисарайському районі, почувши наше питання, заявили, що не дають жодної інформації по телефону, та кинули слухавку.
Директор ТОВ «Кама», що вирощує зернові в Совєтському районі, Сергій Швай, почувши питання про поливний сезон у Криму, кинув слухавку та більше не відповідав за дзвінки.
Серед підприємств, що нині поливають свої поля, – ТОВ «Яросвіт-агро», що вирощує багаторічні культури у Сімферопольському районі. На підприємстві стверджують, що обходяться без води з Північно-Кримського каналу.
«Ми і без Дніпра справлялися, Росія нам все добре зробила. Нема про що говорити, дякую», – сказав Крим.Реалії представник «Яросвіт-агро», відмовившись спілкуватися на цю тему.
Дніпровською водою російська влада Криму розраховує врятувати не лише аграрний сектор, а й промислове виробництво, яке теж значно постраждало від вододефіциту.
Пересохле водосховище заводу «Кримський Титан» в Армянську ще в березні почали наповнювати водою з Північно-Кримського каналу, повідомляв заступник голови Держкомводгоспу Криму Альберт Кангієв. У квітні дніпровську воду «Кримському содовому заводу» обіцяв російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов).
Крим.Реалії намагалися зв'язатися з цими промисловими підприємствами, але на момент публікації цього матеріалу отримати їхню позицію щодо використання дніпровської води не вдалося. Ми надіслали їм інформаційні запити та готові оприлюднити відповіді.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
Водопостачання Севастополя
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму та Севастополя в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням у Севастополі стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
Наприкінці серпня російська влада Севастополя повідомила, що в Чорноріченському водосховищі, яке забезпечує місто водою, залишилося 22 млн 500 тисяч кубометрів води, що становить приблизно третю частину від загального обсягу.
У жовтні влада оголосила режим підвищеної готовності через дефіцит води, а голова уряду Севастополя Михайло Развожаєв повідомив, що води місту вистачить ще на три місяці. Щоб вирішити проблему вододефіциту, влада планує побудувати трубопровід для перекидання води з Кадиковського кар'єра, з озера біля гори Гасфорта і звести водозабір на річці Бельбек. Уряд Росії вже виділив на ці проєкти кілька мільярдів рублів.
