«Це наказ згори». Порушення прав людини у Криму у 2021 році – висновки правозахисників

Днями свої огляди ситуації із дотриманням прав людини та норм міжнародного гуманітарного права у Криму за 2021 рік презентували кілька правозахисних організацій. Правозахисники зазначають, що це є результатом щоденної роботи з документування злочинів Росії в окупованому Криму.

У Кримській правозахисній групі зафіксували 170 рішень про утримання під вартою (продовження утримання під вартою) у політично мотивованих справах, ухвалених стосовно 61 жителя Криму, та 255 затримань у Криму (серед них – 164 особи були учасниками мирних зібрань). Загалом минулого року ухвалили 21 вирок, пов'язаний із позбавленням волі у політично мотивованих справах.

Про порушення прав людини в анексованому Росією Криму розповіли гості ефіру Радіо Крим.Реалії.

Олександр Сєдов, член Кримської правозахисної групи, зазначив, що правозахисники щодня моніторять те, що відбувається на окупованій території. Щомісяця вони дають огляд ситуації. І вже п'ятий рік публікують річний огляд щодо ситуації з порушенням прав людини.

– Цей огляд у принципі саме для цього і створюється – щоб показати, що відбувалося протягом року та які тенденції порушення прав людини були за цей період. У цьому випадку йдеться непросто про політично мотивовані відносини, а про політично мотивовані кримінальні переслідування. Тобто це кримінальні справи, які порушила окупаційна влада щодо жителів Криму за висловлення своїх прав і свобод. Більшість цих справ стосуються мусульман, кримських активістів або кримських татар, яких переслідують за тими самими статтями, звинувачуючи у створенні терористичної організації чи участі у терористичній організації. Переслідують Свідків Єгови, яких звинувачують у створенні екстремістської організації, але фактично це є порушенням права на свободу думки, совісті та релігії. Це переслідування представників батальйону імені Номана Челебіджихана, яких звинувачують у тому, що вони брали участь у незаконних збройних формуваннях, хоча як воно може бути законним з точки зору Росії, якщо це українське збройне формування? Тобто тут порушення одразу кількох прав у кожній з таких кримінальних справ.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Спроби закрити рота»: судове засідання у справі Нарімана Джеляла та братів Ахтемових

Порушується не одне якесь право, а група. Це стосується і права на свободу висловлення (думки – КР) та недоторканності, тому що практично у всіх цих справах людей затримують і позбавляють волі. Це порушення права на справедливий судовий розгляд, оскільки під час їх затримання до них не допускають адвокатів, часто застосовують тортури до затриманих, це також порушення заборони на тортури. Переслідування за законами Росії є порушенням міжнародного гуманітарного права, оскільки Росія не має права застосовувати на окупованій території свій кримінальний кодекс. І в цьому випадку дії, в яких звинувачують жертв політично мотивованих переслідувань, не є злочинами з погляду (законодавства – КР) України, і фактично за це Росія не має права переслідувати. Усі рішення, що ухвалюються судами, створеними Росією на окупованій території, не є судовими рішеннями, це незаконне позбавлення волі.

Підконтрольна Кремлю кримська влада, а також російська влада заперечують переслідування кримчан на півострові.

Наприклад, ухвалений торік у грудні Генеральною асамблеєю ООН проєкт посиленої резолюції проти мілітаризації Криму в російському МЗС назвали збудованим на безпідставних звинуваченнях.

«Документ вкотре набрав менше третини голосів, а кількість держав, які виступають проти резолюції, рік у рік неухильно зростає. Подібна тенденція демонструє втому міжнародної спільноти від настирливих спроб України перетворити всесвітню організацію на майданчик для зведення рахунків з нашою країною», – заявила тоді речниця російського МЗС Марія Захарова.

А підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) раніше критикував резолюцію Генасамблеї ООН, що засуджує порушення прав людини у Криму, заявляючи, що вона «не відображає ні реальну ситуацію в Криму, ні думку кримчан, а транслює пропагандистські міфи Києва».

Олександр Сєдов зазначає, що Сергій Аксьонов просто не розуміє, що таке права людини і чим вони відрізняються від законодавства та адміністративного кодексу, і вважає, що якщо людина, на думку влади, порушує якусь норму закону – її переслідування не є порушенням прав людини.

– У принципі, норми закону, що діють у будь-якій державі, можуть порушувати права людини. Норми закону Росії на території Росії так само порушують права людини, коли вони стосуються, наприклад, регламенту проведення мирних зібрань чи роботи релігійних організацій. Саме застосування цих норм є порушенням прав людини. Поготів, коли йдеться про окуповану територію, яка має свої норми застосування законодавства. І в цьому випадку все набагато жорсткіше, бо те, як порушуються права людини, також розглядається через призму міжнародного гуманітарного права.

Кримськотатарський ресурсний центр у своїй підсумковій доповіді за 2021 рік розширив список порушень прав людини в Криму, додавши захоплення радіочастот, блокування сайтів, руйнування екології Криму, пропаганду, незаконний призов кримчан до російської армії. Адже ці порушення побічно впливають на життя кримчан, вважає голова Кримськотатарського ресурсного центру та член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.

– Коли ми говоримо про порушення прав людини, ми не можемо не говорити про порушення прав доступу до інформації. Все, що відбувається з порушенням екосистеми у Криму у зв'язку з діяльністю окупантів на його території, – від цього страждають наші громадяни. Про це не говорити не можна, поготів у контексті всіх подій у світі. Тому що сьогодні кліматичні зміни – це велика проблема. І тому ми все це відображаємо у нашому річному звіті. У нас буде один річний звіт з екології, а у липні – за два з половиною роки. Будуть проміжні дослідження, у тому числі й щодо кліматичних міграцій.

Експерт зазначає, що займався цими питаннями ще до 2014 року, коли жив у Криму.

– Я та Кримськотатарський ресурсний центр займаємося цим насамперед тому, що ми хочемо зберегти Крим для наступних наших поколінь. Для того, щоб у Криму нормально жили люди і відповідно не було тих процесів, після яких ми отримаємо просто знищений Крим, як це вже було в принципі в історії. Будь-яка фіксація та будь-яка дія в цьому плані важливі, тому що рано чи пізно особи, які причетні до порушення прав людини, відповідають за це. І щоб у майбутньому не з'являлося бажання проводити геноцид чи знущатися з людей, порушувати міжнародне право, це потрібно фіксувати.

Активіст «Кримської солідарності» Сервер Чолакчик зазначив, що є певні тенденції останніх років. Це суворі вироки та практика адміністративних затримань і штрафів.

– Людям дають 16, 17 і до 20 років ув'язнення суворого режиму, ще й у цих умовах намагаються зробити життя нестерпним. На запитання «за що, найчастіше звучить відповідь: «Це наказ згори». Мені здається, що це помста за те, що жоден із наших політв'язнів не погодився з тим наклепом, який намагаються навісити на нього, і відповідно на весь кримськотатарський народ. За останні три місяці 2021 року було шість затримань біля судів, будівель ФСБ та Верховного суду. Близько 180 громадян отримали адміністративні протоколи. Ця тенденція почалася з того вечора, коли більше доби не було відоме місцеперебування Нарімана Джеляла (за документами – Джелялов) та братів Ахтемових. Небайдужі громадяни зібралися біля будівлі ФСБ, і формальним приводом для затримання та складання протоколу було порушення маскового режиму в умовах надзвичайної ситуації.

(Текст підготувала Ольга Гах)