Збройні сили України заявили, що 22 вересня завдали удару по штабу Чорноморського флоту Росії в Севастополі, коли в будівлі проводили нараду керівництва. Раніше повідомлялося про удари по російських комплексах ППО на півострові. Чому російські ППО не можуть захистити військові об'єкти РФ у Криму та Севастополі від атак українських військових та як розвиваються військові дії на кримському напрямку – читайте у матеріалі Крим.Реалії.
Удар по російському штабу в Севастополі стався 22 вересня, відео та фото очевидців широко розійшлися у соціальних мережах. Міноборони РФ заявило, що після удару один військовослужбовець зник безвісти, а сили ППО нібито збили п'ять ракет. Однак фото, зокрема супутникові, та відео свідчать, що було кілька влучань ракет.
Сили спеціальних операцій України повідомили 25 вересня, що внаслідок удару по штабу Чорноморського флоту РФ у Севастополі, загинули командувач флоту, адмірал Віктор Соколов, та ще 34 російські офіцери. Також було заявлено про велику кількість поранених військовослужбовців. Російська сторона наразі не підтверджує цю інформацію.
Через військові дії та анексію Кримського півострова Крим.Реалії не можуть підтвердити інформацію про втрати в штабі ЧФ Росії.
Керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук у коментарі Крим.Реалії наголосив, що удар по штабу в Севастополі став можливим завдяки ретельній роботі українських військових, і є однією з ланок ланцюга дій ЗСУ на кримському напрямку.
Це результат складної операції з послаблення угруповання противника на кримському напрямкуПавло Лакійчук
«Це ж не просто один удар, йдеться про серію ударів: по запасних командних пунктах, штабу флоту, судноремонтному заводу та аеродромах ворога. Все це – результат однієї складної операції з послаблення угруповання супротивника на кримському напрямку. Спочатку, грубо кажучи, «пробили коридор» у засобах спостереження супротивника за надводною та повітряною обстановкою, ліквідували ключові об'єкти ППО (Тарханкут, Євпаторія, Фіолент). Після цього з'явилася можливість провести серію ударів по максимальному ослабленню противника», – розповів експерт.
Лакійчук нагадав, що внаслідок дій українських військових кораблі ЧФ РФ змушені розосереджуватися в Чорному морі, військові літаки з кримських аеродромів перебазують кудись у Росію. Зміни можуть зачепити і командні пункти російських військових на Кримському півострові.
«Очевидно, що противник ховатиме органи управління під землею. Те, що «прилетіло» у Верхньосадове (захищений командний пункт ЧФ РФ – КР) – це добре, у штаб флоту – теж добре, але нікуди вони із Севастополя не подінуться. Потрібно пам'ятати, що там є як мінімум два десятки різних підземних командних пунктів. Швидше за все, ці «кроти» зариватимуться під землю», – зазначив він.
Лакійчук наголошує: удар по штабу Чорноморського флоту – це «не остаточний успіх, а успіх конкретної операції».
Крим для РФ є пріоритетним напрямом захисту. З Тули ППО заберуть, з Енгельса – а Криму віддадутьПавло Лакійчук
«Ворог прийде до тями, вони відновлять протиповітряну оборону. Згадайте: коли ЗСУ завдавали ударів морськими дронами, росіяни згодом почали посилювати протикорабельну оборону та ППО. Те саме відбуватиметься і зараз, притягнуть ППО з віддалених регіонів Росії. Але це «вікно» вже спрацювало і спрацює надалі. Саме тому «бавовна» так густо цвіте у Криму, поки є можливість. Ворог також не дурний, він вчиться. Очевидно, що Крим для нього є пріоритетним напрямом захисту. З Тули ППО заберуть, з Енгельса – а Криму віддадуть», – розповів експерт.
Раніше начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов в інтерв'ю виданню The War Zone заявив, що українські військові завдають ударів у Криму для виснаження системи протиповітряної оборони РФ, а також запасів російських ракет ППО, «бо вони не безмежні».
Експерт додає: не лише запаси ракет, а й комплекси ППО у Росії не безмежні.
Комплекси у Криму теж «підчистили». Деякі джерела повідомляють, що системи ППО вже тягнуть із Курильських островівПавло Лакійчук
«Комплекси у Криму теж «підчистили». Деякі джерела повідомляють, що системи ППО вже тягнуть із Курильських островів. Тож проблеми, справді, є. Але Росія цього барахла – з погляду війни проти України – ще багато. Хоча, мені здається, що ударів із С-300 по українських містах поменшало, це може свідчити про те, що протиповітряна оборона потрібна Росії саме як оборона. У будь-якому разі, всю Росію вони не закриють. Щоб убезпечити всі напрямки, де ЗСУ зосереджують удари, росіянам доведеться стягувати свою систему ППО. Значить, десь вони її послаблюватимуть. Послаблять у інших місцях – прилетить туди. Ось по Курську прилетіло (аеродром Халіно в російському Курську – КР), і прилетить ще», – зазначив він.
Речник Повітряних сил України Юрій Ігнат 24 вересня в ефірі українського телемарафону заявив, що російські системи ППО в Криму не здатні впоратися з крилатими ракетами західного виробництва. Відповідаючи на запитання Крим.Реалії, яким чином українські військові обходять російські ППО на Кримському півострові, Павло Лакійчук відповів: «Це завдяки Юрію Ігнату та його команді».
«Українські сили вражають ключові комплекси ППО Росії в Криму, зокрема на Тарханкуті, Євпаторії, Фіоленті. Комплекси С-400 – саме ті, що призначені для боротьби з цими ракетами. Щоб дістатися їх, знищуються і комплекси самооборони: спочатку знищують «Панцирі» і «Стріли» з «Іглами», потім добираються до наступних. Українські повітряні сили та ССО роблять усе, щоб ППО противника не могло впоратися з нашими засобами ураження. За це їм честь і хвала. Це відбувається не тому що противник такий слабкий, а тому що наша армія така ініціативна і професійна», – наголосив Лакійчук.
Тим часом в Україні анонсують нові удари по російському Чорноморському флоту. Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов на своїй сторінці у фейсбуці заявив, що ЧФ Росії має «два варіанти майбутнього – самоліквідація добровільна чи примусова». На його думку, при другому варіанті ЧФ РФ «нарізатиметься за принципом салямі: процес болісний, але ЗСУ завдають високоточні удари виключно по об'єктах військової інфраструктури».
Військовий експерт Павло Лакійчук наголошує, що українські військові вже проводять серію операцій, спрямованих на послаблення супротивника.
У Криму палає все – від Сак до Феодосії. Ворог просто не знає, де йому сьогодні прилетить, але знає, що точно кудись прилетитьПавло Лакійчук
«Болісні удари здійснюються з різних напрямків, по різних силах і на несподівані для супротивника об'єкти. Удари проходять широким фронтом, починаючи від кораблів, що перебувають на патрулюванні у південно-західній частині Чорного моря, закінчуючи пунктами базування Чорноморського флоту у східній частині Чорного моря. Про Крим уже й не говоримо: там палає все, від Сак до Феодосії. Ворог просто не знає, де йому сьогодні прилетить, але знає, що точно кудись прилетить. Так само відбувається і на фронті – і на півдні, і на сході ЗСУ завдають ударів то з одного, то з іншого боку, і росіяни змушені маневрувати своїми резервами, не розуміючи, де їм настане капут. У Криму приблизно те саме відбувається», – пояснив він.
Незважаючи на вибухи та атаки дронів на Кримському півострові, що почастішали, російська влада Криму не надала місцевим жителям доступу до бомбосховищ. Під час удару по штабу ЧФ РФ севастопольці скаржилися, що сигнал повітряної тривоги пролунав лише після вибухів. Коментуючи ці повідомлення, Павло Лакійчук висловив думку, що російська влада Севастополя, хоч і мала час для оголошення тривоги, могла спеціально не зробити цього, оскільки чиновники дотримуються стратегії: «Якщо не було тривоги – значить, усе гаразд».
Щодо тих, хто «понаїхали» – їм прямим текстом кажуть: повертайтеся у свій Нар'ян-Мар, Воркуту чи Магадан – там, можливо, точно не долетитьПавло Лакійчук
«Мені севастопольці навпаки скаржилися, що все сталося надто швидко і треба «повторити на біс». У Криму – також наші люди, як і на Херсонщині, у Запорізькій чи Донецькій областях. Українські військові та офіційні особи попереджають, щоб люди перебували в укриттях під час обстрілів, щоби виїжджали з небезпечних районів і зон бойових дій. Це стосується і наших людей у Криму – їм також рекомендують, бо фактично це зона бойових дій, і ми хвилюємося за наших кримчан. Я бачу, як мої друзі, севастопольці, кримчани, які виїхали на материк, і вже півтора року живуть під російськими обстрілами, у соцмережах діляться з кримчанами, як правильно поводитися під час ракетного удару чи бомбардування. А щодо тих, хто «понаїхали» – їм прямим текстом кажуть: повертайтеся у свій Нар'ян-Мар, Воркуту чи Магадан – там, можливо, точно не долетить», – наголосив Павло Лакійчук.
У головному управлінні розвідки Міноборони України неодноразово закликали кримчан не перебувати поряд із військовими об'єктами РФ на території Криму.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
