СІМФЕРОПОЛЬ – Розв'язана Росією повномасштабна війна проти України набуває затяжного характеру. Оскільки сторони не готові до компромісів, то очікувати на швидке закінчення війни не доводиться. Росія значно посилює свою мілітаризацію у всіх сферах, і це відчувають жителі Криму.
Президент Росії підписав указ, що передбачає збільшення чисельності Збройних сил Росії на 137 тисяч осіб із наступного року. Володимир Путін продовжує демонструвати «спокій удава», але багато хто навіть у Росії починає виявляти занепокоєння з приводу тривалої війни.
Міністр оборони Росії Сергій Шойгу змушений виправдовуватися: мовляв, російські війська «роблять усе, щоб уникнути жертв серед мирних громадян» в Україні, і з цим нібито пов'язані уповільнені темпи «спецоперації» (так у Росії називають війну проти України). Лукавить «фанерний маршал» (так його у своїх постах не без причини називає колишній «міністр оборони» незаконного збройного угруповання «ДНР» Ігор Гіркін), це ЗСУ не дають можливості російським військам просуватися.
Помітно, як із лексики російських посадових осіб зникли фрази про «червоні лінії», як вибухи в Криму стерли посмішку навіть кримського спікера Володимира Константинова, який вічно посміхався.
Вибухи в Криму стерли посмішку навіть кримського спікера Володимира Константинова, який вічно посміхався
Тим часом, російська військова машина цього року зіткнулася з новою проблемою – серед абітурієнтів різко впав попит на військові спеціальності. Батьки не хочуть віддавати своїх дітей у військові навчальні заклади, оскільки розуміють, що Кремль веде агресивну політику, за якої війни стають перманентним явищем для країни-агресора.
Син знайомої, який звільнився в запас цього літа, розповів, що в їхній військовій частині і до війни був недокомплект молодших офіцерів, але керівництво частини рятувалося тим, що вмовляли з кожного призову кількох строковиків із вищою освітою залишатися служити вже як офіцерів. Так ось цього року в їхній чималій частині жоден строковик не піддався вмовлянням. Командир частини був лютий, особисто викликав кожного й обіцяв золоті гори, але, на жаль, результат був той самий.
Невесела картина й у системі російського МВС у Криму. Після того, як співробітників поліції почали командирувати на «звільнені території» (окуповані російською армією території України – КР), багато хто почав писати рапорти про звільнення, розуміючи, що з таких відряджень великий шанс не повернутися живим. Звідси з'явився великий недобір співробітників у райвідділах, а місцеві газети замайоріли оголошеннями про прийом на службу в поліцію, заманюючи високою зарплатою та соціальними привілеями.
Звісно, російська влада розуміє складність проблеми, а тому робиться великий наголос на військову пропаганду та мілітаризацію середньої освіти. За інформацією Центру громадянської освіти «Альменда», у літні канікули школярів із Криму та інших окупованих територій України масово залучали до літніх таборів. Тут проводили роботу щодо знищення української ідентичності, формування спотвореного уявлення про історичні події, велася пропаганда добровільної служби в збройних силах країни-окупанта та формування підтримки повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Таким чином, ці військово-патріотичні табори готують із дітей солдатів.
Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) особисто підтримує діяльність таких дитячих мілітаристських організацій та заходів. Наприклад, 22 серпня він зустрівся з учасниками військово-патріотичних зборів «Юний захисник Вітчизни» і вручив грамоти тим, хто найбільше відзначився.
Військова пропаганда охоплює і громадський простір у Криму. Так, днями в парку ім. Гагаріна з'явилася інсталяція із зображенням «бабусі з радянським прапором», що стала в Росії символом підтримки війни в Україні.
Усе робиться для того, щоб не просто виправдати агресію перед росіянами та кримчанами, а й залучити населення до активної фази – вступу до військових навчальних закладів, служби за контрактом, вступу до добровільних батальйонів, збору допомоги військовим.
Росія розпочала велику війну і готова її продовжувати, але проблема Росії в тому, що вона одна, а за Україною стоїть весь колективний Захід, готовий допомагати Україні – не просто відстояти свій суверенітет, а й повернути всі тимчасово окуповані території.
Зарема Сеїтаблаєва, кримчанка, блогерка (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
