2021 року в анексованому Росією Криму зафіксували 1785 випадків порушення прав людини. Про це йдеться у звіті, наданому Кримськотатарським Ресурсним Центром 25 січня.
У пресконференції, на якій було представлено звіт, взяли участь голова правління КРЦ, голова управління з правових питань і закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв, а також менеджер з комунікацій КРЦ Тетяна Подворняк.
Правозахисники наголосили, що більша частина порушень припадає на представників корінного кримськотатарського народу, і подібна практика набула на півострові системного характеру.
За даними КРЦ, за 2021 рік в окупованому Криму зафіксовано 53 обшуки, 33 з яких було проведено у будинках кримських татар. Цей показник майже не відрізняється від минулорічного. Тоді КРЦ зафіксував 50 обшуків. «Тенденція переслідувань із політичних та релігійних мотивів залишається постійною з початку анексії півострова», – зазначили у КРЦ.
«Під час проведення обшуків силовики часто порушують права потерпілих. Зокрема, при проникненні в житло зафіксовані випадки пошкодження майна або проведення обшуку без господаря, або підкидання забороненої літератури», – розповів Барієв.
За минулий рік правозахисники зафіксували 366 затримань/утримань, 330 з яких – щодо кримських татар. За словами Барієва, така кількість порушень у цій категорії пов'язана з масовими затриманнями активістів, які приходять до будівель судів, СІЗО та ІТТ, щоб підтримати співвітчизників.
Під час пресконференції окремо відзначили затримання фрілансера Крим.Реалії Владислава Єсипенка, а також кримських татар Асана та Азіза Ахтемових, Нарімана Аметова, Куртумера Чалгозова. Правозахисники нагадали, що стосовно них застосовували тортури.
«За звітний період в окупованому Криму зафіксовано 210 випадків арештів, 167 із яких – щодо представників корінного народу. З 210 випадків: 28 – вироки, 40 – адміністративних справ, 25 – нові арешти, 118 – продовження терміну тримання під вартою. Минулого року було зафіксовано 197 випадків арешту», – йдеться у звіті.
Крім того, за рік правозахисники зафіксували 478 порушень права на справедливий суд, 393 з них – щодо представників кримськотатарського народу. Загалом цей показник значно вищий від минулорічного, зазначають у КРЦ, повідомлялося про 398 порушень за 2020 рік.
Як зазначила Подворняк, порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров'я також мають системний характер, і за 2021 рік зафіксовано 135 випадків порушення цього права, 96 з яких – щодо кримських татар.
Правозахисники зафіксували 37 випадків етапування політв'язнів із Криму, 36 з них – кримські татари.
У звіті КРЦ також міститься інформація про порушення релігійних прав, екологічних норм на півострові, про неналежні умови утримання в СІЗО та в'язницях, про порушення прав політв'язнів, про порушення прав жінок і незаконні військові навчання в окупованому Криму.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
