Доступність посилання

ТОП новини

Санкції у пляшці: скляні проблеми кримських виноробів


Спеціально для Крим.Реалії

Голова асоціації виноградарів і виноробів «Севастополь» Олексій Липко повідомив про загрозу зупинки кримських винзаводів на шість-дев'ять місяців через брак пляшок, оскільки виробник склотари, який входить у міжнародний концерн, припиняє постачання до Криму через санкції. «Розрулюванням» ситуації вже займається депутат Держдуми Росії та Федеральна антимонопольна служба, до них незабаром можуть приєднатися Генпрокуратура та Мінпромторг, адже подібний прецедент для російської влади дуже небезпечний.

Про ризик зупинки кримських виноробних підприємств на термін від шести до дев'яти місяців йдеться у листі голови асоціації виноградарів і виноробів «Севастополь» Олексія Липка до депутата Держдуми Росії Дмитра Бєлика, повідомляє РБК. До асоціації входять великі виноробні підприємства Криму, зокрема Севастопольський винний завод, «Золота Балка», «Бельбек», Alma Valley, господарство Олега Рєпіна та інші.

Звідки вітер дме

Загроза зупинки виникла через виробника скляних пляшок. Після закриття постачання скляної тари з материкової України постачанням кримських виноробів займалися переважно два підприємства ‒ «Русджам» і АТ «Кавмінскло», вказує Липко в листі.

Проблеми з тарою, за словами Липка, почалися після того, як у «Кавмінскло» змінився акціонер. В результаті операції з продажу групи компаній контроль перейшов до американських акціонерів. Вслід за зміною акціонерів пішла зміна гендиректора компанії.

За інформацією сервісу Rusprofile, акціонерне товариство «Кавмінскло» має юридичну адресу в селищі Анджиєвському, Мінераловодського району Ставропольського краю Росії. Підприємство працює з 1992 року, статутний капітал 66 966 899 рублів, виручка торік склала 2,8 мільярда рублів. Відомості про засновників в ЕГРЮЛ не подані.

8 квітня новим директором «Кавмінскло» призначений Павловс Александрс. Про нього відомо, що родом він з Риги, живе у Москві, а з 1 квітня, як зазначено на особистій сторінці в Facebook, Павловс почав працювати в компанії Verallia, Forever Glass генеральним менеджером у Росії.

Verallia є третім за обсягом виробником у світі скляної тари для продуктів та напоїв. У 2018 році Verallia виробила близько 16 мільярдів пляшок і банок, призначених переважно для негазованих та ігристих вин, спиртних напоїв, продуктів, пива та безалкогольних напоїв. Підприємства розташовані в 11 країнах. У 2018 році продажі Verallia досягли 2,4 мільярда євро.

За словами голови асоціації виноградарів і виноробів «Севастополь» Олексія Липка, Александрс Павловс нібито повідомив, що, «дотримуючись економічних санкцій, запроваджених США проти Криму, він зупиняє будь-яку співпрацю зі споживачами пляшок, розташованими в Криму». При цьому, як підкреслюють в асоціації, Павловс «попросив своїх менеджерів приховувати справжні наміри відмови від постачання до Криму», «знаючи, що відмова від роботи з кримськими компаніями через американські санкції несе істотні політичні ризики в Росії».

Севастопольський винороб Павло Швець, засновник виноробні Uppa Winery, розповів, що він також замовляє пляшки у компанії «Кавмінскло». Але постачання доводилося здійснювати через московську компанію, оскільки з кримськими підприємствами безпосередньо виробник працювати відмовляється. «Це дивовижна історія, оскільки компанія зареєстрована в Росії, вона платить податки в бюджет, але відмовляється постачати до Криму», ‒ розповідає Швець.

Другий постачальник ‒ «Русджама» ‒ не може забезпечити виробництво пляшок у потрібному асортименті, а також не бере нові замовлення через значне завантаження.

В результаті виробники вина, серед яких великі приватні та держкомпанії «Массандра», «Новий Світ», «Інкерман» та Севастопольський винний завод, «матимуть колосальні збитки в наслідок зупинки виробництва в самий розпал туристичного сезону в Криму», вказує Липко в листі.

Буря в склянці вина

Першим відреагував депутат Держдуми Росії з Севастополя Дмитро Бєлік. Він повідомив, що вже надіслав звернення у Федеральну антимонопольну службу, Генпрокуратуру Росії, повпреду Південного та Північно-Кавказького федеральних округів Росії та у російський Мінпромторг.

Федеральна антимонопольна служба вже зайнялася розслідуванням ситуації. Про це в ефірі радіо «Спутник в Крыму» повідомив президент Союзу виноробів і виноградарів Росії Леонід Попович.

«До цього питання вже долучилася Федеральна антимонопольна служба, але їй необхідно трохи часу для того, щоб зрозуміти ступінь монополізації ринку. Безумовно, перебування «Кавмінскло» та «Русджама» у центрі російського виноробства призвело до того, що більшість виноробних підприємств Росії та Криму купують пляшки саме в них, і вони вже певним чином стають монополістами. Але чи стають вони монополістами з точки зору закону ‒ не до кінця зрозуміло. Цим розслідуванням вже, я знаю, почала займатися Федеральна антимонопольна служба. Я розмовляв з фахівцями звідти, вони отримали запит депутата (Держдуми Росії Дмитра Бєлика ‒ авт.) та за цим запитом почали роботу», ‒ сказав Попович.

Ситуацію, що виникла він назвав «неприємною», вона створює «серйозні проблеми» для виноробів. «Але, з моєї точки зору, вона не є настільки катастрофічною ‒ вона може бути вирішена на інших скляних заводах Росії. Річ у тім, що в Росії, окрім цих двох заводів, ще є низка підприємств, які здатні випускати пляшки, в які можна розливати вино. Так, це буде трохи далі, ніж Краснодарський край. Напевно, це будуть не ті витрати в логістиці, це може бути якесь подорожчання скла ‒ на рубль-два», ‒ сказав Леонід Попович.

Разом з тим на деяких кримських виноробних підприємствах спростували повідомлення про проблеми зі склотарою. Проблем із постачанням тари на виноробному підприємстві «Масандра» немає, постачальник не повідомляв про припинення своїх зобов'язань, повідомила прес-служба підприємства. «Постачальник тари, визначений під час електронного аукціону, наразі не повідомляв нас про неможливість виконання своїх зобов'язань з постачання пляшок», ‒ сказали в прес-службі.

Директор Севастопольського виноробного заводу Олександр Жежель повідомив, що підприємство не має проблем з нестачею склотари. «Постачальник тари не повідомляв нас про неможливість виконання своїх зобов'язань. Наявний сьогодні запас тари повністю забезпечує потреби трьох-чотирьох місяців безперебійної роботи нашого заводу. Наше підприємство використовує пляшки декількох виробників, зокрема й виготовлені заводом «Кавмінскло». Якщо хтось із наших постачальників буде не здатний виконувати договірні зобов'язання, ми переорієнтуємося на постачання пляшок інших виробників», ‒ сказав Жежель.

Чий Крим?

Власники й топ-менеджери найбільших російських компаній своїми діями чітко показують, де закінчується дешевий патріотизм і починаються інтереси бізнесу.

Голова «Ощадбанку» Герман Греф ще у 2017 році без натяків пояснив, що немає такої схеми, яка дозволила б найбільшому російському банку працювати в Криму, «не потрапивши під весь пул санкцій». «Можете собі уявити, що таке ‒ ціна питання для «Ощадбанку». Це питання всієї фінансової системи країни, конкурентоспроможності країни в цілому», ‒ сказав Греф. За його словами, в «Ощадбанку» є один вибір: «отримати весь набір санкцій і приректи країну на це, або вийти з Криму». Раніше, у 2015 році, голова «Ощадбанку» взагалі говорив, що, відповідно до міжнародного фінансового права, півострів є українською територією.

Також публічно відмовився від Криму голова другого найбільшого російського банку ‒ ВТБ ‒ Олексій Костін. Потрапивши під секторальні санкції, він їздив у США домовлятися про їхнє скасування. В інтерв'ю телеканалу CNN він повідомив, що ніколи не діяв проти США. Навіть більше, Костін сказав, що мріє про скасування санкцій і відновлення відносин між державами. «Ми будемо намагатися робити все можливе, щоб покращити наші відносини. Я сподіваюся, що я буду останньою людиною, яка потрапить під американські санкції; і це моя мрія», ‒ запевнив Костін.

Марочні вина доведеться розливати в тетрапаки та пластикові пляшки

З цієї ж причини після анексії півострова Росією з його території зникли заправки «Лукойлу», тут немає російських стільникових операторів і великих торгових мереж.

У травні минулого року російські парламентарії запропонували відкривати кримінальні справи на компанії, які працюють в країні, але при цьому виконують санкції уряду США. Заступник голови Ради Федерації Росії Євген Бушмін та голова комітету з конституційного законодавства і державного будівництва Андрій Клішас повідомили журналістам, що вони готові підтримати відповідні правки у кримінальне законодавство Росії.

До правок поки не дійшло, оскільки великі російські ділки навряд чи дадуть їм відбутися. Тому що політика ‒ це для жебраків. Для багатьох ‒ тільки бізнес.

Що ж стосується виробника склотари «Кавмінскло», то подібний прецедент для російської влади дуже небезпечний. Якщо від співпраці з токсичним півостровом будуть відмовлятися підприємства середньої руки, на ньому скоро можна буде поставити хрест. А марочні вина доведеться розливати в тетрапаки та пластикові пляшки.

Андрій Покровський, кримський блогер (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

У тексті використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові

  • 16x9 Image

    Андрій Покровський

    Кримський блогер (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки), житель Севастополя. Співпрацює з Крим.Реалії з 2015 року. Пише про ситуацію в Севастополі, політичне життя в місті, економіці та охороні здоров'я, а також про особливості життя містян в умовах російської анексії півострова.

XS
SM
MD
LG