Верховна Рада України 20 серпня в цілому ухвалила законопроєкт про заборону релігійних організацій, пов'язаних з Російською православною церквою (РПЦ). Законопроєкт породив широку дискусію щодо православної віри, її канонів та юридичної практики. У зв'язку з цим знову актуалізувалося питання про зв'язки Української православної Церкви Московського патріархату (УПЦ МП) з Росією, яка анексувала Крим у 2014 році та веде повномасштабну агресію в Україні з лютого 2022 року.
Які положення законодавці розробили задля врегулювання питання щодо впливу РПЦ в Україні? Як кримські єпархії УПЦ та Кримська митрополія РПЦ підтримують агресію Росії в Україні та російських військових на анексованому півострові? Чи зміниться завдання Кримської митрополії після ухвалення закону про заборону РПЦ в Україні? У цих та інших питаннях спробували розібратися Крим.Реалії.
Про що йдеться у законі?
Відповідно до закону діяльність РПЦ в Україні буде заборонена, а українські релігійні організації, які підозрюють у співпраці з РПЦ, отримають 9 місяців, щоб розірвати зв'язки з Москвою. За словами голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука, ті релігійні організації, які існують в Україні, і якщо стосовно них є підозра про якесь афілювання чи співпрацю з РПЦ, то проводитиметься експертиза.
«Саме експерти, які займаються цими питаннями, скажуть, чи є ознаки афілювання. Якщо ці ознаки є, то буде подано рішення про припинення діяльності таких організацій. Однак воно може бути оскаржене в судовому порядку», – додав він, зазначивши, що всі кроки та нюанси прописані для того, щоб: забезпечити конституційний лад у державі з погляду релігійних відносин та зробити несправедливим переслідування тих чи інших речей і дати можливість тим церквам, які хочуть відійти від Москви, зробити це відповідно до канонічного права.
«У релігійних організацій буде певний період, протягом якого вони зможуть вчинити низку дій, які свідчать про те, що вони вже не мають зв'язків із РПЦ... Через 9 місяців організації, на які поширюватиметься закон, можуть бути визнані в суді такими, що припинили свою діяльність», – резюмував Стефанчук.
За даними пресслужби СБУ, з початку повномасштабного вторгнення РФ відкрито кримінальні провадження стосовно більш ніж 100 священнослужителів УПЦ (МП), близько 50 з них уже повідомлено про підозру, а 26 отримали судові вироки.
Всеукраїнська Рада церков та релігійних організацій (ВСЦіРО) 17 серпня підтримала законодавчу ініціативу щодо заборони діяльності релігійних організацій, пов'язаних із РПЦ. Напередодні президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні згадав про законодавчі ініціативи, які посилюють, зокрема, духовну незалежність.
Законопроєкт №8371 був проголосований у першому читанні у жовтні 2023 року. Раніше було введено в дію рішення Ради національної безпеки та оборони України щодо заборони діяльності в Україні релігійних організацій, афілійованих із центрами впливу в Росії.
В УПЦ (МП) заявили, що вказаний законопроєкт не відповідає Конвенції з прав людини та Конституції України, а саму церкву назвали «самостійною та незалежною».
Назви різні, суть одна
У 2014 році після анексії півострова Росією кримські єпархії залишилися у складі УПЦ МП, чиє духовенство заявляло, що цитуємо: «на території Кримського півострова Українська православна церква перебуває повністю в канонічному чині, і це є свідченням того, що з точки зору церковних канонів устрою Крим є територією України».
- До Джанкойської єпархії належить північна частина півострова, територіально – Джанкойський, Красногвардійський, Красноперекопський, Нижньогірський, Первомайський, Роздольненський та Совєтський райони, а також місто Армянськ.
- Сімферопольська єпархія об'єднує території Бахчисарайського, Білогірського, Кіровського, Сакського, Сімферопольського, Чорноморського районів та міста Ялту, Алушту, Євпаторію, а також Севастополь.
- До ведення Феодосійської єпархії належить східна частина півострова: Ленінський район, міста Феодосія, Судак і Керч.
Низка спостерігачів констатує: надалі зв'язок кримських єпархій із Києвом ставав усе більш формальним. При цьому до 2018 року митрополит Сімферопольський та Кримський Лазар (Швець) особисто відвідував збори духовенства УПЦ МП у Києві.
За роки анексії Криму Росією патріарх РПЦ Кирило (Гундяєв) жодного разу не відвідав півострів, намагаючись дистанціюватися від «кримської тематики». Деякі оглядачі припускали, що Кирило побоювався втрати значної частини парафій в Україні у разі однозначної підтримки російської політики у Криму. Це стало однією з причин ухвалення рішення про формальне залишення у складі УПЦ МП місцевих єпархій.
За цей час митрополит Лазар вітав призначення Кремлем Сергія Аксьонова (за документами – Аксенов) на так звану посаду російського глави Криму, а також жодного разу не засудив дії Росії на півострові.
Священники Сімферопольської єпархії регулярно освячували військову техніку РФ. У 2015 році вони освячували бойову техніку в селищі Кача, у 2016 році – пам'ятник «ввічливим людям», які захопили Крим, у 2017 році – зенітно-ракетні комплекси С-400, прапори бойових кораблів РФ.
«Ви є не лише захисниками кордонів Росії – ви є захисниками кордонів усього Православного світу», – підбадьорював тоді російських військових благочинний Севастопольського церковного округу протоієрей Сергій Халюта.
Кримське духовенство РПЦ продовжує окормлювати паству з-поміж російських військовослужбовців, дислокованих на півострові.
Фактично кримські єпархії почали діяти як підрозділи РПЦ і уникали назви «УПЦ» на вивісках у храмах та церковних документах, іменуючи себе просто «Московський патріархат».
Війна, яку благословили у Криму
Після 24 лютого 2022 року кримські священники УПЦ МП продовжили співпрацю з російською армією, внаслідок дій якої було знищено десятки храмів та сотні парафіян цієї ж церкви на материку. Трактування війни Росії проти України у храмах однієї і тієї ж УПЦ МП у Криму та на материковій частині України стали прямо протилежними.
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року відносини між кримською єпархією та рештою УПЦ МП різко загострилися. Кримські священники знову підтримали дії російської армії, звинувачуючи у розв'язанні війни Захід, тоді як глава УПЦ МП митрополит Онуфрій (Березовський) звернувся до російського президента Володимира Путіна із закликом зупинити братовбивчу війну та висловив підтримку українським воїнам, які захищають свою землю.
Російський патріарх Кирило, навпаки, підтримав вторгнення російських військ в Україну.
27 травня 2022 року УПЦ МП провела помісний собор, після якого заявила про свою «незалежність та самостійність» від Москви і скасувала поминання московського патріарха під час церковної служби у всіх храмах та обителях.
Кримська делегація УПЦ МП публічно виступила проти такого рішення та заявила, що залишається під омофором Кирила. Вже 7 червня 2022 року в Москві під керівництвом патріарха відбулося засідання Священного синоду РПЦ, під час якого на адресу УПЦ МП пролунали погрози «нового розколу», якщо вона не припинить «самочинні дії» щодо зміни свого статусу.
Рішенням цього ж Синоду «на території Криму та міста федерального значення Севастополя» було створено нову «Кримську митрополію РПЦ», куди увійшли всі парафії УПЦ МП на Кримському півострові.
«Церковна анексія» без пояснення причин
Крим.Реалії неодноразово намагалися зв'язатися із пресслужбою Сімферопольської та Кримської єпархії, а нині – Кримської митрополії. У низці випадків співробітниця пресслужби відмовлялася представитися, а на запитання журналістів відповідала, що «вся інформація – на сайті». Дізнатися думку самого митрополита Сімферопольського та Кримського, за її словами, також неможливо.
Публічні коментарі про те, що сталося в червні 2022 року з боку кримських кліриків, все ж таки пролунали в ефірі російського релігійного телеканалу «Спас». Зокрема, вікарій Сімферопольської та Кримської єпархії єпископ Калинник назвав минуле Криму «роками української анексії», розкривши позицію своєї єпархії на Соборі УПЦ МП.
«Нам оголосили, що будуть якісь збори, на яких будуть архієреї, правлячий архієрей, вікарні, представники від мирян, духовенства та чернецтва. Потім збори автоматично якимось чином ми були проти, але ніхто не рахував наші голоси, перейшли до Собору, на якому були ухвалені рішення», – каже Калинник.
З моменту утворення та до жовтня 2023 року головою Кримської митрополії РПЦ був митрополит Сімферопольський та Кримський Лазар. 11 жовтня 2023 року Священний Синод РПЦ визначив бути преосвященним митрополитом Сімферопольським та Кримським Тихону (Шевкунову).
Захищено духовну незалежність України
Кримський історик та політолог Андрій Іванець вважає «церковною анексією» рішення синоду РПЦ про створення Кримської митрополії і називає так перехід кримських єпархій до РПЦ. На його думку, події в Кримській єпархії дозволили оцінити серйозність того, що відбувається в УПЦ МП, того, що раніше було приховано за нечыткими формулюваннями офіційних рішень і коментарів.
Крим.Реалії звернулися до професора університету Лойола-Мерімаунт у Лос-Анджелесі (США), архімандрита Кирила (Говоруна) з низкою питань та проханням прокоментувати роль Кримської митрополії РПЦ, а також можливі зміни її завдань після ухваленого в Україні закону.
«На території Криму ще за часів, коли він був під контролем України, було створено кілька єпархій. Вони залишалися формально у складі УПЦ навіть після анексії 2014 року. Ці єпархії були серед останніх деукраїнізованих структур на півострові.
Остання крапка їх деукраїнізації була поставлена зі звільненням митрополита Лазаря (Швеця) і призначенням на його місце з Москви митрополита Тихона (Шевкунова). Якщо під час каденції митрополита Лазаря відбувалася досить повільна русифікація церковного життя Криму, то за його наступника Крим почав перетворюватися на форпост «русского мира». Півострів насправді стає вітриною ідеології «путінізму». Цьому може сприяти і нещодавно відкритий пропагандистський комплекс «Новий Херсонес», – зазначив професор.
На його думку, оскільки ухвалений закон забороняє діяльність РПЦ на території України, то це рішення, у першу чергу, стосується тих єпархій УПЦ, які були переведені у пряме підпорядкування патріарху Кирилу. Отже, саме «Кримська митрополія» підпадає під дію цього закону насамперед.
«Тому, коли Крим буде повернуто, Кримська митрополія має бути скасована за цим законом. На мій погляд, цей ефект закону, який, можливо, депутати навіть не мали на увазі, коли його ухвалювали, слід відзначити», – підсумував експерт.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
