«Кримських строковиків відправляють на смерть». Як Росія проводить військовий призов у Криму

В анексованому Росією Криму продовжується призов до російської армії. При цьому місцева влада стверджує, що не відправляє на війну строковиків. А ще у Сімферополі змінили назви двох вулиць: вулиці Маркса та Шмідта перейменували на Катерининську і Потьомкінську. Водночас, на окупованій частині півдня України встановлюють пам'ятники діячам радянської епохи: у Генічеську повернули на постамент пам'ятник Леніну, в Мелітополі відкрили меморіальну табличку з ім'ям чекіста Судоплатова. Що відбувається із призовом на військову службу в Криму та чи беруть участь кримські строковики у війні Росії проти України? Яка сьогодні політика пам'яті у Криму та в окупованих Росією областях на півдні України? Про це говорили в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Кримський призов і пропаганда

У Криму триває призов до російської армії. Весняний призов, який розпочався у квітні, має тривати до середини липня. Російський військком Криму Юрій Лимар стверджує, що строковиків на війну не відправляють. «Вони всі служитимуть на території країни. Основна частина кримчан залишиться служити, як і раніше, на території республіки, тому в батьків можливість із ними спілкуватися і бачитися буде», – заявив Лимар в інтерв'ю кримському телеканалу «Миллет», який контролює влада. Нагадаємо, що Прокуратура АРК раніше висунула Лимарю підозру в порушенні законів та звичаїв війни (ч.1 ст.438 КК України).

Водночас, це не вперше, коли російський військком намагається переконати кримчан у тому, що їхніх дітей, призваних на строкову службу, на війну не відправлять. Раніше Лимар неодноразово заявляв про це у кримських ЗМІ. Проте українські правозахисники стверджують протилежне.

«Ми почали з 24 лютого збирати інформацію про загиблих і полонених кримчан, які воюють проти України на боці Росії. І ми маємо підтвердження того, що строковиків кидають на цю війну. Є серед них і загиблі, і полонені», – розповідає Крим.Реалії експерт Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова.

Одним із найгучніших випадків такої участі стала історія Єгора Шкребця, котрий був корабельним коком на крейсері «Москва». Після удару по крейсеру та його подальшого краху Шкребця внесли до списків зниклих безвісти. Його батько Дмитро Шкребець почав публічно з'ясовувати, як на військовому кораблі опинилися строковики. За його словами, з ним також зв'язувалися інші батьки, які шукали своїх синів, призваних на строкову службу.

Ірина Сєдова називає примусовий призов жителів Криму до російської армії під час війни воєнним злочином.

«Вони не мають права призивати жителів окупованих територій та кидати їх на війну з Україною. Найчастіше – на смерть, бо ці строковики не мають бойового досвіду, це просто 18-річні юнаки, які йдуть помирати проти професійної української армії, яка захищає свою територію. Тому ми радимо батькам (у Криму – КР) максимально докладати зусиль, щоб зараз їхні діти не потрапляли на фронт, а самим призовникам робити все можливе, щоб не потрапити до російської армії», – каже Сєдова.

Вона із жалем зазначає, що багато кримчан вірять російській пропаганді. За спостереженням Сєдової, російська влада вдається до все більшої кількості способів того, як максимально обмежити жителям Криму доступ до альтернативної інформації.

«Дійшло до того, що зараз навіть блокують VPN-сервіси. Тобто не лише українські сайти, телебачення та радіо заблоковані, вони ще блокують можливості для обходу блокувань. Тобто роблять усе можливе, щоб люди чули офіційну версію, щоб добровільно йшли на війну з Україною», – зазначає Сєдова.

Повернення Леніна

Наприкінці травня депутати підконтрольної Росії міськраді Сімферополя змінили назви двох вулиць у місті. Вулиці Карла Маркса та Петра Шмідта перейменували на Катерининську і Потьомкінську. Сімферопольцям, які живуть на цих вулицях, та юридичним особам, що перебувають на них, відвели три роки на переоформлення документів і перереєстрацію за новими адресами.

«Імператриця Катерина II та граф Григорій Потьомкін зробили для нашого міста незрівнянно більше від Карла Маркса та революціонера, одного з керівників Севастопольського повстання 1905 року Петра Шмідта. Вони, по суті, його започаткували. Тому необхідно було відновити історичну справедливість. Жодного політичного підтексту в цьому рішенні немає», – навело російське видання «Коммерсант» пояснення представників російської громадської палати Криму.

Український історик, доктор історичних наук Віктор Брехуненко вважає, що ця ситуація не є винятком для дій російської влади, яка мітить захоплену територію на рівні топонімики і намагається видати її за свою.

«Для мене немає нічого дивного, що у Криму таким чином вирішується проблема з назвами вулиць. І мені здається, що поки Росія перебуває в Криму, слід очікувати подальших перейменувань. Але мені здається, що нинішній етап російсько-української війни завершиться визволенням Криму, і тому ці перейменування стануть останнім писком Кремля. І надалі їм не буде де перейменовувати всі ці вулиці», – сказав він в ефірі Крим.Реалії.

Водночас, на окупованих Росією територіях на півдні України встановлюють пам'ятники діячам радянської епохи. Так, наприклад, у Генічеську (Херсонська область) повернули на постамент пам'ятник Леніну, а в Мелітополі (Запорізька область) відкрили меморіальну табличку радянському чекісту Павлу Судоплатову.

На думку Віктора Брехуненка, подібні кроки не принесуть Росії очікуваних результатів.

«По-перше, Росія там надовго не затримається. По-друге, такі демонстративні кроки резонують уже в уявленні незначної категорії населення. Росія запізнилася на 30 років, і у більшої частини населення лише викликає огиду, коли намагаються відродити це старе, замшеле, прогниле. Той опір, що чиниться, свідчить про те, що така політика не має перспективи», – вважає він.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.